Рішення № 71714847, 10.01.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року Справа № П/811/1875/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Сагуна А.В.;

за участю секретаря судового засідання – Бабіч О.В.;

представників позивача – ОСОБА_1; ОСОБА_2;

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому адміністративну справу за позовом Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови від 31.10.2017 № КР-0304-05-056-309, -

ВСТАНОВИВ:

Світловодське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних послуг" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 31.10.2017 № КР-0304-05-056-309 про накладення штрафу у розмірі 1568000 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки директору підприємства, який прибув на розгляд справи 31.10.2017, права та обов'язки під час розгляду справи не роз'яснили, його пояснення на засіданні взагалі не заслуховували, відповідно оцінка доказів справи була не виконана. Також, представник позивача зазначив, що розгляд справи не відбувся, так як директору вручили лише копію постанови про накладення штрафу. ОСОБА_4 постанова про накладення штрафу не містить переліку порушень за які передбачено відповідальність. Зазначені лише статті закону без зазначення самого порушення. Так, вважають, що вказане порушення порядку розгляду справи призвело до того, що постанова була прийнята без повного дослідження обставин справи та невірно були застосовані норми матеріального права.

Представником позивача 06.11.2017, 14.12.2017 та 20.12.2017 подано до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову, в яких просив зупинити дію постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу від 31.10.2017 № КР-0304-05-056-309 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

У задоволенні зазначених клопотань, ухвалами суду від 29.11.2017, 14.12.2017 та 22.12.2017 відмовлено з огляду на те, що представником позивача не доведений той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Представник відповідача надав до суду заперечення проти адміністративного позову, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки постанова про накладення штрафу на Світловодське міське комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг» відповідно до абз.4 ч. 2 ст.265 КЗпП України від 31.10.2017 №КР-0304-05-056-309 винесена на підставі акту інспекційного відвідування від 10.10.2017 №КР-0304-05-056, яким зафіксовано порушення мінімальних гарантій в оплаті праці відносно 49 працівників (а.с. 36-40).

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позовні заяві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених в письмових запереченнях.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що стосовно позивача перевірка проводилась у зв’язку з наявною інформацією із Пенсійного фонду в тому числі, про нарахування заробітної плати у меншому розмірі, ніж встановлено. Також, зазначила про порушення вимог колективного договору, а саме, що не нараховувалась грошова компенсація у зв’язку з несвоєчасною оплатою заробітної плати, була заборгованість з виплати заробітної плати, що призвело до порушення ст. 97 КЗпП України, ст. 34 ЗУ «Про оплату праці».

На питання судді, стосовно конкретного обліку працівників, стосовно яких встановлено порушення, свідок пояснила, що він не відображений в акті перевірки, оскільки великий за обсягом, а бланк акту не дозволяє зафіксувати порушення щодо кожної особи.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

У період з 9 по 10 жовтня 2017 року Управління Держпраці у Кіровоградській області здійснило позапланову перевірку (інспекційне відвідування) позивача щодо додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно наказу від 05.10.2017 №1539 та направлення на перевірку від 05.10.2017 №1539/02.8, за наслідками якої був складений акт №КР-0304-05-056 (а.с. 8-16).

Актом встановлені порушення, зокрема:

- в ході позапланової, вибіркової перевірки (інспекційного відвідування) встановлено факт прийняття керівником підприємства в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодою, колективним договором. Згідно, штатних розкладів введених в дію з 23.11.2016 року для працівників та з 15.09.2017 року для ІТР та АУП, на підприємстві розміри тарифних ставок (окладів) працівників, посадові оклади службовців, не відповідають нормам Галузевої Угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013 - 2015 роки №26 від 04.10.20.13р. (далі Угода), Так, наприклад, посадовий оклад головного інженера станом на 01.10.17 становить 5262 грн., що менше ніж передбачено Угодою, а саме, 7274,88 грн. - (2020 х 3,6), де 2020 - мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду (120 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом-1684,0 грн.), 3,6 -коефіцієнт співвідношень розмірів місячних посадових окладів керівних працівників, професіоналів і фахівців до мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду основного виробництва (мінімального посадового окладу працівника основної професії) згідно додатку № 3 Угоди без урахування коефіцієнта збільшення мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду в підгалузях ЖКГ з урахуванням специфіки і складності робіт. Наприклад, посадовий оклад бухгалтера станом на 01.10.17 становить-2924,0 грн., що менше ніж передбачено Угодою, а саме, 4042,0 грн. (коефіцієнт співвідношень - 2.0), також без урахування коефіцієнта збільшення мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду в підгалузях ЖКГ з урахуванням специфіки і складності робіт. Наприклад, посадовий оклад прибиральника службових приміщень станом на 01.10.17 становить 1682,36 гри., що менше ніж передбачено Угодою, а саме, 2424.96 грн. (коефіцієнт співвідношень -1,2). Станом на 09.10.17 всі посадові оклади та тарифні ставки працівники підприємства окрім директора розраховані з мінімальної заробітної плати 1218,0 грн., яка була передбачена ще 01.12.13. Зазначене вище призвело до порушення вимог ст. 97, КЗпПУ, ст.6 Закону України «Про оплату праці» та норм Угоди. Розміри і норми оплати праці в Угоді є мінімальними гарантіями в оплаті праці для підприємства. Форми і системи оплати праці, тарифні ставки, схеми посадових окладів встановлюються підприємством самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій передбачених трудовий законодавством. Тому керівник не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені трудовим законодавством та колективним договором;

- компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, на підприємстві не проводиться, що призводе до порушення вимог ст.34 КЗпПУ щодо компенсації працівникам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати. Так, наприклад, згідно розрахункового листа, трактористу ОСОБА_6 була виплачена в липні 2017 року заборгована заробітна плата за травень 2017 року в сумі 1743,00 грн., але при цьому головним бухгалтером підприємства не було організовано нарахування грошової компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та не виплачена в цьому місяці в якому виплачувалась заборгована заробітна плата відповідно до індексу зростання цін (0,016), в сумі 27,88 грн. Наприклад, згідно розрахункового листа, касиру ОСОБА_7 була виплачена в серпні 2017 року заборгована заробітна плата за червень 2017 року в сумі 3215,00 грн., але при цьому головним бухгалтером підприємства знову не було організовано проведення нарахування грошової компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та не виплачена в цьому місяці в якому виплачувалась заборгована заробітна плата відповідно до індексу зростання цін (0,002), в сумі 6,43 грн. На день проведення перевірки грошова компенсація працівникам не нарахована та не виплачена, отже, порушення має триваючий характер (а.с. 8-16).

31.10.2017 заступником начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_8 була винесена Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР-0304-05-056-309, якою у зв’язку з виявленими порушенням ст. 97 КЗпПУ, ст. 6, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф стосовно позивача у розмірі 1 568 000 грн. (а.с.7).

В обґрунтування переліку порушень, за які передбачено відповідальність, заступником начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_8 вказано порушення вимог ст. 97 КЗпПУ, ст. 6, ст. 34 Закону України «Про оплату праці» відносно 49 працівників.

Відповідно до ч. 1 КЗпП, цей кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно абз 4 ч.2 ст. 265 КЗпП, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР-0304-05-056-309, якою у зв’язку з виявленими порушенням ст. 97 КЗпПУ, ст. 6, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосовано штраф стосовно позивача у розмірі 1 568 000 грн. (а.с.7)

В даному випадку, вказаний штраф накладено уповноваженою особою за наслідком розгляду акта перевірки №КР-0304-05-056 (а.с. 8-16), яким, зокрема, встановлено, що на підприємстві не здійснювалась нарахування грошової компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати, у період з травня 2017 року по день перевірки, чим порушено вимоги ст. 34 ЗУ «Про оплату праці».

