Рішення № 71706918, 17.01.2018, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/281/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

17.01.2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду у м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. про визнання заповіту нікчемним, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, який був її батьком.

Заповітом від 12 березня 2008 року ОСОБА_6 заповів ОСОБА_4 усі права та обов'язки, що йому належатимуть на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, що можуть належати у майбутньому та все майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і взагалі те, що буде належати на день смерті та на що за законом матиме право.

Вищезазначений заповіт складено та посвідчено 12 березня 2008 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В., зареєстровано у реєстрі за № 386.

Згідно зі змістом заповіту від 12 березня 2008 року, цей заповіт прочитаний ОСОБА_6 уголос та підписаний особисто. Заповіт містить підпис, прізвище та ініціали ОСОБА_6

ОСОБА_3 уважає, що спірний заповіт є нікчемний, оскільки ОСОБА_6 був з інвалідністю першої групи по зору, потребував стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 ВБ № 111890 від 2 листопада 2006 року. Інвалідність встановлено безстроково.

Тобто, спадкодавець ОСОБА_6 через вади зору не міг особисто прочитати заповіт, зробити відповідний запис про це у ньому та його підписати.

Спірний заповіт складений з порушенням його посвідчення, оскільки посвідчений без свідків.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити. Суду пояснив, що спадкодавець ОСОБА_6 був з інвалідністю першої групи по зору. У змісті заповіту зазначено, що ОСОБА_6 особисто зачитав його, однак спадкодавець цього не міг зробити, а тому заповіт мав бути посвідчений при свідках. У матеріалах медико-соціальної експертної комісії є висновок про те, що ОСОБА_6 тексту не читає. При описуванні захворювання зазначено, що є скарги на абсолютну сліпоту. До осіб з першою групою інвалідності належать ті, які потребують постійного стороннього догляду. Отже, це дає підстави вважати, що заповіт нікчемний. Заповіт ОСОБА_6 не міг підписати оскільки був сліпий. Знає, що раніше ОСОБА_6 пред'являв до позивачки позов про стягнення аліментів, а тому сплачувала на його користь аліменти. ОСОБА_3 здійснювала похорон спадкодавця.

Відповідачка ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні. ОСОБА_4 суду пояснила, що спадкодавець міг особисто прочитати документ. Разом прожили сімнадцять років. Особисто отримував пенсію, аліменти, близько дивився телевізор. Подавав та писав заяви від свого імені. Позивачка раніше в інших цивільних справах заявляла про те, що ОСОБА_6 бачить, обробляє город, їздить на велосипеді, виконує всю роботу, свариться із сусідами. Також у позивачки рубав дрова.

Представник ОСОБА_2 суду пояснив, що позовні вимоги є необґрунтованими. Матеріали цивільної справи не містять доказів, що спадкодавець був абсолютно сліпий. З інвалідністю першої групи можуть бути, зокрема особи, які сліпі на одне око, тобто наявність такої інвалідності не виключає можливість бачити та читати. Абсолютно сліпа особа не може рівно написати текст у документі, поставити у потрібному місці підпис, однак це зроблено спадкодавцем у змісті заповіту. Стверджує, що матеріали цивільної справи не містять доказів того, що ОСОБА_6 був абсолютно сліпий. Раніше у провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. У цій справі ОСОБА_3 стверджувала та надавала докази того, що ОСОБА_6 симулює інвалідність, оскільки продає на ринку картоплю, тобто бачить гроші, які отримує. Ці обставини встановленні рішенням суду, а тому не підлягають доказуванню.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що є чоловіком позивачки. З 2000 року ОСОБА_6 був з інвалідністю першої групи. Дійсно колись був судовий процес за позовом спадкодавця до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. На суд ОСОБА_6 приводили під руки, оскільки не орієнтувався у просторі. Особисто ОСОБА_6 заявляв, що є сліпим. У 2007 році бачив як ОСОБА_6 прийшов до приватного підприємця, який ремонтує холодильники. Оскільки того не було, просив незнайомого чоловіка подивитись чи не написано на дверях номер мобільного телефону. Дійсно ОСОБА_6 їздив на велосипеді, однак у місцях де малий рух транспорту. Їдучи ОСОБА_6 не об'їжджав ні однієї ями, оскільки їх не бачив. Особисто бачив як у 2008 році будучи у магазині «Барва» ОСОБА_6 просив продавця порахувати гроші, оскільки нічого не бачив. Спадкодавець бачив погано великі предмети, однак читати не міг. Стверджує, що ОСОБА_6 не міг прочитати та підписати заповіт. Спадкодавця не навідували з 2000 року, оскільки відповідачка налаштувала його проти ОСОБА_3 З того часу як у ОСОБА_6 з'явилась ОСОБА_7 ніхто із родичів його не відвідував. Похорон спадкодавця взяла на себе ОСОБА_3 В інших справах заявляли, що ОСОБА_6 бачить, оскільки були підозри про це стверджувати. У позивачки не було заборгованості зі сплати аліментів.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що з відповідачкою є сусідами. У період проживання з ОСОБА_7, ОСОБА_6 був доглянутий. Зі спадкодавцем часто спілкувалась, погано бачив. Особисто їй ОСОБА_6 зазначав, що бажає на ОСОБА_4 залишити заповіт. Також заявляв про погані відносини із донькою. ОСОБА_3 бажала, щоб ОСОБА_6 усе майно переписав на неї. ОСОБА_6 лише реагував на звук. Думає, що ОСОБА_6 не міг читати, а також рахувати гроші. На вулиці не міг розпізнати людей. ОСОБА_7 казала, що всі городи обробляє вона, оскільки ОСОБА_6 нічого не бачить. Така розмова була кожного року. ОСОБА_6 трохи бачив, їздив на велосипеді. Знає, що у спадкодавця був телевізор, однак чи його дивився не знає. Не бачила, щоб ОСОБА_6 сапав город. ОСОБА_6 не читав, оскільки нічого не бачив. Був випадок коли у нього купувала яйця, однак гроші порахувати він не міг, оскільки не бачив.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що з відповідачкою ОСОБА_4 є подругами. Відповідачка їй подобається. ОСОБА_6 зі своїм діагнозом міг дивився телевізор, читати літературний текст, бачити інструменти на відстані 30-50 см, міг прочитати та підписати заповіт. Особисто ОСОБА_3 зазначала, що спадкодавець бачить. ОСОБА_6 особисто ремонтував велосипед. По господарству спадкодавець ОСОБА_7 допомагав, оскільки бачив. Також ОСОБА_6 їздив на велосипеді. Особам з повною сліпотою за рахунок держави передбачено собаку, однак у нього її не було. Зазначає, що раніше у справах про стягнення аліментів була представником ОСОБА_6 При розгляді справ про стягнення аліментів ОСОБА_3 доводила, що ОСОБА_6 бачить. Коли представляла інтереси ОСОБА_6, готувала йому документи, а він їх попередньо читав та після цього підписував. Спадкодавець міг переписати текст, дивився телевізор. За життя ОСОБА_6 зазначав, що все майно залишить ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 познайомилися у 2004 році. Стверджує, що спадкодавець бачив текст, міг читати та розписуватись. З ОСОБА_3 у ОСОБА_6 був конфлікт. ОСОБА_3 раніше збирала підписи на вулиці з метою підтвердити, що спадкодавець їздить на велосипеді. ОСОБА_6 особисто трусив горіхи. ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 приходили до нього та ОСОБА_10 Спадкодавець все розказував та показував, без проблем бачив стілець та міг на нього сісти. ОСОБА_6 їздив на велосипеді по центральній вулиці без супроводу. Зустрічаючи на ринку, ОСОБА_6 упізнавав. Спадкодавець міг роздивитися людей. ОСОБА_6 особисто писав заяви, розписувався на них, бачив місце в якому необхідно поставити підпис. У медичній документації не зазначено про повну атрофію зорового нерву. Стверджує, що ОСОБА_6 міг читати. Спадкодавець за життя зазначав, що все після смерті бажає залишити ОСОБА_4 Не брав участі як представник в інших справах за позовами ОСОБА_6, однак допомагав у тих справах.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. у судове засідання не з'явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасника справи, представників, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Долинській Долинського району Кіровоградської області помер ОСОБА_6 (а. с. 4).

12 березня 2008 року від імені ОСОБА_6 приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. посвідчено заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 386 (а. с. 5).

За цим заповітом від 12 березня 2008 року, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: усі права та обов'язки, що йому належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов'язки, що можуть належати у майбутньому, усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, взагалі все те, що буде належати на день смерті та на що матиме право за законом, заповідає ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зі змісту заповіту від 12 березня 2008 року видно, що заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_6, власноручно ним підписаний у присутності нотаріуса, про що також стоїть письмовий запис та підпис від імені заповідача.

