Рішення № 71706611, 15.01.2018, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/877/17

Провадження № 2/342/50/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та позбавлення відповідача батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просить: стягувати з відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі по 2000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, та позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно неповнолітніх синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем по даній справі позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з 17.04.1999 року до 15.08.2011 року, шлюб розірвано рішенням суду. Від спільного проживання сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_21.н. та двох неповнолітніх синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 На момент розірвання шлюбу сім'я існувала формально, тільки згідно актового запису в свідоцтві про шлюб. З часу народження синів і по сьогодні піклуванням про здоров'я дітей, їхнім фізичним, духовним та моральним розвиток займається позивачка. Жодного з покладених законом на батьків обов'язків відповідач не виконує: він не бере будь-якої участі у житті дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не спілкується з ними взагалі, не цікавиться їх життям, здоров'ям, що негативно впливає на психоемоційний стан ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Подарунків від тата сини теж не отримують. Більше того, діти взагалі не пам'ятають як виглядає їхній батько. Для забезпечення належних матеріальних умов дітей позивачка поїхала на роботу за кордон. Однак, витрати зростають, самостійно утримувати синів їй важко, а добровільно надавати фінансову допомогу відповідач відмовляється. На даний час відповідач працює за кордоном, отримує хороший заробіток та може сплачувати аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі по 2000 грн. щомісячно до досягнення ними повноліття. Аналізуючи вказане, відповідач не бажає будувати хороших стосунків з дітьми. Натомість, у позивачки з дітьми хороші, довірливі стосунки, позивачка забезпечує належні умови їхнього проживання, догляду. Відповідач не хоче надати дозвіл дітям поїхати з матір'ю без батька за межі України з метою оздоровлення, відпочинку, розширення світогляду. Їх діти мають можливість продовжити своє навчання в школі Чехії. Однак, в телефонній розмові із бабусею (мамою відповідача) позивачці сказано не турбувати їх безпричинно. Зазначені позивачем факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання дітей, свідомого нехтування ним своїх батьківських обов'язків. Названі дії у відповідності до ст.164 СК України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Ухвалою попереднього судового засідання від 06 жовтня 2017 р. по даній справі вирішено клопотання позивачки про залучення до участі в справі третьої особи на стороні позивача, повідомлено орган опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації про його право заявити про свою участь у справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Служба в справах дітей Городенківської РДА листом № 335/01-28 від 12.10.2017 р. повідомила, що розгляд справи просить проводити без їх участі, одночасно направила висновок органу опіки і піклування № 01-21/535 від 11.09.2017р.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Суду пояснила, що у сторін за час перебування у шлюбі народилося троє дітей: дочка ОСОБА_6, яка є уже повнолітньою та два неповнолітні сини: ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Після розірвання шлюбу діти залишились проживати біля матері. З того часу позивачка сама утримує дітей. У позивачки з дітьми склалися хороші відносини, про що свідчать і документи. Відповідач з дітьми не спілкується, коштів на їх утримання не надає. На даний час позивачка має можливість навчати дітей за кордом, однак відповідач не надає дозволу на їх виїзд. Службою у справах дітей Городенківською РДА було проведено обстеження та прийнято висновок. Оскільки відповідач взагалі не надає коштів на утримання неповнолітніх дітей, він працює за кордоном, має заробіток та можливість утримувати своїх дітей, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти в сумі по 2000 грн. в місяць на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Відповідач ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання якого згідно інформації Городенківського РС УМВС України в АДРЕСА_1, - в судове засідання не з'явився повторно. Про час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1, свідка ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Копіями Свідоцтв про народження: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, серії НОМЕР_1 виданого 04 липня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії НОМЕР_2 виданого 04 квітня 2006 року Чернятинською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, стверджено, що їх батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (а.с.8, 9).

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2011 року по справі № 2-553/11 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 розірвано, дітей: ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишено проживати з матір'ю ОСОБА_10 (а.с. 10-11).