Також, станом на 09.10.17 всі посадові оклади та тарифні ставки працівників підприємства, окрім директора, розраховані з мінімальної заробітної плати 1218,0 грн., яка була передбачена ще 01.12.13, що є порушенням вимог ст. 97, КЗпПУ, ст.6 Закону України «Про оплату праці» та норм Галузевої Угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013 - 2015 роки №26 від 04.10.20.13р.

В свою чергу, суд зазначає, що кожен працівник має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, яка, зокрема, підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Між тим, у межах спірних правовідносин адміністративним судом не вирішується питання доцільності притягнення позивача до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, станом на момент їхнього прийняття або вчинення, за наслідками чого суд може визнати протиправними рішення та дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язати його вчинити певні дії.

Крім того, суд звертає увагу, що обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на контролюючий орган, як на суб'єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

В даному випадку, для належного вирішення спірних правовідносин адміністративному суду необхідно встановити у чому полягає зміст та суть порушення за яке позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу, внаслідок недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Між тим, на думку суду, специфіка притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідно до вимог ст. 265 КЗпП, передбачає накладення встановленої суми фінансових санкції за кожного окремого працівника, щодо якого скоєно порушення.

Тобто, необхідною умовою для накладення на позивача спірних фінансових санкції є встановлення контролюючим органом кожної конкретної особи, трудові права якої порушено, зокрема, шляхом встановлення ім'я та посади відповідної особи, а також періоду у якому відбулось таке порушення.

При цьому, у дослідженому в судовому засіданні акті перевірки зазначено лише три посади (бухгалтера, прибиральника службових приміщень, касира) та лише одне ім'я, а саме касира ОСОБА_7, відносно якої у перевіряємий період порушено порядок нарахування та виплати грошової компенсації втрати частини заробітку в зв'язку з порушенням терміну її виплати.

Тому, суд вважає, що під час розгляду акту спірної перевірки зі змісту якого неможливо встановити всі необхідні вищезазначені відомості, окрім відомостей щодо працівника ОСОБА_7, уповноваженою посадовою особою Держпраці необґрунтовано прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу.

Більш того, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що уповноваженою посадовою особою Держпраці досліджувались інші докази, окрім акту перевірки.

З наданих представниками відповідача доказів, неможливо встановити щодо яких саме 49 осіб було встановлено порушення відповідачем в ході перевірки, яке саме порушення та за який період.

Суд критично ставиться до наданих відповідачем, копії службової записки та додатку до службової записки, оскільки вказані документи містять лише перелік 49 осіб - працівників позивача та загальні відомості про норми законодавства порушення яких було встановлено в ході перевірки (а.с.100,98).

Надані документи не містять конкретизації щодо кожного працівника, а саме яке порушення було встановлено відповідачем, за який період.

Також, в оскаржуваному рішенні та акті перевірки відсутні будь які посилання на вказані вище документи.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до акту спірної перевірки, станом на час її проведення, у позивача офіційно працює 49 працівників.

Суд, приходить до висновку, що відповідачем при нарахуванні штрафних санкцій бралося до уваги загальна кількість працівників позивача, без встановлення в ході перевірки і відповідного фіксування у акті порушень щодо кожного з 49 працівників позивача.

З урахуванням зібраних у справі доказів, суд не вбачає за можливе перевірити які саме порушення щодо кожного з 49 працівників, вчинено позивачем та було встановлено в ході перевірки відповідачем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню.

Відповідно до п. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 23520 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.10.2017 № КР-0304-05-056-309 про накладення штрафу у розмірі 1568000 грн.

Присудити на користь Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг", код ЄДРПОУ 31591191, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 39808965, у розмірі 23520 грн. (двадцять три тисячі п’ятсот двадцять грн.).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 цього Кодексу.

Світловодське міське комунальне підприємство "Комбінат комунальних послуг", код ЄДРПОУ 3159119, вул. Героїв Чорнобиля, 31, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500.

Управління Держпраці у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 39808965, вул. Дворцова, 24. м. Кропивницький, 25006.

Повний текс рішення складено - 22.01.2018.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4