Рішення № 71712778, 11.01.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3564/17

Провадження № 2/456/446/2018

РІШЕННЯ

іменем України

11 січня 2018 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом приватного акціонерного товариства акціонерна страхова компанія «Скарбниця» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ АСК «Скарбниця» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 13329,33 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 12.02.2016 року ПрАТ АСК «Скарбниця» уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом №АЕ/7418812. Страхувальником за полісом виступає ОСОБА_4, об'єкт страхування - автомобіль марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1. 20.12.2016 року близько 09:30 год. ОСОБА_1 по вул. Шевченка в м. Стрию, керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, не вибрав безпечного інтервалу та дистанції, в результаті чого в'їхав у автомобіль НОМЕР_2, чим завдав обом автомобілям технічні пошкодження, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. 20.02.2017 року потерпілий ОСОБА_5 звернувся до ПрАТ АСК «Скарбниця» із заявою про виплату страхового відшкодування, яка розглянувши цей випадок, кваліфікувала його як страховий. На основі страхового акту № 293/цв/16 ПрАТ АСК «Скарбниця» виплатила страхове відшкодування в розмірі 13329,33 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1, водій якого винний у скоєнні ДТП, застраховано в ПрАТ АСК «Скарбниця» згідно з полісом № АЕ/7418812, претензію було надіслано ОСОБА_1 Жодних дій щодо добровільного відшкодування шкоди останнім здійснено не було, тому ПрАТ АСК «Скарбниця» звертається до суду з даним позовом.

Представник позивача ПрАТ АСК «Скарбниця» в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти, позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.02.2016 року між ПрАТ АСК «Скарбниця» та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № АЕ/7418812, згідно з яким ПрАТ АСК «Скарбниця» зобов'язалося при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строки згідно з договором. Об'єктом страхування є транспортний засіб «BАЗ 2107», д.н. НОМЕР_1 /а.с. 9/.

Як вбачається з постанови Стрийського міськрайонного суду від 01.02.2017 року, ОСОБА_1 20.12.2016 року близько 09:30 год. у м. Стрию по вул. Шевченка, 173, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечного інтервалу та дистанції, в результаті чого в'їхав у автомобіль НОМЕР_2, чим завдав обом автомобілям технічні пошкодження, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП /а.с. 5/.

Потерпілим у даній дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_5

Відповідно до страхового акту № 293/цв/16 (аварійний сертифікат) від 12.05.2017 року даний випадок кваліфікується як страховий, розмір страхового відшкодування за договором страхування АЕ /7418812 від 12.02.2016 року становить 13329,33 грн. Крім цього, в страховому акті зазначено, що водій ОСОБА_1 вчинив ДТП в стані алкогольного сп'яніння /а.с. 3/.

Згідно з додатком № 1 до страхового акту № 293/цв/16 розмір страхового відшкодування становить 13329,33 грн. /а.с. 4/.

Потерпілий ОСОБА_5 23.02.2017 року звернувся до ПрАТ АСК «Скарбниця» із заявою на виплату страхового відшкодування /а.с. 6/.

Відповідно до звіту № 154/17 про оцінку автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 17915,53 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 16595,19 грн., ринкова вартість автомобіля - 43971,10 грн. /а.с. 10-16/.

Позивач ПрАТ АСК «Скарбниця» виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 13329,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1041 від 13.05.2017 року /а.с. 17/.

Таким чином, ПрАТ АСК «Скарбниця» виконало зобов'язання перед страхувальником у повному обсязі.

Судом встановлено, що ПрАТ АСК «Скарбниця» пред'явило до ОСОБА_1 претензію на суму 13329,33 грн., однак у добровільному порядку відшкодування здійснено не було.

Відповідно до ст. 9 (п.п. 9.1., 9.2.) Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 22 (п. 22.1) Закону в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до підпункту 38.1.1 «а» пункту 38.1 ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту 38.1.1 «а» пункту 38.1 ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту 38.1.1 «г» пункту 38.1 ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховик у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 29 червня 2016 року в справі №6-192цс16, згідно з яким завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП) особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Також, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 16 листопада 2016 року в справі № 6-2188цс16, за змістом якого згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання, зазвичай, виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Крім цього, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 23 березня 2016 року в справі № 6-2598цс15, згідно з яким перехід права вимоги за нормами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями статті 1191 ЦК України, статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1) право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим; 2) регрес застосовується після припинення зобов'язання з відшкодування шкоди.

За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, зокрема виплати страхового відшкодування (частина шоста статті 261 ЦК України).

Разом з тим статтею 993 ЦК передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (частина перша статті 262 ЦК України). Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги сплаченого страхового відшкодування до заподіювача і строк такої вимоги починає спливати з моменту заподіяння шкоди.

Як роз'яснено в п. 26 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.

В п. 27 Пленуму роз'яснено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що 20.12.2016 року о 09:30 год. по вул. Шевченка, 173 в м. Стрию Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1, який застрахований ПрАТ АСК «Скарбниця», та автомобіля НОМЕР_2. ДТП відбулася через порушення водієм автомобіля «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 правил дорожнього руху. У зв'язку з настанням страхового випадку та після проведення ремонтної калькуляції з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного автомобілю НОМЕР_2, ПрАТ АСК «Скарбниця» провело виплату страхового відшкодування власнику даного автомобіля ОСОБА_5 у розмірі 13329,33 грн.

Після проведення такої виплати, що підтверджується платіжним дорученням № 1041 від 13.05.2017 року, з огляду на обставини ДТП, а також на положення ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» та ст. 1191 ЦК України, ПрАТ АСК «Скарбниця» набуло права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

ПрАТ АСК «Скарбниця» зверталося до відповідача у позасудовому порядку з претензією про компенсацію в порядку регресу понесених витрат в розмірі 13329,33грн., однак відповідач у добровільному порядку завдані збитки не відшкодував.

Враховуючи, що сума виплаченого позивачем страхового відшкодування на даний час відповідачем не відшкодована, суд вважає позовні вимоги підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 1600,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 14, 22, 979, 990, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (АДРЕСА_1) на користь приватного акціонерного товариства акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (79005, м. Львів, вулиця Саксаганського, 5; р/р 2650612036768, МФО 325365 в ПАТ «Кредобанк», ЄДРПОУ 13809430) страхове відшкодування в розмірі 13329,33 грн. (тринадцять тисяч триста двадцять дев'ять грн. 33 коп.), сплачений судовий збір в розмірі 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн.), а всього 14929,33 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять грн. 33 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Стрийський міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя Л. В. Гула