Рішення № 71705578, 12.01.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.01.2018 Єдиний унікальний номер 205/6579/17

єдиний унікальний номер № 205/6579/17

провадження № 2/205/118/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Сахончик Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 09.10.2017 року звернулись до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4, третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1 на підставі посвідчення на право заняття жилої площі в сімейному гуртожитку від 25.07.1994 року. В зазначеній квартирі зареєстрований відповідач, який в ній ніколи не проживав. Добровільно зніматись з реєстраційного обліку за вказаною адресою відповідач не бажає. Позивачі змушені сплачувати комунальні послуги за відповідача.

Позивачі просили суд визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою № 5 в будинку № 3А по пл. Дзержинського в м. Дніпрі, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

У заяві від 12.01.2018 року позивач ОСОБА_3 просив розглядати справу без його присутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 у заяві від 12.01.2018 року просив розглядати справу без його присутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_2 у заяві від 12.01.2018 року просила розглядати справу без її присутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Письмових заяв від нього не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Представник Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у заяві від 12.01.2018 року просила розглядати справу без її участі та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1 на підставі посвідчення на право заняття жилої площі в сімейному гуртожитку від 25.07.1994 року, виданого Дніпропетровським орендним підприємством металургійним заводом імені Петровського (а.с. 18).

У вищезазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 (основний квартиронаймач), його дружина – ОСОБА_2, його син – ОСОБА_1 та його племінник – ОСОБА_4 (а.с. 15).

Відповідач ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає більше шести місяців, що підтверджується актами від 28.10.2015 року та від 22.09.2017 року (а.с. 16, 17).

Частиною 1 статті 71 ЖК УРСР передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Водночас, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із вказаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв’язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач за адресою: АДРЕСА_2 не проживає понад шість місяців, а, отже, є достатні підстави для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що є підставою для зняття відповідача з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 640,00 грн. (а.с. 2) покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 15-16 ЦК України, ст. ст. 71-72 ЖК УРСР, ст. ст. 4, 12-13, 82, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, проживає за адресою: 49000 АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (паспорт серії АМ № 223291, проживає за адресою: 49000 АДРЕСА_2) та ОСОБА_3 (паспорт серії АН № 949599, проживає за адресою: 49000 АДРЕСА_2) до ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: 49000 АДРЕСА_2), третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 40392181, місцезнаходження: 49000 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 5 в будинку № 3А по пл. Дзержинського в м. Дніпрі, що є підставою для зняття ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду, яка відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 17 січня 2018 року.

Суддя Н.В. Басова