Рішення № 71709791, 16.01.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2/225/23/2018

Справа № 225/3713/17

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Мигалевича В.В.,

за участю

секретаря - Голубової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року до суду звернувся позивач з позовом до ОСОБА_1, в якому ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 84788,98 грн. та судових витрат в сумі 1600 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н від 17.06.2008 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 2000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 %, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2 п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку» з розрахунку 360 календарних днів, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин договору, тобто розмір відсоткової ставки договору може змінюватись Банком шляхом надання виписки по картковому рахунку .

Відповідно до умов договору відповідач повинна була щомісяця, починаючи з місяця отримання кредиту, частково погашати суму зобов’язання згідно графіку погашення кредиту. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, відповідно до цього Банк нарахував заборгованість за кредитом у сумі 4479,98грн., заборгованість по процентам у сумі 71863,67 грн., заборгованість за пенею та комісією в розмірі 4169,66 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 250 грн. штраф (фіксована частина) та 4025,67 грн. штраф (процентна складова).

У зв’язку з невиконанням взятих на себе обов’язків щодо погашення кредитних коштів позивачем в позові ставиться питання про стягнення на його користь з відповідача ОСОБА_1 суми боргу за кредитом в розмірі 84788,98 грн., а також суми судових витрат пов’язаних з розглядом справи в розмірі 1600,00 грн.

Представник позивача на підставі довіреності № 7945-К-О від 08.08.2017 року ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала, дала пояснення, які відповідають змісту позовної заяви. Просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала. Пояснила, що отримувала лише одну картку, яка була видана на три роки, у зв’язку із чим вважає, що позивач звернувся до суду із позовом після спливу позовної давності. Просила суд застосувати позовну давність.

Представник відповідача на підставі довіреності НМІ 300708 від 04.12.2017 року ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав неправильного застосування позивачем порядку нарахування відсотків за кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до укладеного договору № б/н від 17.06.2008 року (а.с. 7-13), відповідач отримала кредит у сумі 2000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 %, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.3.2 п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Однак, в порушення умов договору відповідач несвоєчасно сплачувала суми кредиту, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за кредитом.

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім цього, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата комісії банку, пені, штрафу.

Суд дослідивши розрахунок заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 17.06.2008 року, укладеного між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 (а.с. 4-6), встановив, що станом на 31.05.2017 року утворилась заборгованість на загальну суму 84788,98 грн., з них: заборгованість за кредитом у сумі 4479,98 грн., заборгованість по процентам у сумі 71863,67 грн., заборгованість за пенею та комісією в розмірі 4169,66 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 250 грн. штраф (фіксована частина) та 4025,67 грн. штраф (процентна складова).

В той же час відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р до зазначених населених пунктів належить Дзержинськ.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із пунктом 23 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Дзержинськ.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу, який проживає у м.Торецьку (колишня назва Дзержинськ), штрафи нараховані, також і після 14 квітня 2014 року. Таким чином є підстави для застосування вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

У зв’язку з цим суд вважає необхідним скасувати нараховані банком штрафи та зменшити суму нарахованої пені та комісії відповідачу і стягнути суму яка нарахована в період до 14.04.2014 року, тобто 700,00 грн.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу.

Отже, заборгованість, яка виникла внаслідок прострочення виконання грошового зобов’язання повинна бути стягнена з відповідача ОСОБА_1

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH) (а.с. 12, 13).

Згідно довідки ПАТ КБ “ПриватБанк” від 12.10.2017 р. № 30.1.0.0/2-20170622/1354 відповідач ОСОБА_1 отримала картки № 4149437316016706, 4149437400225981, 4149437400285164, 4149437404504241, 4149437718576703 та 5211537336667667, остання з яких має термін дії до останнього дня 10.2016 року (а.с. 135).

Обставини отримання відповідачем вказаних карток підтверджуються фотографіями, на яких відображено відповідача з карткою (а.с. 134, 187-192).

Здійснення відповідачем розрахункових операцій з використанням усіх зазначених карток підтверджується випискою за період з 01.06.2008 року по 12.10.2017 року по рахунку ОСОБА_1. (а.с. 136-139).

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що позивач звернувся до суду із позовом до відповідача 19.07.2017 року, суд доходить висновку як про те, щоперебіг позовної давності за цим позовом починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, а саме, з 01.11.2016 року, так і про те, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності.

Стосовно доводів представника відповідача щодо порушення позивачем порядку нарахування відсотків за кредитом суд зазначає наступне.

У судовому засіданні 13.12.2017 року судом було задоволене клопотання представника відповідача щодо оголошення перерви у судовому засіданні для надання часу представнику відповідача на підготовку і подання до суду обґрунтування заперечень відносно порушення позивачем порядку нарахування відсотків за кредитом, зокрема, подання обґрунтованого альтернативного розрахунку заборгованості. Однак, таких доказів в обґрунтування своїх заперечень представником відповідача суду надано не було. Сторона відповідача не скористалася своїм правом щодо надання доказів, хоча мала у розпорядженні достатньо часу для цього.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд відхиляє аргументи представника відповідача щодо порушення позивачем порядку нарахування відсотків за кредитом, оскільки такі не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги частково доведеними, а тому такими, що підлягають частковому задоволенню.

Статею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (а.с.19).

Оскільки вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на корить позивача суми судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1453,84 грн. ((77043,65/84788,98)Х1600).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 133, 141, 258-259, 263-265 ЦПК Українист. ст. 526,530, 610, 611, 1054 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: 85200 м.Торецьк, вул. Маяковського 27/23, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитом у розмірі 4479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев’ять ) грн. 98 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 71863 (сімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят три ) грн. 67 коп.; заборгованість за пенею та комісією в розмірі 700 (сімсот) грн.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: 85200 м.Торецьк, вул. Маяковського 27/23, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах № 29092829003111, МФО 305299) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1453 (одну тисячу чотириста п’ятдесят три) грн. 84 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України) протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 19 січня 2018 року.

Суддя: