Рішення № 71702072, 16.01.2018, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/162/17

Провадження №2/547/17/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,

представника позивача Т.Г.Каневської,

представника відповідача ТОВ "Глобино Агро" Н.І.Величко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка Олександр Вікторович, виконавчий комітет Глобинської міської ради, про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі і скасування записів про речове право,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, який змінено неодноразово. Остаточно зміненою у жовтні 2017 року позовною заявою позивач просив:

- визнати за ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із відповідачем ОСОБА_3 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі № 27 від 25.04.2006 між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" і ОСОБА_3;

- визнати поновленим зазначений договір на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі № 27 від 25.04.2006;

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 25.03.2016, укладений між ТОВ "Золоті Лани 2015" та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 29140658 від 07.04.2016;

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.09.2017, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ "Глобино Агро" щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 37209483 від 22.09.2017.

- стягнути з ТОВ "Глобино Агро" на користь ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" сплачений судовий збір у розмірі 6400,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" 25.04.2006 уклало із ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки № 27 від 25.04.2006, загальною площею 4,34 га., строком на 5 років, що знаходиться на території Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області та належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, який виданий 14.10.2004. Договір оренди пройшов державну реєстрацію та зареєстрований у відділі Держкомзему Семенівському районі Полтавської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в 19.12.2007 за № 040756200205. Договір укладено на 5 років. Відповідно до акту приймання-передачі від 25.04.2006 ОСОБА_3 передала, а ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" прийняв в оренду згадану земельну ділянку.

01.06.2012 позивач уклав із ОСОБА_3 Додаткову угоду до вказаного договору оренди землі про продовження строку дії договору оренди землі до 09.09.2017. Додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Семенівському районі 10.09.2012.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку договору оренди землі орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. В разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Якщо орендар продовжує користувач земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, останній підлягає поновленню той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Керуючись п. 8 договору та Законом України "Про оренду землі", 16.12.2016 між ОСОБА_3 і ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" була укладена додаткова угода до договору оренди землі № 27 від 25.04.2006, відповідно до якої сторони прийшли до згоди продовжити строк вищевказаного договору оренди землі до 31.12.2024.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а так право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту держав реєстрації цих прав. Але зареєструвати право оренди на вищевказану земельну ділянку позивач не мав можливості, оскільки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право оренди на цю ж саму земельну ділянку зареєстровано ТОВ "Золоті Лани 2015" на підставі договору оренди землі № б/н від 25.03.2016, що підтверджується рішенням державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 36986075 від 08.09.2017.

Договір оренди землі № 27 від 25.04.2006 сторонами достроково не розривався.

Проте, до закінчення дії строку вказаного договору оренди TOB "Золоті Лани 2015" повторно зареєстровано право оренди землі на ту ж саму земельну ділянку, в період чинності укладеного договору оренди землі № 27 від 25.04.2006 з позивачем, за ТОВ "Золоті Лани 2015". Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер: 29140658 від 07.04.2016 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки б/н від 25.03.2016 року між ТОВ «Золоті Лани 2015» та гр. ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2). При цьому, строк дії договору № б/н від 25.03.2016 починає відлік із 11.09.2017, тобто з дня, наступного за датою припинення строку дії договору оренди землі № 27 від 25.04.2006.

Укладення і реєстрація ТОВ "Золоті Лани 2015" договору № б/н від 25.03.2016 позбавило позивача, як добросовісного орендаря, скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 25.04.2006 № 27 та відповідно зареєструвати вищевказану додаткову угоду, оскільки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право оренди на земельну ділянку автоматично зареєстровано за ТОВ "Золоті лани 2015".

29.09.2017 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачеві стало відомо, що договір, який був укладений між ОСОБА_3 і ТОВ "Золоті Лани 2015" розірваний правонаступниками ТОВ "Золоті Лани 2015" - ТОВ "Глобино Агро" та замість нього був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди землі № б/н від 18.09.2017, укладений між ТОВ "Глобино Агро" та ОСОБА_3.

Даний договір оренди землі був зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37209483 від 22.09.2017.

Позивач вважає, що укладення та реєстрація договору оренди № б/н від 18.09.2017 грубо порушує права позивача на реалізацію переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк, що передбачено ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки ним повністю дотримано встановленою зазначеною нормою процедури, необхідної для пролонгації договору оренди земельної ділянки та підписана додаткова угода до договору оренди землі № 27 від 25.04.2006, і відповідно саме це стало головною підставою для позивача щоб змінити предмет позову.

Переважне право орендаря, який належно виконує свої обов'язки за відповідним договором, перед іншими орендарями на укладення договору оренди на новий строк констатовано в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини та реалізовано в практиці Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності. Зокрема, у справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства" суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і в цілях статті 1 Першого протоколу таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинень правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою і шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права і інтересу.

Згідно ч. 2 ст.16 ЦК України та ч. 3 ст. 152 ЗК України визнання правочину (угоди) недійсним одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що договір оренди землі № б/н від 25.03.2016, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ "Золоті лани 2015", та № б/н від 18.09.2017, укладений між ТОВ "Глобино Агро" та ОСОБА_3, є недійсними, так як дані спірні договори порушують переважне право позивача на поновлення договору оренди землі № 27 від 25.04.2006.

З огляду на положення ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011, також слід скасувати відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про інше речове право (право оренди земельної ділянки).

Розірвання договору оренди № б/н від 25.03.2016, як був укладений ОСОБА_3 та ТОВ "Золоті Лани 2015" і, відповідно, укладення договору оренди № б/н від 18.09.2017, який укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Глобино Агро" було здійснено навмисно з метою ускладнення судового захисту ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" свого переважного права на поновлення договору оренди землі.

Представник позивача Т.Г.Каневська вимоги позову підтримала повністю, наголосила, що відповідачами порушено переважне право позивача на поновлення раніше укладеного між позивачем і ОСОБА_3 договору оренди землі № 27 від 25.04.2006. Позивач упродовж тривалого часу належно виконував обов'язки орендаря земельної ділянки, договір продовжувався один між сторонами. Також 16.12.2016 позивач і відповідач ОСОБА_3 уклали додаткову угоду до договору оренди землі, яким право оренди пролонговано до 31.12.2014. Згодом позивач довідався, що між ОСОБА_3 і ТОВ "Золоті Лани 2015" укладено перший спірний договір, потім його розірвано та укладено другий спірний договір між ОСОБА_3 і ТОВ "Глобино Агро". Реєстрація права оренди за спірними договорами порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, не дозволила зареєструвати право оренди позивача за додатковою угодою від 16.12.2016.

Пропозицій про поновлення договору оренди землі позивач відповідачеві ОСОБА_3 не надсилав.

Відповідач ТОВ "Глобино Агро" письмово проти позову заперечувало, погодилося, що первинно укладений між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" і ОСОБА_3 договір оренди землі діяв до 10.09.2017.

Належна ОСОБА_3 земельна ділянка тривалий час перебувала у користуванні позивача, однак ОСОБА_3, як орендодавця, не влаштовувала політика підприємства, умови договору, рівень виплати орендної плати (він був нижчим порівняно з іншими підприємствами в місцевості), тому завчасно для себе ОСОБА_3 прийняла рішення, що не бажає далі співпрацювати з позивачем та продовжувати термін дії договору оренди землі від 25.04.2006 після закінчення його дії, тобто з 10.09.2017.

Оскільки ОСОБА_3, як власник, має право самостійно, на власний розсуд, розпоряджатися належною їй земельною ділянкою та самостійно визначати з ким співпрацювати, то 25.03.2016 нею і ТОВ "Золоті лани 2015" укладено договір оренди землі № б/н, за яким право оренди розпочиналося з 11.09.2017, тобто після закінчення терміну дії договору оренди землі, укладеного між відповідачем ОСОБА_3 і позивачем ТОВ"ІПК "Полтавазернопродукт". Цим не порушено права позивача.

До закінчення терміну дії договору оренди землі ОСОБА_3 неодноразово зверталася до ВП АФ "Степове" з усними заявами, що продовжувати термін дії договору оренди землі не збирається.

ТОВ "Глобино Агро" є правонаступником ТОВ "Золоті лани 2015", тому 09.09.2017 між ОСОБА_3 і ТОВ "Глобино Агро" укладено угоду про розірвання договору оренди землі № б/н від 25.03.2016.

30.08.2017, до закінчення терміну дії договору оренди землі, ОСОБА_3 на адресу TOB "ІПК "Полтавазернопродукт" направлено заяву про небажання продовжувати термін дії договору оренди землі від 25.04.2006 з проханням вважати його припиненим після закінчення терміну його дії, тобто з 11.09.2017.

Крім того, 12.09.2017 відповідачем ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", після закінчення терміну дії договору оренди землі, було направлено на адресу ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" лист-повідомлення про небажання продовжувати термін дії договору оренди землі № 27 від 25.04.2006. Також листом вказано на необхідність повернення позивачем земельної ділянки одразу після збору урожаю у 2017 році; письмово повідомити про час і місце проведення прийому-передачі земельної ділянки.

Однак відповіді від ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" відповідач ОСОБА_3 не отримала.

ОСОБА_3 надала ТОВ "Глобино Агро" достатньо документів, які свідчили про не існування у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі № 27 від 25.04.2006.

На підставі вищевикладеного, 18.09.2017 між ТОВ "Глобино Агро" та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі строком дії на 7 років.

У період часу між припиненням договору оренди землі №б/н від 25.03.2016, укладеного між ОСОБА_3 і ТОВ "Золоті Лани 2015", та державною реєстрацією договору оренди землі № б/н від 18.09.2017, у ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" була можливість провести державну реєстрацію додаткової угоди. Однак, вочевидь враховуючи наявність отриманих заяви про небажання продовжувати термін дії договору оренди землі № 27 від 25.04.2006 та листа-повідомлення про небажання поновлювати термін дії договору оренди землі №27 від 25.04.2006 ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" було прийнято рішення дій не вчиняти дій щодо державної реєстрації права оренди за додатковою угодою від 16.12.2016 не вчиняти через небажання самого Орендодавця продовжувати термін дії договору оренди землі №27 від 25.04.2006.

Як наслідок, жодне переважне право попереднього орендаря - ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" ні власником земельної ділянки ОСОБА_3, ні ТОВ "Глобино Агро" порушено не було.

Договір оренди землі №б/н від 18.09.2017, укладений між ОСОБА_3, ні ТОВ "Глобино Агро" відповідає вимогам законодавства, містить усі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Жодні вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України, сторонами даного договору оренди землі порушені не були, тому відсутні підстави для визнання недійсним цього договору та скасування державної реєстрації права оренди за ним.

Представник ТОВ "Глобино Агро" Н.І.Величко повністю підтримала вказані заперечення, вказала, що позивачем не вживалися заходи з реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі, як це передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відтак спірні договори не порушують не існуюче у позивача переважне право на поновлення договору оренди землі із ОСОБА_3. Позивач тривалий час не вчиняв дій щодо реєстрації права оренди землі за додатковою угодою від 16.12.2016, дані публічної кадастрової карти є відкритими, що не перешкоджало позивачеві встановлювати наявність або відсутність прав оренди на землю ОСОБА_3, у т.ч. у періоди після скасування права оренди ТОВ "Золоті Лани 2015" та протягом усього часу розгляду справи у суді, що свідчить про згоду і обізнаність позивача із волею ОСОБА_3 не продовжувати договірні відносини із позивачем.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала письмове заперечення проти позову яким, зокрема, вказала, що як власник землі самостійно розпоряджається своєю земельною ділянкою. 25.03.2016 уклала із ТОВ "Золоті Лани 2015" договір оренди своєї земельної ділянки, строк якого починався з 11.09.2017, тобто після закінчення строку дії договору оренди землі із позивачем. До закінчення договірних відносин ОСОБА_3 неодноразово повідомляла позивача про небажання продовжувати орендні відносини, у т.ч. шляхом надсилання відповідних заяв, чим виконала вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі.

ОСОБА_3 заявою від 30.09.2017 (а.с. 113) вказала на не заперечення проти позову і розгляд справи за її відсутності, а заявою від 21.11.2017 (а.с. 176, 177) вказала на введення її в оману представниками позивача щодо надання їй для підпису заяви про визнання позову. Її справжня воля є іншою і полягає у запереченні проти позову.

Третя особа виконавчий комітет Глобинської міської ради звернувся до суду із заявою від 20.11.2017 про розгляд справи за відсутності свого представника, щодо спору покладався на розсуд суду (а.с. 152).

Третя особа О.В.Ганночка правом участі у судовому засіданні не скористався, будь-яких заяв, клопотань або пояснень до суду не надсилав.

Виконуючи приписи ст. 264 ЦПК України суд зазначає таке.

Згідно договору оренди землі № 27 від 25.04.2006, укладеного між ОСОБА_3, як орендодавцем, і ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", як орендарем, та додаткової угоди до нього від 01.06.2012 (а.с. 8-10) позивач по 10.09.2017 (включно) має право оренди належної ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 4,34 га на території Василівської сільської ради Семенівського району Полтавської області за державним актом направо приватної власності на землю від 14.10.2004 НОМЕР_3 (а.с. 11).

Відтак позивач у встановленому порядку набув відповідне право оренди земельної ділянки ОСОБА_3 по 10.09.2017 включно.

Відповідно до Додаткової угоди до договору оренди землі № 27 від 25 квітня 2006 року, підписаної 16.12.2016 між ОСОБА_3, як орендодавцем, і ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", як орендарем (а.с. 122), внесено зміни, зокрема, до п. 8 договору оренди землі. Передбачено, що договір укладено терміном до 31 грудня 2024 року. Згідно п. 43 договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації оренди.

Згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 36986075 від 08.09.2017 (а.с. 111) позивачеві відмовлено у державній реєстрації права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 895933153245, що розташована за адресою: Полтавська область, Семенівський район, Василівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, у зв'язку із встановленими державним реєстратором суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме в Державному реєстрі прав зареєстровано вже право оренди на ОНМ з іншою юридичною особою.

Зазначені обставини узгоджуються із запереченнями представника ТОВ "Глобино Агро" щодо не вжиття позивачем протягом 16.12.2016 - 08.09.2017 заходів, спрямованих на реєстрацію права оренди позивача за додатковою угодою до договору оренди землі № 27 від 25 квітня 2006 року, підписаної 16.12.2016 між ОСОБА_3, як орендодавцем, і ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", як орендарем, у т.ч. починаючи з дати звернення з позовом до суду у цій справі (а.с. 1, 115).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 76114414 від 16.12.2016 (а.с. 11, 12), земельна ділянка реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 895933153245, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 4,34 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради, має зареєстроване право оренди за орендарем ТОВ "Золоті Лани 2015" за договором оренди землі № б/н від 25.03.2016, укладеному між ОСОБА_3, як орендодавцем, і ТОВ "Золоті Лани 2015", як орендарем; строк оренди починається 11.09.2017, строк дії до 11.09.2024; земельна ділянка належить ОСОБА_3. Реєстрацію вчинено третьою особою О.В.Ганночка.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 520 ЦК України).

Одна й та ж сама земельна ділянка не може одночасно орендуватися для однакових потреб різними орендарями, укладення наступного договору оренди землі можливе лише після припинення дії попереднього договору оренди землі - припинення права оренди попереднього орендаря.

Законодавство не містить заборони щодо початку існування прав та обов'язків сторін договору на майбутнє.

Отже право оренди землі на земельну ділянку ОСОБА_3 виникало у ТОВ "Золоті Лани 2015" у день, наступний за днем припинення первинного договору оренди землі між ОСОБА_3 і ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" - 11.09.2017 і 10.09.2017 відповідно.

Відповідно до статуту ТОВ "Глобино Агро" (а.с. 104, 105), інформації про юридичну особу (а.с. 90) останнє є правонаступником, зокрема, всіх прав та обов'язків ТОВ "Золоті Лани 2015", яке припинено як юридичну особу 01.08.2017.

08.09.2017 між ОСОБА_3 і ТОВ "Глобино Агро" укладено угоду про розірвання договору оренди землі № б/н від 25.03.2016, сторонами якого були ОСОБА_3 і ТОВ "Золоті Лани 2015". Речове право припинено 19.09.2017 (а.с. 167).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 98913726 від 29.09.2017 (а.с. 121) щодо земельної ділянки ОСОБА_3, 19.09.2017 вчинено запис про інше речове право 22464038 про право оренди ТОВ "Глобино Агро" на земельну ділянку ОСОБА_3 за договором оренди б/н від 18.09.2017 на строк 7 років. Реєстрацію вчинено третьою особою виконавчим комітетом Глобинської міської ради (реєстратором В.І.Стрілець).

Слід наголосити, що основною та первинною підставою позовних вимог є позиція позивача щодо порушення відповідачами переважного права позивача на поновлення договору оренди землі із відповідачем ОСОБА_3 за правилами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та неможливість зареєструвати право за додатковою угодою через існування запису про право оренди ТОВ "Золоті Лани 2015" з 11.09.2017 на земельну ділянку ОСОБА_3.

Проте вказані підстави не доведено і не відповідають обставинам справи.

Так, положення щодо можливого поновлення договору оренди землі № 27 від 25.04.2006, укладеного між ОСОБА_3, як орендодавцем, і ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", як орендарем, врегульовано, зокрема:

- пунктом 8 вказаного договору - Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

- статтею 38 Закону України "Про оренду землі" - По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тощо.

Суд наголошує, що як п. 8 договору оренди землі, так і ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вказують саме на письмове ініціювання орендарем реалізації свого переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) - шляхом надіслання (1) письмового повідомлення про намір продовжити його дію та (2) проекту додаткової угоди.

Представник позивача вказала, що згадані документи позивачем не складалися і не надсилалися відповідачеві ОСОБА_3.

На неотримання цих документів також вказували відповідачі як на підставу не реалізації позивачем свого переважного права, підставу своїх заперечень проти позову.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

30.08.2017 ОСОБА_3 склала адресовану позивачеві заяву про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі і просила вважати його припиненим з 11.09.2017 (а.с. 157). Позивач отримав вказану заяву 05.09.2017 (а.с. 159).

11.09.2017 ОСОБА_3 також склала адресовану позивачеві лист про небажання поновлювати термін дії договору оренди землі від 25.04.2006 на новий строк. Просить повернути належну їй земельну ділянку одразу після збору урожаю у 2017 році; повідомити про час і місце проведення прийому-передачі земельної ділянки письмо (а.с. 160). Позивач отримав вказаний лист 19.09.2017 (а.с. 163).

Позивач не відреагував на дві вказаних заяви ОСОБА_3.

Відповідно до п. 39 оренди землі № 27 від 25.04.2006 розірвання договору в односторонньому порядку не допускається до закінчення строку договору.

Суд зауважує, що протягом 16.12.2016 - 08.09.2017 позивач не вчиняв дії з ініціювання поновлення договору оренди землі або ж реєстрації додаткової угоди від 16.12.2016.

Звернення до державного реєстратора здійснено позивачем лише 08.09.2017, а питання законності його відмови (а.с. 111) позивач не оспорював у встановленому порядку. Більш того, рішення державного реєстратора не вказує яке саме право оренди стало підставою для відмови у реєстрації прав та з яких підстав, не вказує що позивач надавав реєстратору саме додаткову угоду від 16.12.2016 тощо.

Вказані обставини узгоджуються з поясненнями представника ТОВ "Глобино Агро" і відповідача ОСОБА_3 про тривалу обізнаність позивача із небажанням позивача продовжувати договірні відносини із позивачем та не ініціювання реєстрації прав.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Крім того,стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

У частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319,6 26 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі»та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі»,необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: - з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; - у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; - укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219 цс14, постанові від 10 червня 2015 року у справі № 6-70цс15, а також постанові від 13 березня 2016 року у справі №6-146цс16.

Представником позивача не заперечується той факт, що позивачем не було направлено на адресу орендодавця ОСОБА_3 листа-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Будь-які відомості про те, що відповідачі перешкоджали позивачеві у повідомленні орендодавця про наміри скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк у матеріалах справи відсутні.

При цьому, враховуючи, що орендодавець ОСОБА_3 завчасно направила на адресу позивача листи-повідомлення про небажання продовжувати договірні правовідносини, відповідно до положень ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» позивач не скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, а отже діями відповідачів таке право не було порушено.

Посилання позивача на укладення між позивачем і відповідачем ОСОБА_3 додаткової угоди до договору оренди землі від 16.12.2016, а, отже, і реалізацію у такий спосіб позивачем свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), є безпідставним.

Так, відповідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Враховуючи, що право оренди землі за додатковою угодою від 16 грудня 2016 року не було зареєстровано у встановленому законом порядку, то відсутні підстави вважати, що такою угодою було реалізовано переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

Посилання позивача на те, що відповідачами було розірвано перший спірний договір оренди землі та укладено другий спірний договір оренди не заслуговують на увагу, оскільки ним не вказано, яким чином такі дії відповідачів порушили його права та інтереси, враховуючи, що після невиконання позивачем приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі» з 11 вересня 2017 року воно втратило переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Тобто суд повинен встановити, чи дійсно порушує право орендодавця та чи інша умова договору оренди землі, чи дійсно були порушені права позивача. Суд повинен з'ясувати у чому саме полягає порушення законних прав орендаря. Однією із обов'язкових умов застосування судового захисту прав орендаря є порушення умовами спірного договору прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відтак з матеріалів справи та наявних у справі доказів вбачається, що позивачем не доведено належним чином, відповідно до положень ст.ст. 76-81 ЦПК України, чи дійсно порушує право позивача як орендаря наявність спірних договорів оренди землі та початок строку дії відповідного права оренди за наступним договором після припинення строку дії першого (попереднього) договору оренди землі; не наведено доказів того, у чому саме полягає порушення законних прав позивача тощо.

У справі відсутні належні і допустимі докази реалізації та/або початку реалізації позивачем свого переважного права на поновлення договору оренди землі із відповідачем ОСОБА_3.

Ураховуючи зазначене суд відмовляє у задоволенні позову повністю через недоведеність порушення прав позивача спірними договорами оренди землі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст.ст. 351, 352, 354, 355, п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" (Полтавська обл., Глобинський р-н., м. Глобине, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 31059651).

Відповідачі:

-ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

-Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро" (Полтавська обл., Глобинський р-н., м. Глобине, вул. 40-річчя Жовтня (Бубнарівська), 111, код ЄДРПОУ 31876859).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

-Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка Олександр Вікторович (АДРЕСА_2, свідоцтво НОМЕР_4).

-Виконавчий комітет Глобинської міської ради (Полтавська обл., Глобинський р-н., м. Глобине, вул. Центральна, 285, код ЄДРПОУ 04382056).

Суддя В.Ф.Харченко

Повний текст рішення складено 22.01.2018.