Ухвала суду № 71714596, 02.01.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 січня 2018 року № 810/1447/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участі представника позивача - Гогії Ю.С.,

розглянувши заяву про виправлення описки в межах матеріалів адміністративної справи за позовом військової частини 1471 Державної прикордонної служби України до північного офісу Державної аудиторської служби України про скасування наказу ,

в с т а н о в и в:

27.11.2017 р., позивачем до суду була подана чергова (третя) заява про внесення виправлення в ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 р. у справі №810/1447/17, вимоги якої обґрунтовані неможливістю повернути сплачений судовий збір, оскільки в ухвалі невірно зазначено номер платіжного доручення, відповідно до якого була внесена оплата.

У судовому засіданні представник позивача вимоги заяви підтримала та просила їх задовольнити.

Дослідивши зміст заяви та матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне повернути її в/ч 1471 Державної прикордонної служби України, з огляду на те, що позивач допускає зловживання своїми процесуальними правами.

Так, 18.08.2017 р. в/ч 1471 звернулась до суду з аналогічною заявою, яку було повернуто заявнику та роз'яснено, що положеннями КАСУ до процесуальних документів, які скеровуються до суду, пред'являються певні вимоги, в тому числі, і щодо форми та змісту заяви про внесення виправлень в судове рішення. Судом, у зрозумілий та доступній для сприйняття спосіб, було викладено вимоги законодавства, яким подана військовою частиною заява не відповідає.

09.11.2017 р., від представника в/ч надійшла повторна заява про виправлення описки в ухвалі суду, зміст якої був ідентичний тому, яка була повернута із зазначенням виявлених у ній недоліків.

27.11.2017 р., суд, своєї ухвалою повторно повернув подану заяву як таку, що не відповідає вимогам КАСУ, а відтак не може бути предметом розгляду.

27.11.2017 р., представник в/ч 1471 Державної прикордонної служби України втретє подав суду заяву про виправлення описки в ухвалі суду від 10.05.2017 р. з тими самими недоліками, на які суд неодноразово звертав увагу позивача в ухвалах від 19.08.2017 р. та 27.11.2017 р.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходів із такого:

статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, законодавець, ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему послідовно імплементує в національне законодавство України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтовності України на європейські цінності та демократичні засади побудови суспільства.

Згідно ч.3 ст.45 КАСУ якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

Встановлення факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами для застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.45 КАСУ, суд поставив в залежність від таких обставин: належне, відповідно до встановленого процесуальними нормами порядку, повідомлення особи про причини неприйнятності поданої заяви; роз'яснення стороні форми та порядку звернення до суду, у конкретному випадку, для вирішення питання внесення виправлення в судове рішення; наявність двох однакових заяв позивача з невиправленими недоліками за умови усвідомлення причин нерозгляду раніше поданих заяв.

Приймаючи до уваги вказане, а також викладені у мотивувальній частині ухвали висновки, суд вважає, що позивач, звертаючись втретє до суду із завідомо неправильно оформленою заявою про виправлення описки та, відверто ігноруючи вимоги попередніх ухвал про наявність недоліків у заявах, зловживає своїми процесуальними правами.

Переслідуючи мету дисциплінування сторін при користування процесуальними правами, протидіючи проявам зловживань, застосувавши збалансований підхід розумної пропорційності заходу, що вживається з діями, які перешкоджають ефективному здійсненню правосуддя, суд повертає подану заяву без розгляду.

Керуючись статтями 45, 243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

повернути подану заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Брагіна О.Є.