З матеріалів спадкової справи приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_12 від 9 лютого 2017 року № 9 видно, що цього дня із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулась ОСОБА_3, яка є донькою спадкодавця (а. с. 100). 15 лютого 2017 року із заявою про прийняття спадщини звернулась спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 (а. с. 106). Інші спадкоємці заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 не подавали.

За змістом ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1 та 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За містом статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Таким чином, після смерті спадкодавця спадкоємцем за законом першої черги є його донька, ОСОБА_3, а також спадкоємець за заповітом ОСОБА_4, які прийняли спадщину.

За змістом ст. ст. 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 1235, чч. 1, 2, ст. 1236 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Статтею 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

За змістом п. 158 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882 (у редакції на момент посвідчення спірного заповіту) на бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись при свідках. Присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою.

Отже, якщо нотаріусом складено заповіт зі слів особи то такий заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Якщо заповідач через фізичні вади не може особисто прочитати заповіт, такий заповіт обов'язково посвідчується при свідках.

Судом установлено, що спадкодавець ОСОБА_6 з 1 листопада 2006 року з інвалідністю першої групи по зору безстроково та у зв'язку із цим потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 ВБ № 111890 (а. с. 6).

Зі змісту направлення ОСОБА_6 на медико-соціальну експертну комісію від 15 вересня 2006 року видно, що були скарги на абсолютну сліпоту. Є з інвалідністю першої групи з 2000 року (а. с. 83-84).

При огляді ОСОБА_6 у комунальній установі «Міська лікарня № 4» м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, 15 грудня 2006 року складено консультативний висновок, зокрема, що текст не читає (а. с. 86).

За змістом п. 2.1. Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 7 квітня 2004 року N 183, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2004 року за N 516/9115 (діяла у момент призначення інвалідності без переогляду) підставою для встановлення першої групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженим дефектом, що призводять до значного обмеження життєдіяльності людини, неспроможності до самообслуговування і викликають потребу в постійному, що не регулюються, сторонньому нагляді, догляді чи допомозі. До I групи належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю нездатні до самообслуговування, потребують повного постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду, абсолютно залежні від інших осіб або, які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду, залежні від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій.

Згідно з п. 3 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 7 квітня 2004 року N 183, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2004 року за N 516/9115 (далі - Інструкція) група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється громадянам при анатомічних дефектах і прирівняних до них станах (розділ 4), стійких необоротних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливому прогнозі динаміки працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у районі проживання інваліда, а також чоловікам старше шістдесяти років і жінкам старше п'ятдесяти п'яти років, інвалідам, у яких строк переогляду настає у чоловіків після досягнення шістдесяти років, жінок - п'ятдесяти п'яти років.

Пунктом 4.1. Інструкції передбачено, що перша група інвалідності: відсутність очей; уроджені рудиментарні очні яблука;сліпота (гострота зору з переносною корекцією менше 0,05 або концентричне звуження поля зору до 10 градусів від точки фіксації) на обидва ока чи око, що краще бачить.

Отже, сукупністю письмових доказів підтверджується той факт, що спадкодавець ОСОБА_6 на момент складання заповіту був сліпий, тобто не міг прочитати заповіт, а відтак заповіт мав посвідчуватися при свідках.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність в особи інвалідності першої групи по зору та потреба у зв'язку із цим у сторонньому догляді дає підстави стверджувати про те, що особа була сліпою. Будь-які показання свідків та учасників справи про інше не можуть спростувати визнаний державою стан особи.

Доводи про те, що раніше рішеннями судів встановлено, що ОСОБА_6 міг бачити, не заслуговують на увагу, оскільки таких фактів суди не встановлювали.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

За змістом п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

З огляду на вищезазначене, оскільки заповідач не міг прочитати спірний заповіт, цей заповіт посвідчено без свідків, відповідно цей заповіт складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, а відтак є нікчемним, тобто вимоги позивачки у цій справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_3 у цій справі понесла судові витрати, що складаються з 640 грн сплаченого судового збору, які підлягають стягненню з відповідачки на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 203, 215, 1216, 1217, 1219, 1220, 1221, 1222, 1223, 1233, 1234, 1235, 1236, 1247, 1251, 1253, 1257, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В. про визнання заповіту нікчемним.

Визнати нікчемним заповіт від імені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчений 20 березня 2008 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Фоміних В.В., зареєстрований у реєстрі за № 386.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 640 грн (шістсот сорок гривень) понесених судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 22 січня 2018 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський