Ухвала суду № 71711549, 19.01.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.01.2018

Справа № 320/9350/18

1-кс-320/102/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» січня 2018 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., при секретарі Данчук К.В., за участю прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1, підозрюваного – ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши клопотання по кримінальному провадженню № 12017080140005127, слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст.89 КК України не судимому,

суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного,

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2018 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання по кримінальному провадженню № 12017080140005127, слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2.

Клопотання обґрунтовано тим, що 05 грудня 2017 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись на перехресті провулку Ногайського з вулицею Скіфською в м.Мелітополі, ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, підійшли до потерпілого ОСОБА_5 і з метою подолання імовірного опору з боку ОСОБА_5, невстановлена в ході досудового розслідування особа нанесла потерпілому ОСОБА_5 два удари рукою в область тулуба, від яких потерпілий ОСОБА_5 впав на землю. Після чого, ОСОБА_2, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 знаходиться на землі, а двоє невстановлених в ході досудового розслідування осіб тримають його і він не може оказати супротиву, наніс потерпілому два удари кулаком в область грудної клітини, в ході чого відкрито викрав майно ОСОБА_5, а саме: грошові кошти в сумі 5000 гривень; мобільний телефон «NOMI 5012I», в корпусі темно-сірого кольору, ІМЕЙ – 352147090266159, вартістю 1800 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 20 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 20 гривень; зарядний пристрій для мобільного телефону «NOMI», вартістю 100 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 6940 гривень.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), «06» грудня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080140005127, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

На думку слідчого, за наявністю достатніх доказів по кримінальному провадженню, «13» грудня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_2, на думку слідчого, обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: протокол огляду місця події; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5А; протокол пред’явлення особи для впізнання за фотознімками; протокол допиту свідка ОСОБА_6; протокол допиту свідка ОСОБА_7; протокол огляду предмету; протокол допиту свідка ОСОБА_8; протокол допиту свідка ОСОБА_9; протокол допиту свідка ОСОБА_10

Враховуючи те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також враховуючи відсутність у ОСОБА_2 офіційного місця роботи, постійного джерела доходу, стійких соціальних зв’язків та осіб, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання ним обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може й надалі продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений ним злочин без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може: вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передчасним ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, підозрюваний зобов’язується не відлучатися з постійного місця проживання. Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, може безперешкодно залишити будь-яке місце проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, обрання відносно нього вказаного запобіжного заходу неможливо; враховуючи те, що особи, які заслуговують на довіру та які могли би поручитися за підозрюваного ОСОБА_2 відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, згідно ст. 180 КПК України – неможливо. Відсутність таких осіб, а також враховуючи, що сам ОСОБА_2 не працевлаштований, постійного джерела заробітку не має, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш м’якого, ніж домашній арешт.

Для забезпечення повного та всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий вважає за необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатись з місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

У судовому засіданні прокурор, підтримав клопотання, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_2 не заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, однак підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи вагомість таких доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину.

Таким чином, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_11, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи, що існує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов’язків, а також те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою запобігання ухилення від кримінального покарання, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення на підозрюваного ОСОБА_2 обов’язків передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

Відповідно до приписів ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Беручи до уваги вищевикладене слідчим доведено необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покласти на підозрюваного, такі обов’язки: не відлучатись з місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання по кримінальному провадженню № 12017080140005127, слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 – задовольнити в повному обсязі.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, 05 липня 1991року народження, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем його фактичного мешкання за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вулиця Скіфська, будинок №62,з забороною покидати місце проживання у період часу з 20 годин 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин, строком на 2 (два) місяці, без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов’язки: не відлучатись з місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань. Крім того у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О .В. Редько