Постанова № 71708987, 18.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 2/641/4242/17-ц Головуючий суддя І інстанції Колодяжна І.М.

Провадження № 22-ц/790/520/18 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: відшкодування шкоди

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року колегія суддів Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого- судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Колесник О.Е.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державної казначейської служби України Мельниченко Віталія Сергійовича на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Національної поліції в Харківській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди у розмірі 172800 грн., завдану посадовими особами поліції внаслідок навмисної імітації нагляду за досудовим розслідуванням, прийняттям незаконних і неправомірних рішень, протиправною тривалою бездіяльністю під час розслідування кримінального провадження №12016220540000799 , внесеного до ЄРДР 14.04.2016 року за ознаками ст. 384 ч.1 КК України.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13 квітня 2016 року він подав заяву до Комінтернівського ВП про надання ОСОБА_5 завідомо неправдивих показань відносно нього .

Вказану заяву було зареєстровано у ЄРДР 14.04.2016 року за № 12016220540000799 за ст. 384 ч.1 КК України. Матеріали кримінального провадження на той час знаходилися в провадженні слідчого СВ Слобідського ВП Черкашина М.С., який навіть не проаналізувавши отримані ним документи та не надавши їм належної оцінки, 17.11.2016 року виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12016220540000799.

23.11.2016 року зазначену постанову про закриття кримінального провадження № 12016220540000799, було скасовано слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова Юр'євою А.М.із зазначенням того, що постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, оскільки слідчим не проведено всіх необхідних слідчих (розшуковик) дій під час досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження, не повно перевірено доводи ОСОБА_4, не досліджено відеозапис, наданий ОСОБА_4. Крім того в постанові про закриття кримінального провадження не зазначено чому слідчий надав перевагу показанням ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, висновкам фахівця та експерта.

28.12.2016 року він, ОСОБА_4, ознайомився з матеріалами зазначеного кримінального провадження, де остання слідча дія датується 03.09.2016 року.

Оскільки, після реєстрації його заяви до ЄРДР від 14.04.2016 року минули вже всі розумні та допустимі процесуальні строки, а слідчий Черкашин М.С. навмисно проводив розслідування однобоко, поверхнево та з єдиною метою захисту інтересів ОСОБА_5, навіть усупереч вимогам КПК України, не надає оцінки відеозапису, наданому жодної слідчої дії, направленої на встановлення істини по справі ним не проведено, про що свідчать самі матеріали кримінального провадження № 12016220540000799, то 06.01.2017 року він (ОСОБА_4) звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова зі скаргою на встановлення процесуального строку по кримінальному провадженню № 12016220540000799 від 14.04.2016 року.

13.01.2017 року слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова встановлено, що досудове розслідування триває повільно, та встановлено для слідчого строк два місяці для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального провадження за № 12016220540000799, який слід обчислювати з 13.01.2017року.

Тобто слідчим суддею встановлено процесуальні строки по кримінальному провадженню терміном в два місяці до 13.03.2017 року.

У березні-травні 2017 року він (позивач) неодноразово звертався до начальника Слобідського ВП ГУНП в Харківській області із заявою та був на прийомі зі скаргою на те, що слідчий Черкашин М.С. навмисно не виносить підозру та не передає матеріали кримінальних проваджень №12016220540000799; №12016220540000817; №12016220540001970; №12016220540002416 до суду, незважаючи на той факт, що у кримінальних провадженнях №12016220540000799; №12016220540000817; №12016220540002416 закінчилися встановлені судом процесуальні строки, та просив: надати можливість ознайомитися з матеріалами кримінальних проваджень №12016220540000799; №12016220540000817; №12016220540001970; №12016220540002416, з одночасним надання можливості зробити фотокопії, де позивач є потерпілим; надати йому відповіді у письмовому вигляді, яких ще доказів в матеріалах кримінальних проваджень №12016220540000799; №12016220540000817; № 12016220540001970; № 12016220540002416 бракує слідству для притягнення винних осіб до відповідальності.

Після чого майже через 4 місяці, 24.05.2017 року він зміг ознайомитися з матеріалами кримінальних проваджень.

У зв'язку з наведеним вважав, що фактично більше року посадовці відділу поліції своєю бездіяльністю і незаконними рішеннями, не здійснюючи досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню навмисно і неправомірно не діяли й по теперішній час лише імітують досудове слідство, неодноразово приймаючи незаконні і невмотивовані процесуальні рішення - постанови про закриття кримінального провадження, викладаючи в них завідомо неправдиві свідчення, фактично покриваючи осіб що скоїли злочин. Крім того, бездіяльність слідчих і процесуального керівника прокурора свідчить про невиконання ними завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) і не проведення необхідних законних дій в рамках кримінального провадження ( ст. 9 КПК України), коли вони навмисно не проводять належним чином передбачені законом слідчі дії.

В результаті протягом тривалого часу він був змушений домагатися незалежного справедливого розслідування, ініціювати розгляди у судах та в інших інстанціях, що відбирає багато часу та сил на підготовку та участь у судах, де він змушений захищати свої інтереси, протистояти незаконним діям поліції та прокуратури, як органу, що здійснює нагляд.

Вважав, що своїми тривалими неправомірними діями і довгостроковою неправомірною бездіяльністю співробітники поліції , завдали йому моральної шкоди.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищевказане рішення оскаржено Державною казначейською службою України, яка посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вказує, що судом першої інстанції не з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для справи, а також не враховано, що позивачем не надано доказів завдання йому моральної шкоди.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в сумі 3000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачеві були спричинені моральні страждання, які полягали у незаконному закритті кримінального провадження, та після скасування постанови про закриття - у неправомірному затягуванні розгляду матеріалів кримінального провадження, проте доказів, які б обґрунтували заявлену позивачем суму у 172800 гривень, суду не надано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 13 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області із заявою, в якій повідомив про надання ОСОБА_5 завідомо неправдивих показань щодо нього у кримінальному провадженні №12016220540000751 від 08 квітня 2016 року.

14 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220540000799 внесено відомості за зазначеним фактом, за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 384 КК України.

17 листопада 2016 року постановою слідчого СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області Черкашиним М.С. кримінальне провадження №12016220540000799 на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова 19 грудня 2016 року скасовано постанову слідчого СВ Слобідського ВП НП в Харківській області від 17 листопада 2016 року про закриття кримінального провадження №12016220540000799 , оскільки слідчим не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування; ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.01.2017 року встановлено факт тривалого повільного розслідування кримінального провадження №12016220540000799 ; постановою Прокуратури Харківської області від 22 серпня 2017 року , постанову слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Гармаша І.В. від 29.06.2017 року про закриття кримінального провадження №12016220540000799 від 14.04.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ст.. ст.. 125 ч. 1 ,384 ч.1 КК України скасовано, у зв,язку з тим, що прийняття рішення про його закриття є необгрунтованим , оскільки слідчим під час досудового розслідування належним чином не перевірено доводи потерпілого щодо надання завідомо неправдивих показань відносно нього та не перевірено обставин спричинення заявнику тілесних ушкоджень.

28.12.2016 року ОСОБА_4 ознайомився з матеріалами зазначеного кримінального провадження, де остання слідча дія датується 03.09.2016 року, з яких йому стало відомо, що дії по вказаному провадженню не здійснюються.

06 січня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого суді із заявою про встановлення процесуального строку для досудового розслідування 1201622054000799.

13 січня 2017 року ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова встановлено для слідчого СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області Черкашина М.С. строк два місяці до 13.03.2017 року для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального провадження №1201622054000799, із зазначенням, що досудове розслідування триває повільно.

Проте процесуальні дії у вказаному кримінальному провадженню не здійснюються.

На неодноразові звернення ОСОБА_10 від 27.03.2017 року, 15.05.2017 року та 22.05.2017 рокудо керівництва Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області відповідей не отримав.

27.06.2017 року позивач звернувся до ГУНП в Харківській області , щодо проведення службового розслідування і надання оцінки професійної придатності співробітників Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області .

Постановою старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Гармаш І.В. від 29.06.2017 року , кримінальне провадження №12016220540000799 від 14.04.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ст.. ст.. 125 ч. 1 ,384 ч.1 КК України , закрито у зв,язку з відсутністю в діяннях складів кримінальних правопорушень.

17.07.2017 року позивач повторно звернувся до начальника Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області з заявою про надання йому відповіді на заяви від 27.03.2017 року, 15.05.2017 року та 22.05.2017 року.

Згідно відповіді Слобіського ВП НП в Харківській області від 17.07.2017 року за №62/5791 , позивачу повідомлено, що відповіді на заяву від 15.05.2017 року та інші аналогічні заяви направлено поштою.

24.07.2017 року ОСОБА_4 повторно звернувся до начальника Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області з заявою про надання йому відповіді на заяви від 27.03.2017 року, 15.05.2017 року та 22.05.2017 року.

Постановою прокуратури Харківської області від 22 серпня 2017 року скасовано постанову слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Гармаша І.В. від 29.06.2017 року про закриття кримінального провадження №12016220540000799 від 14.04.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ст.ст. 125 ч. 1 ,384 ч.1 КК України. Матеріали кримінального провадження направлено керівнику Харківської місцевої прокуратури №5 для організації проведення подальшого досудового розслідування.

06 вересня 2017 року ОСОБА_4 до ГУНП в Харківській області подано скаргу в якій він просив зобов,язати Слобідський ВП розглянути в якості доказів по кримінальному провадженню №12016220540000799, зазначений в скарзі перелік документів, пред,явити підозру винним особам і передати матеріали кримінального провадження до суду.

Постановою старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Гармаш І.В. від 25.09.2017 року кримінальне провадження №12016220540000799 від 14.04.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ст.ст.125 ч.1, ч.1 ст. 384КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діяннях складів кримінальних правопорушень.

З наданої ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції копії ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року вбачається, що постанову старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області Гармаш І.В. від 25.09.2017 року скасовано із зазначенням, що її не можна вважати законною та обґрунтованою, оскільки досудове слідство проведено поверхово, неповно, без всебічного дослідження обставин справи та без виконання вимог ухвали комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2016 року.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" від 31.03.95р.№4 (із змінами та доповненнями) відшкодування моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загально соціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення у неї негативних психічних станів і процесів, викликаних приниженням її гідності внаслідок цього порушення. Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Згідно ч.6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив із положень ст.ст. 23,1174 ЦК України та врахував характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, враховуючи засади співмірності, виваженості та справедливості та інші обставини, що відповідає роз'ясненням, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" від 31.03.95р.№4 дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби України про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для стягнення моральної шкоди спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та по суті зводяться до незгоди з рішенням суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної казначейської служби України залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: