Ухвала суду № 71702982, 19.01.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2821/17

2/703/266/18

УХВАЛА

19 січня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, третя особа Державна організація «Комбінат Дніпро» Державного агентства резерву України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв’язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі ,-

встановив:

В провадженні суду заходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, третя особа Державна організація «Комбінат Дніпро» Державного агентства резерву України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв’язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі.

В судовому засіданні головуючим поставлено на обговорення питання щодо необхідності сплати позивачем судового збору за подачу позовної заяви до суду.

Позивач заперечував проти зобов’язання його сплати судового збору.

Представник позивача заперечувала проти сплати позивачем судового збору посилаючись на те, що в усіх категоріях трудових спорів позивачі від сплати такого звільняються.

Представник відповідача вказав на необхідність сплати позивачем судового збору за подання ним позовної заяви до суду відповідно до вимог закону.

Представник третьої особи зазначив, що звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є вимогою про стягнення заробітної плати, а тому звернення з такою до суду не звільняє останнього від сплати судового збору.

Суд вислухавши думку позивача, представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, приходить до наступного.

Обов’язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов’язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідні зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон № 484-VІІІ). Цим Законом суттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), зокрема й підвищено розмір ставок за подання касаційних скарг, а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»). Закон № 484-VІІІ набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлена вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому з врахуванням вищевказаних правових норм позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає оплаті судовим збором.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто позивачу необхідно сплатити 1929 гривень 35 копійок судового збору на користь держави.

Враховуючи необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.

Керуючись ст.ст. 187, 260 ЦПК України, –

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, третя особа Державна організація «Комбінат Дніпро» Державного агентства резерву України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв’язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача, що відповідно до положень: ч. 13 ст. 187 ЦПК України та п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі невиконання позивачем ухвали суду у встановлені строки, позовна заява підлягатиме залишенню без розгляду.

Розгляд справи відкласти до 10 години 30 хвилин 21 березня 2018 року.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Опалинська О.П.