Копією свідоцтва про одруження, виданого 27.02.2017 року Прага 4- Модржани, НОМЕР_3, стверджується, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрували шлюб 24 лютого 2017 року, після реєстрації шлюбу прізвище дружини -ОСОБА_11, запис в книзі реєстрації шлюбів відділу РАЦС адміністрації міської частини Прага 12 в частині 6, рік 2017, сторінка 38, № 7.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає права і обов'язки батьків виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, здобуття освіти, готувати їх до самостійного життя.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р., дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 15, п.16 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Статтею 164 Сімейного кодексу України визначений виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме: мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він): не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться із дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

З показань свідка ОСОБА_9, дочки позивачки, встановлено, що відповідач є її біологічним батьком. Її рідні брати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом з нею, в с. Вікно Городенківського району. Кошти на утримання дітей надає її мама, яка в даний час перебуває в Чехії. Кожного дня мама телефонує, турбується про дітей. ОСОБА_7 навчається в 6 класі, ОСОБА_4 навчається в 7 класі Вікнянської школи. Свідок ствердила, що тривалий час батько ОСОБА_3 перебуває на роботі за кордоном, але де саме, вона не знає. 4 роки тому один раз тато дзвонив до неї, але він не цікавився, як живуть його діти, як навчаються, як їх здоров'я. З своїми дітьми, її братами ОСОБА_5 та ОСОБА_4, - він ні разу не спілкувався. В серпні 2017 року мама хотіла забрати братів з собою в Чехію, але не змогла через відсутність дозволу батька на їх виїзд.

Довідкою, виданою виконавчим комітетом Вікнянської сільської ради ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, стверджено, що вона проживає в АДРЕСА_6, до складу її сім'ї входять: дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).

Довідкою № 40, виданою 01.08.2017 року Вікнянським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Городенківської районної ради Івано-Франківської області стверджується, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14, в 2011-2017 навчальних роках навчалися у Вікнянському НВК І-ІІ ступенів. Проживають зі своєю мамою. Діти охайні, доглянуті, забезпечені одягом, взуттям, спортивною формою, навчальним приладдям. За цей період конфліктних ситуацій з учнями та вчителями не виникало. У спілкуванні із старшими ввічливі, дотримуються морально-етичних норм поведінки. ОСОБА_3 протягом 2011-2017 років жодного разу не відвідував батьківські збори, не цікавився успішністю та поведінкою ОСОБА_4 і ОСОБА_5, тому вихованням і піклуванням про дітей найчастіше турбувалася тільки мама (а.с.15).

Актом обстеження умов проживання, складеним 09 серпня 2017 року комісією Вікнянської сільської ради встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15, жительці АДРЕСА_2 згідно заповіту належить даний житловий будинок. Умови проживання добрі. Зі слів сусідів ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 встановлено, що неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повністю перебувають на утриманні та вихованні матері ОСОБА_2 (а.с.14).

Підтвердженням того, що позивачка мала намір забрати неповнолітніх синів в Чехію є копії Рішень Початкової школи в Празі-Радотіні від 31.07.2017р. по справі № 286/2017 за зверненням ОСОБА_2 про перехід з 4 вересня 2017 року з іншої початкової шкоди учнів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 - в 5 клас (5-А), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - в 6 клас (6-С) (а.с.17-20).

Копія довідки № 2953/2017/ААР від 31.07.2017р., що видана Управлінням праці Чеської Республіки - регіональна філія для столиці Праги, підтверджує, що пані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15, має постійне місце проживання: АДРЕСА_3, здійснює догляд за ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_17, як невістка (а.с.20-22).

Висновком органу опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації № 01-21/535 від 11.09.2017 р. стверджено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалось питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та вирішено доцільним позбавити його батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_18, жителів АДРЕСА_4 Івано-Франківської області Підстав не приймати до уваги згаданий висновок у суду немає, оскільки він ґрунтується на доказах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей: він не спілкується з дітьми, не піклується про фізичний і духовний розвиток синів ОСОБА_7 і ОСОБА_4, не забезпечує харчування, медичного догляду, лікування дітей, без поважних причин не виявляє до них інтересу та щонайменшої батьківської турботи про дітей.

Обов'язок обох батьків по утриманню дитини до досягнення нею повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України. Згідно з ч.2 ст. 166 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. В силу вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 статтею 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Частина 2 ст. 182 СК визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач коштів на утримання синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в добровільному порядку не надає. Відомостей про придбання чи наявність у відповідача нерухомого або рухомого майна суду не надано. Враховуючи роз'яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 3 від 15 травня 2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд вважає, що з відповідача слід стягувати в користь позивачки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину з проведенням індексації відповідно до закону на утримання: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивачка звернулася до суду з позовом 05.09.2017 року, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Питання судових витрат суд вирішує згідно вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 150, 164-166, 171, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 211,223, 258, 259, 264-265, 268, 273, 280-283, 289 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав стосовно неповнолітніх синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_5, в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_20, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину з проведенням індексації відповідно до закону на утримання: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Стягнення аліментів розпочати з 05.09.2017 р. і проводити до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 до державного бюджету судовий збір в розмірі 704,8 грн. (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001).

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 640 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Суддя: Ничик Г.І.