Рішення № 71715667, 22.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2018 року № 826/4456/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач)

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління

Державної фіскальної служби у м.Києві (далі також - відповідач)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-

рішення від 09.11.2015 № 007471701,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 №007471701 про донарахування їй податку на доходи фізичних осіб в розмірі 51 839,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 13 129,75 грн.

Згідно із свідоцтвом про шлюб від 30.04.2015 серії НОМЕР_3 до одруження ОСОБА_1 носила прізвище ОСОБА_1.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки не враховано положення пп.165.1.55 п.165.1 статті 165 Податкового кодексу України в редакції Закону України від 09.04.2015 №321- VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який відповідно до частини першої статті 58 Конституції України підлягає застосуванню до позивача, оскільки станом на час набрання чинності цим Законом позивач ще не сплатила відповідний податок на отриманий дохід, а указаний Закон фактично скасовує податкове навантаження на фізичну особу при прощенні їй боргу за кредитами, тому контролюючий орган повинен був встановити відсутність у неї податкового зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, зазначивши, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих та не підтверджені належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, стверджуючи про наявність порушень, допущених позивачем.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету, за результатами якої складено акт від 16.10.2015 №909-26-54-17-01-17-НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки порушення ОСОБА_1 пп.49.18.4 п.48.18 статті 48, пп.164.2.17 п.164.2 статті 164, п.167.1 статті 167 Податкового кодексу України, які полягали в тому, що платником податків не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік до контролюючого органу та не задекларовано дохід, отриманий у зв'язку з прощенням боргу за кредитом в сумі 306 368,21 грн.

За результатами перевірки відповідачем донараховано 51 839,00 грн. податку на доходи фізичних осіб та відповідно до п.123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в розмірі 12 959,75 грн. Крім того, за неподання декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік нараховано штраф в розмірі 170,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 № 0007471701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем (податок на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами за результатами річного декларування») на загальну суму 64 968, 75 грн. (податкове зобов'язання - 51 839, 00 грн. та штрафні санкції - 13 129, 75 грн.).

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржила його до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, яке рішенням від 22.01.2016 №392/с/26-15-10-08-16 відмовило в задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 №0007471701 залишило без змін.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.02.2016 №1628/ц/99-99-10-01-03-14 скаргу ОСОБА_1 на згадане податкове повідомлення-рішення також залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 21.05.2007 між ПАТ "КБ "Надра" (кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір "Автопакет" № 171/П/99/2007-840, відповідно до умов якого, кредитор надав позичальнику кредит на придбання автотранспортного засобу та витрати , пов'язані з державною реєстрацією автотранспортного засобу в МРЕВ при УДАІ ГУ МВС України у сумі 18 590, 10 доларів США, зі сплатою 1,192% за місяць, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 20.05.2014.

28.08.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Надра" згідно з додатковим договором про внесення змін та доповнень до договору "Автопакет" від 21.05.2007 № 171/П/99/2007-840 позивач зобов'язалася: погасити боргові зобов'язання за кредитним договором у розмірі 15000,00 доларів США у черговості згідно з умовами кредитного договору. За умови належного та своєчасного виконання позивачем зазначених зобов'язань банк здійснює: прощення залишку боргу в розмірі 22 055,20 доларів США, що за офіційним курсом долара США до української гривні, встановленого Національним банком України, складає 306368,21 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням - 18 318 доларів США (254 457, 64 грн.), за нараховані відсотки - 3 737 доларів США (51 910, 57 грн.).

Згідно з пунктом 2.3 додаткового договору від 28.08.2014 про внесення змін та доповнень №2 до договору "Автопакет" від 21.05.2017 №171/П/99/2007-840 підписанням цього додаткового договору позичальник підтверджує, що Банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній декларації.

З огляду на викладене, як зазначив ПАТ "КБ "Надра" в листі від 26.12.2017, адресованому суду, Банк додатково не підписував та не надсилав на адресу ОСОБА_1 окремі повідомлення про прощення боргу.

Як встановлено судом, зазначені зобов'язання були виконані сторонами, заборгованість за кредитним договором від 21.05.2007 № 171/П/99/2007-840 відсутня, кредит закрито.

Листом від 04.09.2015 №4578 ПАТ "КБ "Надра" повідомив Державну податкову інспекцію у Оболонському районі Головного управління фіскальної служби у м.Києві про списання зі ОСОБА_1 кредиторської заборгованості згідно з додатковою угодою від 28.08.2014 №2 до договору від 21.05.2007 №171/П/99/2007-840.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В силу пп.14.1.180 п.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп.162.1.1 п.162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, поміж іншого, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні.

Відповідно, до п.163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Згідно з п.179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про законодавчо встановлений обов'язок платника податків у строк до 1 травня року, що настає за звітним, подати податкову декларацію та в строк до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання.

Відповідно до п.164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

В силу абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З урахуванням наведених норм Податкового кодексу України обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове за наявності таких умов:

- отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощення) боргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу;

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;

- відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Згідно з п.3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, який діяв з 01.04.2014, та згідно з п.3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 34, у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Аналіз вищевикладених приписів законодавства дає підстави суду зробити висновок, що до доходів взагалі та до додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

В ухвалі від 15.05.2017 у справі № К/800/1692/16 (в ЄДРСРУ №66534769) Вищий адміністративний суд України стосовно анулювання (прощення) кредитором суми боргу, зазначив, що приріст фінансових показників платника податку - боржника виникає за рахунок суми, взятої в борг. Сама по собі грошова сума, взята в борг, не збільшує доход, оскільки надається на умовах повернення. В разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, ця сума збільшує дохід боржника, зокрема і його оподатковуваний дохід як платника податку.

Втім, при списанні заборгованості у вигляді тіла кредиту особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів в силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з довідкою, наданою суду ПАТ "КБ "Надра", сума прощеного ОСОБА_1 боргу у розмірі 22 0555,20 дол.США (еквівалент 306 368,21 грн.) складається з:

- суми прощеного основного зобов'язання (тіла кредиту) - 18 318,20 дол. США (екв. 254 457,64 грн.;

- суми прощених нарахованих відсотків - 3 737,00 дол. США (екв. 51 910,57 грн.).

Зважаючи на викладене, сума прощеного основного зобов'язання (тіла кредиту) в розмірі 18 318,20 дол. США (екв. 254 457,64 грн.) є доходом позивача.

При цьому не заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що стосовно нього підлягає застосуванню Закон України від 09.04.2015 №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» в частині доповнення підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" пунктом 8 такого змісту: "8. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".

Оскільки прощення боргу позивачеві відбулося згідно з додатковим договором, укладеним з ПАТ "КБ "Надра" 28.08.2014, тобто до 01.01.2015, то вказані приписи закону не підлягають застосуванню стосовно неї.

Водночас суд дійшов висновку, що сума прощених нарахованих їй відсотків по кредиту 3 737,00 дол. США (екв. 51 910,57 грн.) не підлягає оподаткуванню відповідно до абзацу другого п.п.165.1.55 п.165.1 статті 165 Податкового кодексу України, яким п.п.165.1.55 доповнено відповідно до Закону України від 09.04.2015 №321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань", що набрав чинності з 07.05.2015.

Згідно з указаною правовою нормою до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Тобто відсотки, які нараховано боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

З огляду на викладене відповідач невірно включив до суми податкового зобов'язання, яку належить сплатити позивачу, суму прощеного їй боргу за відсотками - 3737,00 дол. США (екв. 51 910,57 грн.).

Відповідно до п.167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, розрахунок податкового зобов'язання позивача у зв'язку з прощенням їй боргу повинен здійснюватися таким чином:

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" становив 1 218,00 грн.

Податок підлягає сплаті лише із суми 254 457,64 грн.

Кошти у сумі 12 180,00 грн. оподатковуються за ставкою 15%, решта 242 277,64 грн. (254 457,64 грн. -12 180,00 грн.) - за ставкою 17%.

12 180,00 грн. за ставкою 15% = 1 827,00 грн.

242 277,64 грн. за ставкою 17% = 41 187,20 грн.

1 827,00 грн. + 41 187,20 грн. = 43 014,20 грн.

Отже, платнику податків фізичній особі ОСОБА_1 (ОСОБА_1) підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб в сумі 43 014,20 грн., тоді як контролюючий орган помилково нарахував 51 839,00 грн.

Згідно з п.123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, штраф 25% від суми визначеного податкового зобов'язання повинен становити 10 753,55 грн. (43 014,20 грн. за ставкою 25%), тоді як контролюючий орган помилково визначив штраф у сумі 12 959,75 грн.

Відповідно до п.120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на неподання позивачем в установлений законом строк до 01.05.2015 податкової декларації відповідач обґрунтовано наклав на неї штраф у розмірі 170,00 грн.

Таким чином, загальна сума грошового зобов'язання, яка підлягає до сплати позивачем становить 53 937,75 грн. (43 014,20 грн. + 12 959,75 грн. + 170,00 грн.), замість визначених відповідачем 65 138,75 грн..

Отже, контролюючий орган помилково визначив позивачу грошове зобов'язання у сумі 11 201,00 грн. (65 138,75 грн. - 53 937,75 грн.), тому в цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За таких обставин позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - визнанню протиправним та скасуванню в частині визначення позивачу грошового зобов'язання в сумі 11 201,00 грн.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 649,70 грн., що підтверджується квитанцією від 17.03.2016 №60.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір підлягає частковому поверненню на користь позивача в розмірі 120,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 94, 160-163, 243-248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 09.11.2015 №0007471701 в частині визначення ОСОБА_1 (04205, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) грошового зобов'язання у сумі 11 201,00 грн. (одинадцять тисяч двісті одна гривня 00 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 120,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Власенкова