Ухвала суду № 71711059, 09.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11116/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_4, про визнання квартири об’єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності ? частину квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_4, про визнання квартири об’єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності ? частину квартиру.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

За положеннями ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п.9 ч.1ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам не нижче його балансової вартості.

Проте, до позовної заяви не додано жодних документів які б стверджували дійсну вартість спірного нерухомого на час подачі позову

Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

Оскільки з матеріалів справи неможливо визначити дійсну ринкову вартість спірного майна на час подачі позову, позивачу необхідно надати суду відомості про вартість спірного нерухомого майна для визначення дійсного розміру судового збору, який повинен бути сплачений ним за подання позовної заяви майнового характеру та відповідно у разі необхідності доплатити судовий збір.

У зв’язку з цим, суд позбавлений можливості оцінити правильність сплати позивачем судового збору в сумі 1821,25 грн., згідно квитанції приєднаної до позовної заяви.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 38015610 (суду, де розглядається справа).

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Крім того, відповідно до приписів п. 5 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а за п. 6 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Також, позивачем не зазначено обставин на підтвердження того, що вона неодноразово вкладала свої особисті кошти у покращення квартири та її утримання.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України та зазначених недоліків.

Роз’яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_4, про визнання квартири об’єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності ? частину квартиру - залишити без руху.

Роз’яснити позивачу про необхідність усунення вказаних недоліків до 10 грудня 2017 року, але не пізніше п’яти днів з моменту отримання ухвали та попередити, що в противному разі позовна заява буде рахуватись неподаною та повернута.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5