Постанова № 71713245, 16.01.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/2472/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/789/32/18 Доповідач - Міщій О.Я.Категорія - 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

секретар с/з Шмигельська  І.З.

з участю представників ТОВ "Мрія Центр"

Овсяної С.В., Колодовського О.В.,

позивачки - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 22-ц/789/32/18 за апеляційною скаргою ТОВ "Мрія Центр" на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09.11.2017 р., ухвалене в с.м.т. Гусятин, Тернопільської області суддею Гусятинського районного суду Лисюк І.О. за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Мрія Центр" про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 р. ОСОБА_5 звернулася в суд із вказаним позовом, у якому просила визнати договір оренди землі від 01.09.2012 року, укладений між нею та відповідачем недійсним.

Позивачка вказала, що восени 2016 р. вона від представників відповідача дізналась про те, що існує договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який ніби - то нею підписаний ще у 2012 р.

Зазначила, що ніколи не підписувала ніяких договорів з ТОВ "Мрія Центр". Товариство обробляло належну їй на праві власності земельну ділянку, за що видавало відповідну плату, однак згоду на укладення договору оренди землі вона не давала, істотних умов договору не погоджувала.

Позивачка зазначила, що вона попросила, щоб їй видали копію даного договору, на що їй відповіли, що оригінал договору в неї має бути на руках. Згодом вона звернулася в офіс відповідача, що знаходиться по вул. Мазепи, 10 в м. Тернопіль, де їй і видали копію договору оренди землі від 01.09.2012 року на її прізвище з підписами від її імені.

Тому, враховуючи те, що договір оренди землі від 01.09.2012 року, укладений між ОСОБА_5 та відповідачем укладений без її згоди та нею не підписувався, просила визнати указаний договір недійсним.

В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_5 та її представник підтримали позовні вимоги і вказали, що їхні доводи про те, що позивачка не підписувала договір оренди землі підтверджуються висновком судової почеркознавчої експертизи.

ОСОБА_5 під час розгляду справи в апеляційному суді зазначила, що є людиною похилого віку, 1934 р. народження, однак представники відповідача ніколи не давали їй на підпис договір оренди землі і не погоджували з нею умови такого договору. Вона вважала, що отримує плату за фактом обробітку та використання її землі і не підписувала документів про отримання оплати саме за оренду земельної ділянки.

Представник відповідача в суді позовні вимоги не визнала і пояснила, що між сторонами було укладено договір оренди землі від 01.09.2012 р., який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Гусятинському районні Тернопільської області 26.11.2012 року за № 612160004005237. Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що внесені до державного реєстру речових прав відомості є такими, що гарантовані державою як достовірні та містять повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяжень. Пунктом 8 даного зареєстрованого та підписаного сторонами договору оренди землі визначено, що договір укладено на 10 (десять) років, що і є доказом того, що сторони досягли домовленості за всіма істотними умовами договору оренди. ТОВ «ФГ НВО «Мрія» виплатило грошові кошти позивачу за весь час дії договору оренди. Отже, враховуючи те, що згідно вказаного договору оренди відповідачем оброблялась земельна ділянка та сплачувалась орендна плата, яка була прийнята позивачем, вказаний правочин вважається таким, що прийнятий, схвалений, погоджений позивачем.

Також сторона позивача звернулась до суду з заявою про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що для фізичної особи, як сторони правочину днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину, оскільки він збігається з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Вказала, що строк позовної давності про визнання недійсним оспорюваного договору оренди від 01.09.2012 року сплинув 01.09.2015 року, тому позивачка, звернувшись із позовом до суду 26 грудня 2016 році пропустила трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Рішенням Гусятинського районного суду від 09.11.2017 р. позов ОСОБА_5 про визнання договору оренди землі недійсним - задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі без номера, укладений 01 вересня 2012 року між ТОВ «Мрія Центр» та ОСОБА_5, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 листопада 2012 року за № 612160004005237. Стягнуто з ТОВ «Мрія Центр» на користь ОСОБА_5 понесені позивачем судові витрати на загальну суму 2 804 грн. 44 копійки (554 грн. 20 коп. судового збору, 2 250 грн. 24 коп. вартості судової почеркознавчої експертизи).

В апеляційній скарзі ТОВ "Мрія Центр" просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник ТОВ "Мрія Центр" вказав, що судом не враховано те, що ним за весь час дії оспорюваного договору оренди землі виплачувалася орендна плата ОСОБА_5 за користування її земельною ділянкою, що визнає позивачка. Вказаний факт свідчить про обізнаність ОСОБА_6 про наявність договору оренди землі, укладеного між сторонами по справі, тобто у даному випадку права ОСОБА_5 жодним чином не є порушеними.

Також, апелянт вказує на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції врахував лише один доказ - висновок судової почеркознавчої експертизи, залишивши поза увагою той факт, що такий висновок є одним із доказів і не має пріоритету перед іншими видами доказів, та має оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами.

Судом не враховано, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки нею не доведено факту отримання примірника договору оренди землі у 2016 році. Позивачка могла дізнатися про порушення свого права з 2012 року і мала можливість упродовж всього періоду дії договору отримати його примірник у відповідача або державного реєстратора.

Заслухавши пояснення представників ТзОВ "Мрія", яка доводи апеляційної скарги підтримала, пояснення позивачки, яка вважає рішення суду законним та обґрунтованим, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,52 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, яка розташована на території Малолуцької сільської ради, Гусятинського району, Тернопільської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 28 грудня 2005 року.

Як слідує із змісту договору оренди землі від 01 вересня 2012 року, позивачка та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» уклали договір оренди землі без номера, предметом якого є земельна ділянка пл. 3,52 га, яка розташована на території Малолуцької сільської ради, Гусятинського району, Тернопільської області, строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

На підставі акта приймання-передачі без дати орендодавець ОСОБА_5 передала належну їй земельну ділянку, площею 3,52 га у користування орендарю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не підписувала оспорюваний договір оренди землі, договір укладено з порушенням ст. 203 ЦК України щодо вільного волевиявлення учасника правочину, що згідно ст. 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним.

З таким висновком суду слід погодитися, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України (розділ XIII) справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди землі, який зареєстрований в Управлінні Деркомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, запис від 26.11.2012 р. за №612160004005237 підписаний не ОСОБА_5

Доводи позивача про те, що договір оренди від 01.09.2012 р., зареєстрований 26.11.2012 р., відповідно до якого земельна ділянка передана відповідачу в оренду строком на 10 років, вона не підписувала, підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи №1.1-236/17 від 03.10.2017 року, з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_5 в оригіналі договору оренди землі від 01 вересня 2012 року і на оригіналі акту приймання передачі земельної ділянки (паю) виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Підписи виконані із наслідуванням підпису ОСОБА_5 (а.с.56-63).

Оскільки спірний договір був укладений без вільного волевиявлення позивачки, суд першої інстанції вірно визнав його недійсним відповідно до ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що висновок судово почеркознавчої експертизи є лише одним із доказів і не має пріоритету перед іншими доказами та повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами не спростовує правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

З цього приводу, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позивачка отримувала орендну плату, чим фактично визнала та схвалила наявність договірних правовідносин з ТОВ "Мрія Центр" на умовах оспорюваного договору.

В суді ОСОБА_5 пояснила, що дійсно ТОВ "Мрія Центр" з 2012 р. користувалося її земельною ділянкою, за що вона отримувала плату, однак договірних відносин з приводу саме оренди землі не існувало, а користування земельною ділянкою було зумовлено лише усною домовленістю між нею та ТОВ "Мрія Центр".

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували вказані доводи позивачки. Зокрема, ТОВ "Мрія Центр" не подало доказів того, що ОСОБА_5 отримувала від товариства орендну плату підписувала з цього приводу відповідні документи і таким чином була обізнана про існування орендних відносин з відповідачем.

Інших доказів на підтвердження доводів про те, що позивачка була обізнана з фактом існування орендних відносин з ТОВ "Мрія Центр" відповідачем не подано.

Твердження апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки їй увесь час було відомо про особу, яка обробляла її земельну ділянку та ОСОБА_5 не доведено факту отримання оспорюваного договору оренди у 2016 р., є безпідставними.

Згідно ст. 257, ч.1 ст. 261 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що реєстрація договору оренди землі здійснюється виключно орендарем. Відповідно до п. 9.4. Порядку для реєстрації договору оренди землі представник орендаря земельної ділянки - юридичної особи пред'являє оператору (реєстратору) документи, в тому числі і договір оренди земельної ділянки.

З цього приводу позивачка вказала, що реєстрація оспорюваного договору оренди землі, якого вона не підписувала, здійснювалась ТОВ "Мрія Центр", який зобов'язаний був передати орендодавцю після реєстрації один примірник договору, що ним зроблено не було. Як вказувала ОСОБА_5, про факт існування оспорюваного договору оренди землі, тобто про порушення свого права їй стало відомо, коли вона отримала копію договору оренди землі у 2016 р. До 2016 р. вона не могла знати про порушення свого права, оскільки договору оренди землі із ТОВ "Мрія Центр" не підписувала.

Інших доказів, які б спростовували вказані обставини, матеріали справи не містять, тому суд обґрунтовано виходив з того, що позовну заяву подано в межах строку позовної давності.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку і вирішив спір з дотриманням норм чинного законодавства.

Рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не має.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" - відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09.11.2017 р. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова суду апеляційної інстанції складена 22.01.2018 р.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Я. Міщій