Ухвала суду № 71701314, 22.01.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7975/17

Провадження 1-кп/524/98/18

УХВАЛА

22.01.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі колегії суддів : головуючого судді Олейнікової Г.М.

суддів Гусача О.М., Обревко Л.О.

при секретарі Хім'як І.М.

за участю прокурора Бровка Г.В.

захисника Петрова С.Б.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170090003243 від 06.09.2017 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2017 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017170090003243 від 06.09.2017 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

08.12.2017 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 05.02.2018 року включно.

У зв'язку з тим , що судовий розгляд справи відкладений на 19.02.2018 року , у обвинуваченого ОСОБА_2 05.02.2018 року сплине строк тримання під вартою, а по справі не допитані усі свідки , тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою .

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора , який вважає , що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України існують до теперішнього часу, знаходячись на волі ОСОБА_2 може здійснювати незаконний вплив на свідків, які не допитані у судовому засіданні , захисника Петрова С.Б., який заперечує проти продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою , оскільки прокурором не доведені ризики , передбачені ст. 177 КПК України , просить змінити обвинуваченому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт ,так як ОСОБА_2 хворіє , потребує хірургічного оперативного втручання , обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав думку свого захисника , приходить до наступних висновків :

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою обраний ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука спливає 05.02.2018 року.

Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 зазначено, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" вказав на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції національними судами України, які часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув'язнення, та зазначив, що суди зобов'язані обґрунтовувати свої рішення про продовження строку тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані (пункт 99). Ненаведення судовими органами у своїх рішеннях будь-яких підстав, які дозволяють тримання особи під вартою протягом тривалого проміжку часу, є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим у пункті 1 статті 5 Конвенції (пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України").

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України та був продовжений за ухвалами суду.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, суд враховує, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2, віднесений відповідно до ст.12 КК України, до особливо тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 1 ст.115 КК України санкцією від 7 до 15 років позбавлення волі , що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання, впливати на свідків, які не допитані у судовому засіданні , уникати явки до суду, та може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин , передбачений санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, відсутність соціально стримуючих факторів , таких як сім,я, суд дійшов до висновку, щодо відсутності підстав для зміни чи скасування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також оцінка доказів у справі щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення має бути надана у вироку суду.

Також для запобігання вказаним ризикам, враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України - не встановлено.

У зв'язку із викладеним, на підставі ч.3 ст.331 КПК України, суд вважає, що підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу немає, обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 2 місяці , тобто до 22.03.2018 року, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод»

Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Продовжити застосований відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, з 22.01.2018 року до 22.03.2018 року включно.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова

Судді: О.М. Гусач

Л.О. Обревко