Ухвала суду № 71699770, 22.01.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/922/18

Провадження № 2/161/1209/18

У Х В А Л А

22 січня 2018 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Л.В., вивчивши заяву Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про зменшення судового збору, -

встановив:

Департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги.

Одночасно подав заяву про зменшення судового збору у вищевказаній справі.

Вивчивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Як слідує із змісту статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У частині другій статті 136 ЦПК України визначено, що якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (надалі - Закон), відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці;

батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;

особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Системний аналіз положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону свідчить, що законодавець в останньому визначив вичерпний перелік категорій осіб та спорів, в яких може ставиться питання про відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору. При цьому Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, а отже його норми є спеціальними відносно інших процесуальних норм.

Однак, у розглядуваному випадку, позивач не відноситься до переліку осіб, які мають право на відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору з підстав, визначених у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону, а предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Зазначені позивачем підстави, зокрема, що розмір судового збору значно перевищує ціну позову, у вищевказаних нормах закону відсутні , а тому суд не вбачає будь-яких підстав для зменшення сплати судового збору.

Керуючись ст.82 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» , суд -

у х в а л и в :

Відмовити Департаменту соціальної політики Луцької міської ради в задоволенні заяви про зменшення судового збору.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта