Рішення № 71708264, 10.01.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17828/17

Провадження № 2-а/638/179/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Семіряд І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщені суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання рішення неправомірним та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2017 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова щодо відмови мені у призначенні пенсії за вислугою років згідно зі ст.501 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 01.09.2017 (протокол № 22) про відсутність підстав для призначення мені пенсії.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити мені пенсію за вислугою років з 29.08.2017 із розрахунку 90 % від середнього розміру щомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці згідно довідки прокуратури Харківської області про заробітну плату № 18-361 від 29.08.2017 без обмеження її максимального розміру відповідно до ст.501 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 у редакції Закону України № 2663-111 від 12.07.2001.

29.08.2017В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він працює в органах прокуратури України з 30 січня 1988 року до цього часу. Враховуючи наявність права на пенсійне забезпечення за вислугу років, 29.08.2017 він звернувся до Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з належним пакетов документів за призначенням мені пенсії за вислугою років у відповідності до ст.501 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру".

Підставою для подачі заяви до органу Пенсійного фонду України стала наявність у нього на день звернення вислуги років, передбаченої ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Зокрема, згідно із зазначеною нормою прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів, слідчих, суддів, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково - навчальних закладах Генеральної прокуратури України, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, а також половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

На час звернення до відповідача, а саме станом на 29.08.2017, він пропрацював на прокурорських посадах, тобто на момент звернення за призначенням пенсії, він мав загальний трудовий стаж 21 рік 9 місяців 15 днів, з яких: 2 роки 2 місяці 15 днів - половина строку навчання у НЮАУ ім. Я. Мудрого, та 19 років 7 місяців - робота в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах.

Проте, відповідно до рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулося 01.09.2017 протокол №22, управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», мотивуючи тим, що з 1 червня 2015 року згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року у звязку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії /щомісячне довічне грошове утримання призначалися відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України втратили чинність».

Стаття 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, мала набрати чинності з 25.04.2015 (через 6 місяців після опублікування цього Закону). Водночас, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо відтермінування набрання чинності №335-VIII від 21.04.2015 змінив дату набрання чинності з 25.04.2015 на 15.07.2015, отже, враховуючи пункт 5 вказаних Прикінцевих положень Закону, працівники прокуратури не мають права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, відсутні підстави для призначення йому пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру»

Позивач вважає вказане рішення неправомірним, таким, що порушує його соціальні права, позбавляє досягнутих соціальних гарантій щодо пенсійного забезпечення.

Представник відповідача - Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що що з 1 червня 2015 року згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії /щомісячне довічне грошове утримання призначалися відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України втратили чинність».

Згідно зі ст.ст. 262, 263 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку спрощеного провадження, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності та не вимагє проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутністю учасників справи ( у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та надані відповідачем заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені у позові, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач працює в органах прокуратури України з 01.09.1993 року до цього часу.

29.08.2017 року звернувся до Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

На час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії, ОСОБА_1 пропрацював на прокурорських посадах 19 років 7 місяці , крім цього, строку навчання у Національній юридичній академії України імені ОСОБА_1 складає 2 роки 2 місяців 15 днів (з 01.09.1993 по 27.06.1998).

Таким чином, станом на 29.08.2017 року вислуга років ОСОБА_1 фактично складає 21 рік 9 місяців 15 днів.

Відповідно до рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулося 01.09.2017 протокол №22, управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру».

Свою відмову відповідач мотивує тим, що з 1 червня 2015 року згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року у звязку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії /щомісячне довічне грошове утримання призначалися відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України втратили чинність».

Стаття 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, мала набрати чинності з 25.04.2015 (через 6 місяців після опублікування цього Закону). Водночас, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо відтермінування набрання чинності №335-VIII від 21.04.2015 змінив дату набрання чинності з 25.04.2015 на 15.07.2015, отже, враховуючи пункт 5 вказаних Прикінцевих положень Закону, працівники прокуратури не мають права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру»

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції Закону України №2663-ІІ від 12.07.2001 року), яка втратила чинність 15 липня 2015 року, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі Закон №213-VIII) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України", «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування»; «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у звязку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789 щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначалися.

Тобто, Законом №213 скасовані діючі станом на 1 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

15 липня 2015 року набрав законної сили Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до частини 1 статті 86, якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців.

Вказана норма набрала законної сили після 1 червня 2015 року, станом на вказану дату не була діючою, а тому положення Закону № 213 на неї не розповсюджуються, ця норма іншими законами не скасовувалась, її дія не зупинялась, у звязку з чим суд вважає, що з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років законодавцем відновлено і прокурори з вказаної дати мають таке право на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року.

Як встановлено судом, 29 серпня 2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, і станом на 29.08.2017 вислуга років позивача фактично складає 21 роки 9 місяців.

Враховуючи те, що на час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років відновлено Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, при цьому, відповідач не уточнюючи редакцію Закону України «Про прокуратуру» на підставі якої позивач просить призначити пенсії відмовив останньому у призначенні пенсії з підстав положень Закону №213, суд приходить до висновку щодо прийняття відповідачем необґрунтованого рішення, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення при вирішенні питання щодо призначення пенсії, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, згідно зі ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступила його посадова чи службова особа.

Судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 640, 00 грн. суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Керуючись ст. ст. 2, 139,229, 245, 262, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати неправомірними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років згідно зі ст.501 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 01.09.2017 (протокол № 22) про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з 29.08.2017 із розрахунку 90 % від середнього розміру щомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці згідно довідки прокуратури Харківської області про заробітну плату № 18-361 від 29.08.2017 без обмеження її максимального розміру відповідно до ст.501 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 у редакції Закону України № 2663-111 від 12.07.2001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне рішення суду виготовлено 10 січня 2018 року.

Суддя: