Вирок № 71704753, 10.01.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22512/17

Провадження №1-кп/761/1358/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Трубнікова А.В.

секретаря Вергелес Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017100100006168 від 25.05.2017 року, відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого не офіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- вироком Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2005 року за ч.1 ст.186 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2007 року за ч. 2 ст.263, ст. 75 КК України на 2 роки позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік (08.02.2008 постановою Шевченківського районного суду м. Києва звільнення від відбування покарання скасовано, засуджений направлений для відбування покарання);

- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2007 року за ч.1 ст.309, ст.75 КК України на 1 рік позбавлення волі, з випробуванням строком на 2 роки;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі;

- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2013 року за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України на 2 років 1 місяць позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 02.07.2014 року згідно ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2014 році» на підставі ухвали Березанського міського суду Київської області;

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ломага А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Левченко І.І.

В С Т А Н О В И В :

25 травня 2017 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, приїхав до будинку ¹ 8, що по вул. Котовського в м. Києві.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 зайшов до другого під'їзду будинку ¹ 8 по вул. Котовського в м. Києві та, достовірно знаючи, що в ліфтовому приміщенні, яке розташоване на технічному поверсі будинку, є котушки електромагнітного гальма, вирішив їх таємно викрасти.

Піднявшись сходами на дев'ятий поверх вищевказаного будинку, ОСОБА_1 підійшов до вхідних дверей, які ведуть до технічного поверху, які були відчинені, піднявся на дах будинку та перейшов до третього під'їзду вищевказаного будинку. Після цього, ОСОБА_1 підійшов до вхідних дверей ліфтового приміщення та побачив, що вхідні двері зачинені, а тому далі за допомогою заздалегідь заготовлених інструментів відчинив навісний замок та зайшов до приміщення, тим самим незаконно проник до ліфтового приміщення, з метою таємного викрадення гальмівних-ліфтових котушок.

Продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись в ліфтовому приміщенні, ОСОБА_1 намагався таємно викрасти котушку електромагнітного гальма «МП 201», вартістю 1680 (тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка перебувала на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄРДПОУ 34966254), але не довів свої злочинні дії до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками поліції.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, просив суд обмежити обсяг дослідження доказів та фактичних обставин справи його допитом та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями, розміру матеріальниї шкоди, яка ніким не оспорюється, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, надав суду показання про те, що дійсно він у травні 2017 року мав намір викрасти котушку ліфта з будинку, оскільки мав скрутне матеріальне становище. Для цього він на ж/м Сирець зайшов до наглядно знайомого будинку та намагався проникнути до шахти ліфту, однак почув шарудіння та намагався втекти з будинку, однак на виході з під*їзжу його затримали працівники поліції. У вчиненому щиро розкаявся, вказав на те, що відшкодував матеріальну шкоду потерпілому у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, поєднаний з проникненням у приміщення

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким кримінальним правопорушенням, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, мотивацію кримінального правопорушення, та дані про особу обвинуваченого, який працює не офіційно, під наглядом у лікаря - нарколога або психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.

У відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, яка пом'якшують покарання ОСОБА_1, слід визнати щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є рецидив.

У зв*язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що достатнім для виправлення обвинуваченого буде призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Між тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення, і характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних властивостей обвинуваченого, зокрема його віку, стану здоров'я, способу життя та сукупності обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вищенаведене істотно знижує фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, тобто можливість його виправлення без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього судом у відповідності до ст. 76 КК України обов'язків.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком, тривалістю 3 (три) роки, якщо протягом указаного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:

1. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 01.06.2017 року на речові докази у кримінальному провадженні № 12017100100006168.

Речові докази: сумку з інструментами, які приєднані до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого від 26 травня 2017 року, які передано на зберігання до кімнати збереження речових доказів Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві - знищити.

Речовий доказ: CD-R диск «Videx», який приєднано до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого від 02 червня 2017 року - залишити зберігатись у матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Трубніков А.В.