Ухвала суду № 71707944, 22.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/565/18

Провадження № 1-кс/428/383/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Якутко Л.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Чудновим М.І. про накладання арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №22017240000000038 від 13.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2018 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області слідчим 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Якутко Л.О., спрямоване клопотання про арешт майна, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Чудновим М.І.

Зі змісту клопотання слідує необхідність в накладанні арешту у кримінальному провадженні за №22017240000000038 від 13.10.2017 року на картковий рахунок за НОМЕР_2, відкритий в АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10012/087 філія Луганського обслуговування (МФО 304665, ЗКПО 09304612, р/р 29241908700104), який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 та заборони підозрюваному користуватися, розпоряджатися вказаним майном та відчужувати його на час досудового розслідування та судового провадження в даному кримінальному провадженні.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України - заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Стаття 170 ч. 1 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема і конфіскації майна як виду покарання (п.3 ч.2 ст. 170 КПК України).

Зі змісту частини 5 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичнгої особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим кодексу порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, випливає зі змісту ч. 11 ст. 170 цього кодексу.

Частина 2 ст. 171 КПК України вказує на те, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема - підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обгрунтовує доводи клопотання.

Частина 2 ст. 173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати зокрема і: правову підставу для арешту майна;

наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3,4 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує зі змісту клопотання слідчого про арешт майна підставою та метою арешту є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При цьому слідчий жодним чином в клопотанні не обґрунтовує підстави і мету, відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту зазначених грошових коштів.

Якутко Л.О., звертаючись до суду з цим клопотанням не доводе необхідності такого арешту, а також не зазначає в клопотанні наявності ризиків (яких саме), передбачених абзацом другим частини 1 ст. 170 цього кодексу.

Слідчим не доведено в клопотання, що картковий рахунок НОМЕР_2, відкритий в АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10012/087 філія Луганського обслуговування (МФО 304665, ЗКПО 09304612, р/р 29241908700104), дійсно на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_3, оскільки з відповіді начальника головного управління ПФУ в Луганській області від 07.12.2017 року за №14385/05-01 неможливо зробити висновок, яким картковим рахунком, відкритим в АТ «Ощадбанк» користується підозрюваний, а інших документів, які б підтверджували факт відкриття ОСОБА_3 карткових рахунків до клопотання на надано.

Якщо припустити, що зазначений в клопотанні картковий рахунок дійсно відкритий на ім'я підозрюваного, то слідчим в порушення вимог КПК України, не зазначено в клопотанні та не підтверджено документально наявності грошових коштів на вказаному рахунку.

Таким чином, в клопотанні не зазначено та до нього не додано документів, які підтверджують право власності на грошові кошти, які належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження особами таким майном.

Слідчий Якутко Л.О., звертаючись до суду з цим клопотанням лише процитувала зміст законів, які на її думку підлягають застосуванню і обмежилась висновком щодо необхідності накладання арешту на грошові кошти. При цьому клопотання не містить будь-якого аналізу доводів, викладених в клопотанні, не наведені відповідні мотиви, підстави та мета.

Не доведено слідчим, на думку слідчого судді й існування обставин, які б підтверджували, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження грошовими коштами, призведе до їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, псування, передачі тощо.

До клопотання слідчим не надано витягу з ЄРДР.

Відповідно до вимог ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, враховуючи, що клопотання слідчого про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, вважаю за необхідне, відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, повернути його прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в мотивувальній частині вказаної ухвали недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Якутко Л.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Чудновим М.І. про накладання арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №22017240000000038 від 13.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, перелічених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечеення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна