Постанова № 71701473, 16.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/683/17 Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 22-ц/780/178/18 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 26 16.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2018 року м. Київ

справа № 355/683/17

провадження № 22ц/780/178/18

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Іванової І.В., Сліпченка О.І., Голуб С.А.

при секретарі - Дрозд Р.І.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Сафіра Федіра Олеговича

відповідач - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Сокуренка Євгена Сергійовича на заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року у складі судді Коваленко К.В., повний текст складений 26.10.2017 року,

встановила:

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України:

пункт 8) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується;

пункт 9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2017 року позивач ПриватБанк в собі представника Сафіра Федіра Олеговича звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору від 24.11.2011 року № б/н ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, станом на 18.04.2017 року виникла заборгованість 16335,86 грн., яка складається з:

3832,83 грн. - заборгованість за кредитом;

5581,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

5667,32 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500 грн. - штраф (фіксована частина).

754,09 грн. - штраф (процентна складова).

Тому Банк просив стягнути з відповідачки ОСОБА_5 заборгованість у розмірі - 16335,86грн. за кредитним договором № б/н від 24.11.2011 року та судові витрати.

Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням ПАТ «КБ ПриватБанк» в особі представника Сокуренка Є.С. подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на надуманість висновків суду, просив скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ПАТ «КБ ПриватБанк ОСОБА_10 скаргу підтримав, посилаючись на те, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_8 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_5 і отримавши кредит на картку сплачувала по кредиту до 23 лютого 2017 року, тому вважав висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідачка належним чином повідомлялася про час розгляду справи, до суду не з'явилася, її неявка відповідно до ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам закону, рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так, з матеріалів справи вбачається, що звернувшись з даним позовом позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору від 24.11.2011 року № б/н ОСОБА_5 (колишнє прізвище Косенко) Олена Григорівна отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В наслідок неналежного виконання відповідачкою умов договору, станом на 18.04.2017 року виникла заборгованість 16335,86 грн., яку банк просив стягнути на свою користь.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, посилаючись що з доказів наданих суду неможливо встановити, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 це одна й та сама особа.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до анкети-заяви 24.11.2011 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_8 був укладений договір позики, згідно з яким остання отримала кредит в розмірі 5000 грн. на картковий рахунок.

Також судом встановлено, що в підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копію паспорту на ім'я ОСОБА_5, з якого вбачається, що ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_11 16.10.2012 року.

Проте, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема те, що з анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил банківських послуг у ПриватБанку від 24.11.2011 року вбачається, що анкету підписала ОСОБА_8, 22.04.1977 року, ІПН НОМЕР_1, своїм чоловіком у заяві вона зазначила ОСОБА_11 (а.с.11).

З копії паспорту на ім'я ОСОБА_5, який також міститься в матеріалах справи і був досліджений судом, вбачається, що всі дані, зокрема дата народження, місце проживання, прізвище чоловіка, з яким вонга одружилась і змінила прізвище, співпадають з даними анкети - заяви ОСОБА_8.

Крім того, під час апеляційного розгляду представник позивача для підтвердження фактів, на які він посилається у апеляційній скарзі, надав суду копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил банківських послуг, яку підписала ОСОБА_5 із зазначенням ІПН НОМЕР_1, який співпадає з ІПН ОСОБА_8 зазначений в заяві Банку від 24.11.2011 року, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином враховуючи, що матеріалами справи доведено, що відповідачка отримала кредитні кошти, але неналежним чином не виконувала грошові зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджуються відповідним розрахунком та не спростовано відповідачкою, колегія суддів вважає що позов підлягає задоволенню.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості, з ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ "Приватбанк" підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 24 листопада 2011 року у сумі 16335 грн. 86 коп., яка складається: з заборгованості за кредитом у сумі 3832,83 грн., заборгованості за відсотками у сумі 5581,62 грн., пеня в сумі 5667,32 грн. та штраф у сумі 1254,09 грн.

За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду в підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, відповідно до вимог ст.376 ЦПК України

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 ЦПК України, колегія судів, -

постановила :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 24 листопада 2011 року у сумі 16335 грн. 86 коп., яка складається: з заборгованості за кредитом у сумі 3832,83 грн., заборгованості за відсотками у сумі 5581,62 грн., пеня в сумі 5667,32 грн. та штраф у сумі 1254,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Приватбанк» стягнути судові витрати у сумі 3360 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий : І.В.Іванова

Судді:

О.І.Сліпченко

С.А.Голуб