Рішення № 71712516, 17.01.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/801/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої - судді Румілової Н.М., при секретарі Кіптіла В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача- Львівської міської ради - Поповича Я.Д., представника Управління державної реєстрації Львівської міської ради Паращича В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Львівської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, ОСОБА_8 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 16.02.2017 року звернулись до суду з позовом, що був уточнений в судовому засіданні , в якому зазначили , що 16.05.2015 оформили спадщину на нерухоме майно за законом, яке належало ОСОБА_9, який є батьком позивача ОСОБА_6 та чоловіком позивачки ОСОБА_7, а саме на житловий будинок по АДРЕСА_1, загальною площею 227,6 м. кв. З отриманої від нотаріуса інформації та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їм стало відомо, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ними зареєстровано лише 1/2 вказаного будинку (по 1/4 в кожного), а часткою будинку в розмірі 1/12 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.08.1995 року володіє ОСОБА_10, а інформація щодо осіб за якими зареєстрована решта частини їх будинку у вказаних реєстрах відсутня взагалі . Було зьясовано, що 10.12.1998 року , тобто вже після прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.08.1995 року Залізничною районною адміністрацією Львіської міської ради був виданий Витяг з розпорядження №911 про розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 на чотири окремих номери. Відповідно до цього Витягу, Залізничною районною адміністрацією був затверджений висновок Львівського ОДКБТІ та ЕО за №746 від 07.07.1998 р. «Про розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 на чотири самостійних», згідно за яким: за частиною будинку, що належить гр. ОСОБА_9 корисна площа 88,1 м. кв., житлова площа 66,2 м. кв., реальна доля якого становить 1/4 визнано власність в цілому. За рештою співвласників (зокрема ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_16), реальна доля яких становила 44/100 частини будинку, було визнано право власності в цілому та присвоєно цій частині будинковолодіння номер 81-а. Цим же розпорядження було зобов'язано Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видати вказаним у розпорядженні громадянам відповідні свідоцтва про право власності та провести перереєстрацію. В самому розпорядженні не зазначено строку для його виконання. Отже 10.12.1998 року на підставі розпорядження, єдиним власником будинку площею 66,2 м. кв. по АДРЕСА_1 став ОСОБА_9. Незважаючи на це, згідно інформації отриманої з реєстрів прав власності та листа Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінки» вони дізнались що Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, відповідна перереєстрація права власності стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснена не була, хоча щодо всіх інших осіб, вказаних у розпорядженні реєстрація права власності була здійснена та інформація про них була вилучена з запису про будинок по АДРЕСА_1. Вважають, що ця обставина порушує їх права спадкоємців та просять суд скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_10 на 1/12 час будинку за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ними право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 227,6 м. кв. по 1/2 частки кожному.

Позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились , про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про час та розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, додав , що земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок належить міській раді, самовільне будівництво та перебудови відсутні, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Львівської міської ради Попович Я.Д. в судовому засіданні заперечень проти позову не надав, з питання вирішення позову поклався на розсуд суду.

Представник відповідача Управління державної реєстрації Львівської міської ради Паращич В. П. не надав заперечень проти позову, зазначив, що управління не здійснює реєстрацію, з питання вирішення позову поклався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, про час та розгляд справи попереджена належним чином, причина неявки суду невідома, надала письмове клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Судом встановлено, що з 10.12.1998 року Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради виданий Витяг з розпорядження №911 про розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 на чотири окремих номери та затверджений висновок Львівського ОДКБТІ та ЕО за №746 від 07.07.1998 р. «Про розподіл будинковолодіння АДРЕСА_1 на чотири самостійних», згідно яким:

-за частиною будинку, що належить гр. ОСОБА_9 корисна площа 88,1 м.кв., житлова площа 66,2 м. кв. реальна доля якого становить ?, визнано власність впілому.

-за рештою співвласників, а саме зокрема ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, реальна доля яких становить 44/100 частини будинку, визнано право власності в цілому та присвоєно цій частині будинковолодіння номер 81-а.

Цим же розпорядження зобов'язано Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видати вказаним у розпорядженні громадянам відповідні свідоцтва про право власності та провести перереєстрацію. Однак перереєстрація не відбулася.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952 IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «держави реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та ї обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав в нерухоме майно та їх обмежень».

ч.3 ст. 5 цього ж Закону було визначено, що «Право власності та інші речові права і нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.»

Таким чином ОСОБА_9 згідно до вищезазначеного за життя був визнаний єдиним власником спірного будинку.

ОСОБА_9 помер у віці 85 років ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що зроблений актовий запис за № 175 ІНФОРМАЦІЯ_1 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Позивачі визнані спадкоємцями першої черги за законом майна померлого на підставі ст. 1261 ЦК та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом 6 травня 2015 року, видане приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук -Василик В.Р. та зареєстроване в реєстрі 784, спадщина складається з ? частки будинку АДРЕСА_1

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власност передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто и може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності непорушним.

Згідно з нормою статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд вважає позов обґрунтованим, відсутність належної реєстрації спадкового майна на ім'я померлого ОСОБА_9 не позбавляє спадкоємців права на спадщину у вигляді цього майна. Тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.10, 11, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Львівської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради , ОСОБА_8 про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6, ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 227,6 м. кв. за кожним.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на 1/12 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.М.Румілова