Рішення № 71702017, 18.01.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-а/537/7/2018

Справа № 537/4201/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді -Хіневича В. І., при секретарі Головньовій Л. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на неправомірні дії щодо призначення пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого прохав суд визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10.08.2017 року № 224 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки; зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1, пенсію за віком з 01.08.2017 року за його заявою від 04.08.2017 року відповідно до положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки, забезпечити її виплату та виплати різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 673 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він, ОСОБА_1, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 04 серпня 2017 року звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Відповідач) із заявою встановленого зразка про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, тобто за призначенням мені пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».Відповідач рішенням від 10.08.2017 року № 224 відмовив йому в призначенні пенсії за віком. Своє рішення він мотивував тим, що оскільки пенсію за вислугу років йому призначено було до 2008 року, керуючись нормами ч. З ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» (якою осучаснено показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується при обчисленні пенсії до рівня 2007 року) при обчисленні мені пенсії за віком повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік на рівні 1197 грн. 91 коп. При цьому розмір моєї пенсії за віком становить 1638 грн. 87 коп., що є меншим ніж розмір отримуваної мною пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка становить 2349 грн. 41 коп.З рішенням від 10.08.2017 року № 224 та таким порядком визначення розміру йому пенсії за віком він не погоджується, оскільки вважає застосування Відповідачем такого порядку обчислення розміру пенсії за віком необґрунтованим та таким, що порушує його права, свободи та законні інтереси виходячи з того, що розрахунок пенсії відповідачем не відповідає нормам чинного законодавства.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, вказаних в позові в подальшому направив до суду заяву, відповідно до якої позовні просив розгляд справи проводити без його участі.

В судовому засіданні представники відповідача - Тараторін А. Р. та Романець С. В. позовні вимоги позивача не визнали, просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області відмовило позивачу у переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, оскільки, відповідно до положень частини 2 статті 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України є незмінним, тобто таким, який він був на час призначення пенсії. Тому, Кременчуцьке об'єднане управління пенсійного фонду України Полтавської області не має правових підстав при розрахунку позивачу пенсії за віком враховувати показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, вислухавши думку позивача та представника відповідача по справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному УПФУ Полтавської області та отримує пенсію за вислугу років, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Також, громадянин ОСОБА_1 після призначення пенсії за вислугу років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» продовжував працювати, що підтверджується копією трудової книжки та індивідуальними відомостями про застраховану особу щодо заробітної плати.

Позивач після досягнення пенсійного віку, а саме 04.08.2017 року звернувся до Кременчуцького об'єднаного Пенсійного фонду України з заявою про переведення з пенсії за вислугу років, яку він отримує згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління пенсійного фонду України Полтавської області від 10.08.2017 року № 224 ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні з пенсії за вислугу років, яку він отримує згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і оскільки пенсію за вислугу років гр. ОСОБА_1 призначено до 2008 року, то при розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», буде застосовуватися показник середньої заробітної плати у середньому на одну особу застраховану в цілому в Україні за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. Розмір пенсії за віком становитиме 1638,87 грн., що є меншим отримуваної в даний час пенсії за вислугу років.

Відповідно до ст. 6 КАС України Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше.

Крім того, після звільнення зі Збройних сил України позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у Постановах Верховного суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-612а14 та у справі № 21-550а15 від 09.06.2015 року.

Судом також встановлено, що право позивача на отримання пенсії, породжує майновий інтерес, який підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,а тому, в суду є підстави стверджувати, що відмовивши у переведенні позивача з одного виду пенсії на інший відповідач створив останньому перешкоди в реалізації своїх прав.

Відповідно до ст. 14 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження.

За вище наведених обставин, суд відхиляє, як необґрунтовані доводи відповідача про неможливість переведення позивача на пенсію за віком, у зв'язку з погіршенням становища позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не надав доказів правомірності відмови у призначенні позивачу пенсії.

Згідно ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з метою відновлення порушених прав позивача, оскільки суб'єктом владних повноважень при винесенні рішення про відмову у призначенні пенсії, порушено вимоги Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням задоволення позову, судові витрати, що понесені позивачем підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись, ст. 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 5-9, 13,72-77, 90, 241-246 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на неправомірні дії щодо призначення пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10.08.2017 року № 224 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1, пенсію за віком з 04.08.2017 року за його заявою від 04.08.2017 року відповідно до положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2014-2016 роки, забезпечити її виплату та виплати різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 673 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. І. Хіневич

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2018 року