Рішення № 71715657, 22.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2018 року 13:40 № 826/13085/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринкупро представники сторін:визнання незаконною та скасування постанови, позивача: Більчук О.О., відповідача: Вовк Л.В.,ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна» (далі - позивач, ПАТ «СК «Саламандра-Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач, НКЦПФР), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 07.09.2017 № 388-ЦА-УП-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не дотримано шестимісячного строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України) для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що норми ГК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлює, що юридична особа може бути притягнута до відповідальності не пізніше трьох років з дня його вчинення, у зв'язку з чим вважає оскаржувану постанову правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 16.11.2017 суд, на підставі приписів ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV з наступними змінами, перейшов за згодою присутніх представників сторін до її розгляду в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.01.2017 відповідачем, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача, винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 388-ЦА-УП-Е, якою до ПАТ «СК «Саламандра-Україна» застосовано штраф у розмірі 17000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з оскаржуваної постанови, позивачу винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 08.06.2016 № 149-ЦА-УП-Е, згідно з яким необхідно було у термін до 30.06.2016 усунути порушення вимоги п. 4 глави 4 розділу II Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 03.12.2013 № 2826 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2180/24712 (далі - Положення), а саме: розмістити в загальнодоступній базі даних Комісії про ринок цінних паперів регулярну річну інформацію за 2014 рік та до 30.06.2016 письмово проінформувати про виконання уповноважену особу Комісії та департамент корпоративного управління та корпоративних фінансів. 27.07.2016 ПАТ «СК «Саламандра-Україна» розмістило в загальнодоступній базі даних Комісії про ринок цінних паперів регулярну річну інформацію за 2014 рік (реєстраційний номер 77051).

Таким чином, відповідач у спірній постанові прийшов до висновку, що позивачем несвоєчасно виконано розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 08.06.2016 № 149-ЦА-УП-Е, за що п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачена відповідальність юридичних осіб, що позивачем не оспорюється.

У зв'язку з викладеним, 18.01.2017 постановою відповідача у відношенні позивача порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів та складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 27.01.2017 № 47-ЦА-УП-Е.

З вказаної постанови від 18.01.2017 видно, що відповідачем встановлено, що позивач несвоєчасно виконав розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 08.06.2016 № 149-ЦА-УП-Е, у зв'язку з чим суд вважає, що саме 18.01.2017 відповідачем виявлено факт несвоєчасного виконання позивачем такого розпорядження.

Статтею 238 ГК України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 166 ГК України форми державного регулювання ринку цінних паперів, порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів суб'єктами господарювання та відповідальність цих суб'єктів за порушення правил зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, за змістом ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

З системного аналізу вказаних норм видно, що фінансові санкції передбачені ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.ст. 238, 239 ГК України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст. 250 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим, частиною 6 ст. 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» передбачено, що юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що у них фактично містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути накладені після спливу трьох років з дня вчинення відповідного порушення юридичною особою - вказаною нормою Закону такий строк подовжено з одного року до трьох.

Другий обмежувальний строк, встановлений у нормах ГК України та відсутній у нормах вказаного Закону, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути накладені пізніше шести місяців з дня виявлення відповідного порушення. Таким чином, другий обмежувальний строк при накладенні адміністративно-господарських санкцій за порушення відповідних норм полягає у тому, що його не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведених норм дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення юридичною особою порушення відповідних норм уповноважений орган, приймаючи рішення про застосування адміністративно-господарської санкції, має діяти в межах граничних строків, встановлених ст. 250 ГК України та ч. 6 ст. 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеними нормами строків застосування адміністративно-господарської санкції виключає можливість застосування таких санкцій.

Водночас, з матеріалів справи видно, що постановою про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів від 01.03.2017 провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів зупинено у зв'язку із необхідністю проведення додаткової перевірки обставин справи, а постановою про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів від 22.08.2017 провадження у відношенні позивача відновлено.

Відповідно до змісту п.п. 4 та 5 розділу III Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 № 1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 за № 1855/22167, у разі зупинення провадження у справі про правопорушення перебіг строку призупиняється з дати винесення відповідної постанови. З дати винесення постанови про відновлення провадження у справі про правопорушення перебіг строку продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

За таких обставин, у період з 01.03.2017 по 22.08.2017 перебіг строку застосування адміністративно-господарської санкції було зупинено.

Отже, як встановлено судом, відповідачем при прийнятті 07.09.2017 спірної постанови дотримано вимог ст. 250 ГК України щодо шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки правопорушення виявлено за висновком суду 18.01.2017 (винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача, в якій встановлено виявлення факту вказаного порушення), тобто відлік шестимісячного строку застосування адміністративно-господарської санкції почався з 19.01.2017 та, з урахуванням строку зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів у період з 01.03.2017 по 22.08.2017, закінчився 12.01.2018, в той час як спірна постанова прийнята 07.09.2017, тобто в межах передбаченого ГК України шестимісячного строку.

При цьому, будь-яких інших доводів та обґрунтувань протиправності оскаржуваної постанови позивачем не наведено.

Враховуючи викладене у сукупності, суд не вбачає належних правових підстав для визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 07.09.2017 № 388-ЦА-УП-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.С. Пащенко