Ухвала суду № 71712188, 22.01.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.01.2018

Справа № 320/9631/17

Провадження №1-КП/320/978/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» січня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.

при секретарі - Бондаренко Г.В.

за участю прокурора Нагорного В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2

потерпілої – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12017080140004690 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 ст. 395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2017 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017080140004690 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 ст. 395 КК України.

Ухвалою суду від 29 грудня 2017 року було призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.

Прокурор під час підготовчого провадження просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, обвинувачений, його захисник, потерпіла не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження.

При підготовці до судового розгляду прокурором заявлені клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та виклик в судове засідання осіб для допиту, проти яких не заперечували інші учасники процесу і які підлягають задоволенню, а також заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_2 не заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпіла не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 21.12.2017 року до підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який спливає 16 лютого 2018 року.

У відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою,обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов’язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст.29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов’язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

У судовому засіданні встановлено, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим, відсутність відомостей про наявність у нього тяжких захворювань, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, який не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову скоїв кримінальні правопорушення, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років, для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та вважає необхідним на час судового провадження застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_1, підозру у вчиненні умисного злочину, те, що обвинувачений не працює, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи думку сторін та те, що всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 314-316 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017080140004690 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.ст. 185 ч. 2, 395 КК України, на 30 січня 2018 року о 14 годині 00 хвилин в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (м. Мелітополь, вул. Шмідта, 11).

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

На час судового провадження, обрати обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 22 січня 2018 року по 23 березня 2018 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять ) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 березня 2018 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: