Рішення № 71715552, 17.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2018 року № 826/1921/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські оптичні системи"

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0100961202 від 20.10.2016 ,

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Українські оптичні системи» (далі – позивач) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0100961202 від 20.10.2016 року .

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що податковим органом було невірно визначено суму штрафних санкцій відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року реєстраційний №90383826233 та неправомірно нараховано штрафні санкції по податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2016 року, за квітень 2016 року, за червень 2016 року та на підставі податкового повідомлення-рішення №0001202207 від 17.02.2014 року.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позов підтримав повністю.

Представник відповідача в наданих суду запереченнях зазначив, що сплата задекларованих сум ПДВ за лютий, березень, квітень, червень 2016 року та податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню №0001212207 від 17.02.2014 року відбувалась з порушенням встановлених строків сплати, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

На підставі п. 4 ст. 122 КАС України (в редакції, чинній станом на момент переходу до розгляду справи в порядку письмового провадження), суд з урахуванням думки представників сторін ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

При цьому, суд враховує вимоги пункту 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі в редакції Закону України №2147- VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, ст. 126 ПК України проведено перевірку своєчасності сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Українській оптичні системи», за результатами якої складено відповідний акт перевірки №1037/1-26-50-12-02-33883130 від 06.10.2016 року.

Перевіркою встановлено, що згідно з наявною в базах даних інформацією, наданою платником податків до територіальних органів ДФС України, платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України у розмірі 17730,19 грн.

За порушення термінів сплати податку на додану вартість у законодавчо передбачені строки, до ТОВ «Українські оптичні системи» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17730,19 грн.

20.10.2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0100961202, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 17730,19 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

За приписами норм ч. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В розумінні норми ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).

Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання; у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

При цьому, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків мають відповідати строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п. 114.1 ст. 114 ПК України).

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, штрафна санкція, яка є складовою грошового зобов'язання платника податків, пов'язана з порушенням платником податків вимог податкового законодавства.

Виходячи зі змісту поняття штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), наведеному в пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, суд зазначає про те, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків, які відповідно до ст. 114 ПК України відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу, застосовуються у строк 1095 днів до дня прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за податкове правопорушення, якщо воно було скоєно у цей строк (1095 днів).

Дослідивши зміст заперечень представника відповідача та текст акта перевірки з додатками суд встановив, що спірна штрафна санкція була визначена відповідачем в порядку ст. 126 ПК України у зв’язку з несвоєчасною сплатою ТОВ «Українські оптичні системи» сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, задекларованих ним у податкових деклараціях реєстрац. №9038326233 від 18.03.2016 року, №9059042407 від 18.04.2016 року, №9080495079 від 18.05.2016 року, №9123569252 від 18.07.2016 року, а також на підставі податкового повідомлення-рішення №0001212207 від 17.02.2014 року.

Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, податкове повідомлення-рішення №0001212207 від 17.02.2014 року, прийняте на підставі акта перевірки №39/1-22-07-33883130 від 05.02.2014 року, було оскаржене позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва.

В межах адміністративної справи №826/2523/14 ТОВ «Українські оптові системи» постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, було повністю відмовлено в задоволенні позову.

У зв’язку з наведеним, 19.06.2014 року позивачем сплачено визначену податковим повідомленням-рішенням №0001212207 від 17.02.2014 року суму грошового зобов’язання у розмірі 169659,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №1769.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Українські оптичні системи» про стягнення податкового боргу у розмірі 182166,48 грн.

Постановою суду першої інстанції від 28.10.2016 року (справа №826/15263/16) позов задоволено з підстав того, що податковий борг позивача виник, зокрема, на підставі податкового повідомлення-рішення №0001212207 від 17.02.2014 року, сума якого станом на момент звернення податкового органу до суду є узгодженою.

В подальшому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2016 року скасовано, а в позові Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «Українські оптичні системи» було подано копію платіжного доручення №1769 від 19.06.2014 року, яке підтверджує сплату узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 169 659,00 грн., а відтак станом на 19.06.2014 року ТОВ «Українські оптичні системи» податковий борг, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001212207 сплачено в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України (в редакції Закону України №2147- VIII) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що доводи контролюючого органу про порушення позивачем термінів сплати податкових зобов’язань, визначених на підставі податкового повідомлення-рішення №0001212207 від 17.02.2014 року є безпідставними та не підтверджені належними доказами. Натомість, позивачем вказані твердження податкового органу спростовані доказами, що наявні в матеріалах справи.

Стосовно порушень позивачем термінів сплати податкових зобов’язань, самостійно визначених на підставі податкових декларацій з ПДВ, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2016 року №90383826233 подана позивачем 18.03.2016 року. Сума грошового зобов’язання, визначена у даній податковій декларації, становить 12184,00 грн., яка підлягає сплаті 30.03.2016 року.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №926 від 31.03.2016 року позивачем сплачено 8000,00 грн. податкових зобов’язань з ПДВ згідно декларації за лютий 2016 року та 5000,00 грн. сплачено 05.04.2016 року, що підтверджується копією платіжного доручення №942 (всього – 13000,00 грн.)

Наведене дає підстави для висновку, що позивачем за податковою декларацією за лютий 2016 року №90383826233 порушено строки сплати грошового зобов’язання на 1 та 5 календарних днів, а не на 177 та 152 дні відповідно, як зазначив контролюючий орган в акті перевірки.

Податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2016 року №9059042407 подана ТОВ «Українські оптичні системи» 18.04.2016 року. Сума грошового зобов’язання, визначена у даній податковій декларації, становить 22627,00 грн., яка підлягає сплаті 28.04.2016 року.

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень №1031 від 25.04.2016 року на суму 10000,00 грн. та №1039 від 27.04.2016 року на суму 12627,00 грн., якими підтверджується повнота та своєчасність сплати визначених позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 22627,00 грн. та, як наслідок, безпідставність доводів податкового органу про порушення ним строків сплати податкових зобов’язань.

Крім того, 18.05.2016 року ТОВ «Українські оптичні системи» контролюючому органу подана податкова декларація №9080495079 за квітень 2016 року, в якій визначено, що сума, що підлягає до сплати становить 26006,00 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1167 від 30.05.2016 року підтверджується, що позивачем сплачено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 26000,00 грн. на підставі декларації за квітень 2016 року.

При цьому, суд звертає увагу, що граничний термін сплати (28.05.2016 року) припав на вихідний день, а відтак сплата позивачем зазначеної суми податкового зобов’язання в перший робочий день (30.05.2016 року) є правомірною та свідчить про своєчасність такої сплати.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 18.07.2016 року позивачем подано декларацію реєстраційний №9123569252 за червень 2016 року. Сума грошового зобов’язання, визначена у даній податковій декларації, становить 49189,00 грн., яка підлягає сплаті 28.07.2016 року.

В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення №8 від 19.07.2016 року, яким підтверджується сплата ТОВ «Українські оптичні системи» суми податкових зобов’язань у розмірі 50000,00 грн. згідно декларації за червень 2016 року.

При цьому, суд приходить до висновку, що порушення термінів сплати позивачем податкових зобов’язань за червень 2016 року відсутнє.

Крім того, суд враховує те, що у відповідності до положень Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 (що діяв до 10.06.2016) та чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, в інтегрованій картці платника з того чи іншого податку відображаються відомості про нарахування до сплати (здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань) та погашення платником податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені за податками, зборами, визначених як таким платником податків у поданій податковій звітності, так і контролюючим органом у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Крім того, частиною 5 ст. 77 КАС України передбачено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, всупереч вимог вказаних процесуальних норм, на підтвердження наявності факту вчинення позивачем правопорушення щодо несвоєчасної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість за період з лютого 2016 року по червень 2016 року не було надано суду витягів з інтегрованої картки платника земельного податку – ТОВ «Українські оптичні системи» за перевіряємий період.

Також, відповідач не надав суду нормативно та документально обґрунтовані письмові пояснення з питання дотримання ним граничних строків нарахування штрафних санкцій при визначені позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум податку на додану вартість, задекларованих у податкових деклараціях №90383826233 від 18.03.2016 року, №9059042407 від 18.04.2016 року, №9080495079 від 18.05.2016 року, №9080495079 від 18.05.2016 року, №9123569252 від 18.07.2016 року.

Суд враховує обставини визнання позивачем порушення ним строків сплати грошового зобов’язання, визначеного у декларації за лютий 2016 року, на 1 та 5 робочих днів.

Водночас, зважаючи, що відповідно до вимог п. 126.1 ст. 126 ПК України тривалість порушення строків грошового зобов’язання взаємозалежна від розміру штрафу, який підлягає застосуванню до платника за таке порушення, яке в даному випадку є значно меншим, ніж встановлено податковим органом, а також враховуючи те, що суд не може підміняти собою контролюючий орган та, відповідно, визначати суму штрафу, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0100961202 від 20.10.2016 року повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Українські оптичні системи» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0100961202 від 20.10.2016 року.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські оптичні системи» (код ЄДРПОУ 33883130) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468461).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук