Постанова № 71709052, 18.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 642/341/17-ц Головуючий 1 інстанції - Проценко Л.Г.

Провадження №22ц/790/1009/18 Суддя доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: стягнення аліментів

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року колегія суддів Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Колесник О.Е.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа - міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобоварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2017 року ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просила збільшити розмір аліментів, стягнутих рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року з ОСОБА_3 на її користь на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 03.03.2010 року до повноліття дитини, та стягнути з ОСОБА_5 на свою користь на утримання дитини по 1000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 14 червня 2008 р. по 15 жовтня 2010 р. вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, від якого є донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із нею та знаходиться повністю на її утриманні.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06.04.2010р. з відповідача стягнено аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 03.03.2010р. до повноліття дитини.

На цей час вказаних коштів недостатньо для утримання дитини. При цьому зазначає, що ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік » встановлено прожитковий мінімум на дитину з 6 до 18 років з 01.01.2017р. - 1689 грн., з 01.05.2017р.-1777грн., а з грудня 2017р. - 1860 грн.

Отже, оскільки відповідач не працює, і має мінливий дохід просила збільшити розмір аліментів до 1000 грн., і стягнути їх у твердій грошовій сумі щомісячно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_3, третя особа: міжрайоний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про збільшення розміру аліментів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування дійсних обставин справи просить рішення скасувати і постановити нове, яким стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що її вимоги про збільшення аліментів є обґрунтованими і пов'язані із нормами чинного законодавства, які суд першої інстанції не врахував при розгляді справи.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 263, 264 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; б) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що зазначена позивачем та її представником підстава для збільшення розміру аліментів - Закон України «Про державний бюджет України на 2017р.», яким встановлено прожитковий мінімум на дитину з 6 до 18 років з 01.01.2017р. - 1689 грн., з 01.05.2017р.-1777 грн., а з грудня 2017р. - 1860 грн. судом не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно указаного вище законодавства та роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України - зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину, не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15 жовтня 2010 року.

Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_3 працює у міжнародній школі у Китайській Республіці м. Шаосін за контрактом.

Відповідач ОСОБА_5 є особою працездатного віку, є фізичною особою підприємцем, перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 з 01.06.2012 року, від якого має дочку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як вбачається з наказу №11/11-д ТОВ «Сузір'я» від 11.11.2015р. ОСОБА_7 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 11.11.2015р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.57)

Згідно консультативного висновку ДУ Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка від 23.08.2017р. та протоколу мрт-дослідження поперечно крестцового відділу хребта діагностичного центру ТОВ «Скен Лайф» від 22.08.2017р. ОСОБА_5 страждає на остеохондроз поперекового відділу хребта, прояви сполдилоартрозу, спондільоз у сегиентах L 4-5, L5 S1, загрудня протрузія диска L5 S1, гемангіома тіла хребця L2, лівостороній скаліоз.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06.04.2010 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов'язок є особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Згідно ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, стягнутих з батька дитини ОСОБА_5, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ч.1 ст. 182 СК України, взяв до уваги стан здоров'я відповідача, наявність у нього іншої непрацездатної дружини та малолітньої дитини та фінансових зобов'язань, та зазначив, що позивачем ОСОБА_3 не доведені обставини зміни її матеріального та сімейного стану, погіршення матеріального стану та поліпшення матеріального стану відповідача.

Однак судом першої інстанції не враховані вимоги ч. 2 ст. 182 СК України в редакції Законів № 2901-IV від 22.09.2005, № 2037-VIII від 17.05.2017 про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги й ту обставину, що законодавець не передбачає будь-яких винятків для застосування цієї норми права як було передбачено в редакції ч. 2 ст. 182 СК України від 22.09.2005, а навпаки, доповнив ст. 184 СК України частиною третьою з посиланням на те, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тобто відніс зазначені вимоги до безспірних вимог, передбачених ст. 96 ЦПК України, а саме до вимог, які випливають із повністю визначених і не оспорюваних цивільно-правових відносин.

У зв'язку із вищезазначеним висновки суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 з посиланням на роз'яснення, надані в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.06.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», який діяв в редакції на час викладення цих роз'яснень, не ґрунтуються на вимогах Сімейного кодексу України в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 травня 2017 року становить 1777 гривень, а з 01 грудня 2017 року - 1860 грн.

Тобто на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції про житковий мінімум для дитини сторін у справі складав 1777 гривень.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про доцільність збільшення розміру аліментів та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6 аліментів в розмірі 900 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, частково задовольнивши позовні вимоги.

Оскільки позивач ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання до суду цього позову та апеляційної скарги, з урахуванням часткового задоволення позову ОСОБА_3, колегія суддів відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне покласти судові витрати у вигляді сплати судового збору на відповідача ОСОБА_5 в сумі 1344 грн., з яких: 640 грн. - за подання позовної заяви до суду першої інстанції та 704 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 рокускасувати.

Позов ОСОБА_3задовольнити частково: збільшити розмір аліментів, стягнутих рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 400 гривень до 900 (дев'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 24.01.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Порстанова суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в сумі платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 1344 (одна тисяча триста сорок чотири) гривні.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: