Рішення № 71714233, 15.01.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа № 809/1621/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Главача І.А.,

суддів: Гундяка В.Д., Лучко О.О.,

позивача - ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.04.2017 відповідач в порушення вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №850 від 21.10.2015, безпідставно відмовив ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено її до судового розгляду.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

У відповідності до пункту 10 Розділу VII Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження, що передбачені новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України, у судове засідання свого представника не направив, подав суду заперечення на позовну заяву, мотивоване тим, що положеннями пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №850 від 21.10.2015, право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з установленням працівникові міліції інвалідності обмежено у часі дворічним терміном з дня первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності. Оскільки, після первинного обстеження МСЕК, за наслідками якого 28.09.2006 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати працездатності, до 06.03.2017 - дня встановлення йому ІІ групи інвалідності, за результатами повторного обстеження МСЕК, пройшло більше двох років, підстави для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови №850 від 21.10.2015 відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.20-22).

Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності представника відповідача Міністерством внутрішніх справ України суду не подано.

Частиною 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на час розгляду даної адміністративної справи, встановлено, що у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, справу вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні та подані докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, що підтверджується пенсійним посвідченням від 14.02.2014 (а.с.15).

28.09.2006 за результатами первинного обстеження МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та одночасно виплачено страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням, що слідує з листа Міністерства внутрішніх справ України від 05.04.2017 (а.с.10). Факт виплати йому страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням у зв'язку з втратою 25% працездатності також підтвердив позивач у судовому засіданні 15.01.2018.

06.03.2017 за результатами повторного обстеження МСЕК позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності з 06.02.2017, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ №0779915 від 06.03.2017 (а.с.12).

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія АГ №0023672 від 06.03.2017 позивачу встановлено 65% втрати працездатності (а.с.11).

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою (рапортом) до ліквідаційної комісії Управління МВС в Івано-Франківській області щодо проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, у зв'язку із тим, що позивач отримав 2 групу інвалідності та встановлено новий відсоток втрати працездатності внаслідок захворювання, отриманого при виконанні службових обов'язків.

Ліквідаційною комісією Управління МВС в Івано-Франківській області заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги разом з доданими до неї документами направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття відповідного рішення.

05.04.2017 Міністерством внутрішніх справ України листом за 15/2-1137 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з відсутністю правових підстав для її призначення, так як з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку №850 не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі (а.с.10).

Не погоджуючись із даною відмовою Міністерства внутрішніх справ України, позивач звернувся в суд із вказаним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 за №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання пункту 2 розділу II „Прикінцевих положень" Закону України від 13.02.2015 № 208-УІП „Про внесення змін до статті 23 Закону України „Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.10.2015 №850 „Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (надалі - Порядок №850), що набрала чинності 31.10.2015.

Отже, на момент встановлення позивачу 06.03.2017 за результатами повторного огляду МСЕК 65% втрати працездатності та з 06.02.2017 II групи інвалідності, а також на момент звернення позивача із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, був чинний вказаний Порядок.

Таким чином, до спірних відносин належить застосувати норми даного Порядку №850.

Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

З наведеного слідує, що єдиними юридичними фактами, з яким чинне законодавство пов'язує виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є первинне встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

Суд зазначає, що позивач 15.01.2018 у судовому засіданні підтвердив факт виплати йому у 2006 році страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням у зв'язку з втратою 25% працездатності, встановленої за наслідками первинного огляду МСЕК.

Пунктом 4 Порядку №850 передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Судом встановлено, що повторний огляд позивача та встановлення йому ІІ групи інвалідності та 65 % втрати працездатності у зв'язку із захворюванням, яке пов'язано з виконанням службових обов'язків, було проведено в період понад два роки від дати первинного огляду.

Відповідно до пункту 4 Порядку №850 виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено терміном 2 роки.

Як уже встановлено судом згідно наданих позивачем письмових доказів (довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія АГ №0023672 від 06.03.2017, до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ №0779915 від 06.03.2017, листа Міністерства внутрішніх справ України від 05.04.2017 за №15/2-1137), первинний огляд МСЕК позивача з установленням відсотка втрати працездатності відбувся у вересні 2006 року, а повторний - у березні 2017 року, що перевищує встановлений Порядком термін.

Таким чином, оскільки після первинного огляду МСЕК, за результатами якого позивачу встановлено 25% втрати працездатності та виплачено страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням, пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до умов згаданого Порядку немає, так як право на доплату такої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають лише ті працівники міліції, яким вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно рішення МСЕК встановлено під час повторного огляду, проведеного протягом двох років з моменту первинного огляду.

Як наслідок, Міністерством внутрішніх справ України 05.04.2017 правомірно відмовлено позивачу у призначенні грошової допомоги на підставі пункту 4 Порядку №850.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу суд зазначає наступне.

Пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Згідно пункту 8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Пунктом 9 Порядку №850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов'язок по здійсненню відповідних процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що Міністерством внутрішніх справ України 05.04.2017 правомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, у зв'язку з відсутністю правових підстав для її призначення, заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу до задоволення не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (с.Гринява, Верховинський район, Івано-Франківська область,78734, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10,м. Київ,01024, код ЄДРПОУ - 00032684).

Головуючий суддя: Главач І.А.

судді: Гундяк В.Д.

Лучко О.О.

Рішення складена в повному обсязі 19.01.2018.