Рішення № 71714870, 16.01.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2018 року м. Рівне №817/1466/17Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

третьої особи відповідача: представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_5 доУправління Держпраці у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 19.09.2017 №000112 та №000113.

В обґрунтування позову зазначає, що спірні постанови прийняті на підставі актів фактичних перевірок Головного управління ДФС у Рівненській області. Позивач вказує, що у випадку коли у ході здійснення контрольних повноважень органом ДФС буде виявлено факт порушення законодавства про працю, останній має повідомити контролюючий орган Держпраці, який в свою чергу має провести перевірку та скласти відповідний акт. Вказаний порядок перевірки при прийняті спірних постанов відповідачем не було дотримано. Також вказує, що було порушено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 №90, оскільки згоди Держпраці України на проведення перевірки ФОП ОСОБА_5 не було. Крім того, позивач зазначає, що оскаржувані постанови були прийняті відповідачем на підставі актів про результати фактичної перевірки, що суперечить вимогам п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509. Відтак, отримавши від Головного управління ДФС у Рівненській області акти про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_5, відповідач не мав права на їх підставі приймати спірні постанови, а зобов’язаний був за згодою Держпраці України провести позапланову перевірку фактів порушення законодавства про працю. Отже, Управління Держпраці у Рівненській області при прийняті спірних постанов діяло протиправно. Крім того, позивач зазначає, що висновки наведені ОСОБА_6 управлінням ДФС у Рівненській області в актах про результати фактичної перевірки не відповідають дійсним обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з наведених у ньому підстав, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Управління Держпраці у Рівненській області, позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.56-58). Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що 30.08.2017 до Управління Держпраці у Рівненській області від Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області надійшли копії актів фактичних перевірок, в ході яких виявлені порушення законодавства про працю, а саме: акт № 600/17-00-13-09/НОМЕР_1 від 31.07.2017 та акт № 604/17-00-13-09/НОМЕР_1 від 30.07.2017. На підставі вказаних актів прийнято постанови від 19.09.2017 №000112 та №000113, якими до ФОП ОСОБА_5 накладено штраф загальною сумою 192000,00грн. Зазначила, що позивач у своїй позовній заяві посилається на пп.6 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 №295, про те, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів. Однак, до Управління Держпраці у Рівненській області надійшли акти перевірок ГУ ДФС у Рівненській області, якими встановлено факт порушення законодавства про працю, а не інформація. Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Таким чином, документом є не інформація, а акт перевірки, яким встановлено факт порушення законодавства про працю. Тому, посилання позивача на те, що Управління Держпраці у Рівненській області повинно було провести інспекційне відвідування за поданою інформацією ДФС про факт порушення законодавства про працю, вважаємо невірним, оскільки ніяких інформаційних листів на адресу Управління Держпраці у Рівненській області не надходило. Отже, Управлінням Держпраці у Рівненській області застосована норма, закріплена в абзаці 5 пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 , відповідно до якої штрафи можуть бути накладені на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Оскаржувані постанови були прийняті на підставі актів про результати фактичних перевірок №600/17-00-13-09/НОМЕР_1 від 31.07.2017 та №602/17-00-13-09/НОМЕР_1 від 31.07.2017 ГУ ДФС у Рівненській області, якими зафіксовані порушення трудового законодавства. Станом на момент винесення постанов, а саме 19.09.2017, зазначені акти мали юридичну силу, висновки яких в порядку встановленому законом не оскаржувалися і на сьогоднішній день є чинними та неспростованими. Тому, Управління Держпраці у Рівненській області діяло в межах повноважень, наданих чинним законодавством України.

На підставі викладено представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову повністю за безпідставністю вимог.

В судовому засіданні 31.10.2017 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 управління ДФС у Рівненській області.

Представник Головного управління ДФС у Рівненській області підтримала заперечення відповідача та просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець Березнівською районною державною адміністрацією Рівненської області 20.12.2006 (а.с.73); перебуває на податковому обліку з 20.12.2006, є платником єдиного податку з 01.01.2012, відповідно до свідоцтва серія Б №718659 від 01.02.2012 (а.с.72); основний вид діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що зазначено безпосередньо в актах перевірки та сторонами не заперечується.

З матеріалів справи встановлено, що 19.09.2017 управлінням Держпраці у Рівненській області прийнято:

- постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №000112, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 за порушення законодавства про працю та загальнооов’язкове соціальне страхування, керуючись пп.54 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України накладено штраф в розмірі 96000,00грн. (а.с.29);

- постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №000113, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 за порушення законодавства про працю та загальнооов’язкове соціальне страхування, керуючись пп.54 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України накладено штраф в розмірі 96000,00грн. (а.с.15).

Не погодившись з вказаними рішеннями суб’єкта владних повноважень позивач оскаржила їх до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

В оскаржуваних постановах зазначено, що вони прийняті за результатами розгляду актів перевірок від 31.07.2017 №602/17-00-13-09/НОМЕР_1 та №600/17-00-13-09/НОМЕР_1.

З матеріалів справи встановлено, що вказані перевірки ФОП ОСОБА_5 проводились у зв’язку з надходженням до ГУ ДФС у Рівненській області скарги ОСОБА_7, якою повідомлено що у ФОП ОСОБА_5 працює дванадцять офіційно не оформленим працівників (а.с.160-162).

У зв’язку з чим, в період з 25.07.2017 по 29.07.2017 на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 24.07.2017 №922 (а.с.92), направлень від 25.07.2017 №948/17-00-13-09 та №949/17-00-13-09, відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, ст.81 гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України уповноваженими особами Головного управління ДФС у Рівненській області проведена фактична перевірка об’єкта (холодильна камера з морозивом) за адресою: м. Рівне, вул. Соборна (підземний перехід) вихід до суду на вулицю Шкільну, де здійснює діяльність ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1, з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 31.07.2017 №600/17-00-13-09/НОМЕР_1 (а.с.17-21), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення, зокрема, ст.24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України, а саме встановлено не подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: при прийнятті на роботу продавця ОСОБА_8

В ході проведення фактичної перевірки встановлено, що на об’єкті (холодильна камера з морозивом) за адресою: м. Рівне, вул. Соборна (підземний перехід) вихід до суду на вулицю Шкільну працює 1 найманий працівник, а саме: ОСОБА_8, яка у відповідності до наданих пояснень у встановлено порядку не працевлаштована (а.с.163).

В акті зазначено, що під час проведення фактичної перевірки 27.07.2017 надано пояснення ФОП ОСОБА_9, відповідно до якого ФОП повідомляє, що з приводу проведення фактичних перевірок з питань оформлення працівників на торгових точках, які використовувала в підприємницькій діяльності порушень законодавства не допускала. А також, долучено трудові договора укладені з продавцями: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, в тому числі трудовий договорів продавця ОСОБА_8, яка здійснювала торгівлю на об’єкті (холодильна камера з морозивом) за адресою: м. Рівне, вул. Соборна (підземний перехід) вихід до суду на вулицю Шкільну (а.с.159).

Отже, в порушення ст.24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 встановлено не подання повідомлення про прийняття на роботу, до Рівненської ОДПІ (Березнівське відділення) Головного управління ДФС у Рівненській області, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме при прийняті на роботу продавця ОСОБА_8

В акті зазначено, що фактичною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_9 виплатила грошові кошти за виконані роботи гр. ОСОБА_7 на загальну суму 1900,00грн. без оподаткування податком на доходи фізичних осіб та без відповідного укладання трудових відносин.

Крім того, в ході фактичної перевірки та згідно з наданого пояснення від 25.07.2017 встановлено, що продавцю ОСОБА_8 були виплачені кошти в сумі 1200,00грн. (за два тижні роботи) але податок на доходи фізичний осіб ФОП ОСОБА_9 перераховано 28.07.2017.

З матеріалів справи встановлено, що у зв’язку з надходженням скарги ОСОБА_7, в період з 25.07.2017 по 28.07.2017 на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 24.07.2017 №922 (а.с.92), направлень від 25.07.2017 №948/17-00-13-09 та №949/17-00-13-09, відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, ст.81 гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України уповноваженими особами Головного управління ДФС у Рівненській області проведена фактична перевірка об’єкта (холодильна камера з морозивом) за адресою: м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка біля кафе “Кредит Кафе”, де здійснює діяльність ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1, з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 31.07.2017 №602/17-00-13-09/НОМЕР_1 (а.с.22-23), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення, зокрема, ст.24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України, а саме встановлено не подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: при прийнятті на роботу продавця ОСОБА_14

В ході проведення фактичної перевірки встановлено, що на об’єкті (холодильна камера з морозивом) за адресою: м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка біля кафе “Кредит Кафе” працює 1 працівник, а саме ОСОБА_14, яка надала пояснення, що здійснює продаж морозива на даному місці замість ОСОБА_9. Документи на оренду місця здійснення торгівлі вона не має.

В акті вказано, що під час проведення фактичної перевірки надано пояснення ФОП ОСОБА_5 відповідно до якого для проведення фактичних перевірок з питань оформлення працівників на торгових точках, які використовувала в підприємницькій діяльності порушень законодавства не допускала. А також, долучено трудові договора укладені з продавцями ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Проте, до перевірки ОСОБА_14 не надано жодного дозвільного документа для здійснення торгівлі. Також не надано трудового договору, укладеного з ОСОБА_5, а ні трудового договору особи, яку заміняє.

Не погодившись з актами перевірок від 31.07.2017 №600/17-00-13-09/НОМЕР_1 та №602/17-00-13-09/НОМЕР_1 позивачка подала на них заперечення, за результатами розгляду яких висновки актів залишені без змін (а.с.59-65).

Вказані акти перевірок були скеровані до управління Держпраці в Рівненській області та на їх підставі прийняті оскаржувані рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч.1 ст.260 Кодексу законів про працю України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі – Положення №96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці) (п.1).

Згідно з п.7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100, територіальним органом Держпраці на території Рівненської області є Управління Держпраці у Рівненській області.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.4 Положення №96).

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V становлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;

неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі – Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 визначено, що Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією, зокрема, ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Згідно з п.19 та п.20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно з п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №392, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.07.2012 за №1291/21603 (чинного на момент виникнення правовідносин) інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що управління Держпраці у Рівненській області отримавши інформацію, викладену ГУ ДФС у Рівненській області в актах фактичних перевірок, про факти порушення ФОП ОСОБА_5 законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень, мало звернутись до Держпраці України для здійснення відповідного заходу для перевірки отриманої інформації та у разі підтвердження виявлених порушень законодавства про працю вчинити дії щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

Крім того, суд зазначає, що механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що штрафи накладаються ОСОБА_6 Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп.78.1.13 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Пунктом 78.4 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п.80.6 ст.80 Податкового кодексу України під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Аналізуючи вищевикладені норми податкового законодавства, суд зазначає, що законодавець розмежовує поняття документальної виїзної та фактичної перевірки.

Крім того, пп.78.1.13 п.78.1 ст.78 та пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України мають схожі підстави для здійснення перевірки, однак для проведення докуметальної позапланової перевірки контролюючий орган має виявити факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, а платник податків, в свою чергу не надає пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу у встановленому Податковим кодексом України строк. А для проведення фактичної перевірки достатньою є наявність лише самого факту, який свідчить про можливі порушення платником податків законодавства.

Таким чином, суд вважає, що управління Держпраці у Рівненській області не мало права приймати оскаржувані рішення на підставі актів фактичних перевірок проведених ОСОБА_6 управлінням ДФС у Рівненській області, оскільки чинним законодавством України передбачено прийняття рішень про застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання лише на підставі акту документальної виїзної перевірки, яка проводиться в порядку визначеному ст.78 Податкового кодексу України.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що акти фактичних перевірок проведених ОСОБА_6 управлінням ДФС у Рівненській області стосовно ФОП ОСОБА_5 не є інформацією, з огляду на таке.

Як зазначає відповідач в своєму запереченні, відповідно до ст.1 Закону України “Про інформацію” документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному

вигляді.

Суд зазначає, що акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі щодо порушення законодавства про працю.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що акти фактичних перевірок стосовно ФОП ОСОБА_5, які надійшли до управління Держпраці у Рівненській області містили інформацію щодо порушень законодавства про працю, а тому відповідач у встановленому порядку мав призначити перевірку у встановленому законом порядку.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що акти фактичних перевірок ОСОБА_6 управлінням ДФС у Рівненській області містять дані, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, в акті перевірки від 31.07.2017 №602/17-00-13-09/НОМЕР_1 проведеної на об’єкті (холодильна камера з морозивом) за адресою: м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка біля кафе “Кредит Кафе” де здійснює діяльність ОСОБА_5 зазначено, що на вказаному об’єкті на момент проведення перевірки здійснювала торгівлю ОСОБА_14, в якої і були відібрані пояснення перевіряючими.

Однак, акт перевірки не містить покликання на документи, що посвідчують особу ОСОБА_14, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати.

Судом вказана особа неодноразово викликалась до суду в якості свідка для надання свідчень у даній справі. Повістки про виклик до суду надсилалсь на адресу вказану у поясненні самою ОСОБА_14 Однак поштові відправлення повертались до суду з відміткою, що вказана особа за зазначеною адресою не проживає.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили, що під час проведення перевірки на об’єкті (холодильна камера з морозивом) за адресою: м. Рівне, вул.Гетьмана Полуботка біля кафе “Кредит Кафе” документи, що посвідчують особу ОСОБА_14 не вимагала, а всі дані записували з її слів.

Також судом встановлено, що 30.06.2017 між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_8 укладено строковий трудовий договір та 30.06.2017 до Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області подано повідомлення про прийняття працівника на роботу (а.с.76, 77). За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_9 перебуває на податковому обліку в Рівненській ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області, до якої входить і Березнівське відділення.

Враховуючи викладене, зазначене в акті перевірки від 31.07.2017 №600/17-00-13-09/НОМЕР_1 порушення щодо несвоєчасного повідомлення позивачем контролюючий орган про працевлаштування ОСОБА_8 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, в акті перевірки від 31.07.2017 №600/17-00-13-09/НОМЕР_1 встановлено, що ФОП ОСОБА_5 виплатила грошові кошти за виконані роботи гр. ОСОБА_7 на загальну суму 1900,00грн. без оподаткування податком на доходи фізичних осіб та без відповідного укладання трудових відносин.

Однак, суд зазначає, що в зазначеному акті перевірки не вказано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин, не зазначено жодного документу на підтвердження того що ОСОБА_7 працювала у ФОП ОСОБА_5 та отримувала за це грошові кошти.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18, перевіряючі, які здійснювали фактичну перевірку на об’єкті (холодильна камера з морозивом) за адресою: м. Рівне, вул. Соборна (підземний перехід) вихід до суду на вулицю Шкільну, де здійснює діяльність ОСОБА_5, пояснили, що під час перевірки факт роботи ОСОБА_7 на ФОП ОСОБА_9 встановлено не було, однак при складанні акта перевірки ними була використана інформація зазначена ОСОБА_7 у скарзі поданій до Головного управління ДФС у Рівненській області.

Суд зазначає, що висновок уповноважених осіб ДФС у Рівненській області щодо встановлених порушень у працевлаштуванні ОСОБА_7 стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 19.09.2017 №000113. Однак, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження зазначених обставин, не підтверджені вони і в ході судового розгляду справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, враховуючи зміст статті 2 КАС України, дійшов висновку про недоведеність відповідачем законності оскаржуваних рішень, а відтак позов підлягає до задоволення, а спірні постанови про накладення штрафу скасуванню.

Як визначено статтею 139 КАС України, судові витрати стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Взнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Рівненській області від 19.09.2017 №000112 та №000113.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1; 34611, Рівненська область, Березнівський район, с. Бронне, вул. Молодіжна, 4) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243; 33000, м. Рівне, вул. Лермонтова, 7) судовий збір в розмірі 1920,00грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 22 січня 2018 року

Суддя Жуковська Л.А.