Постанова № 71699116, 17.01.2018, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа №733/2018/17

№ 2-а/733/8/18

Рішення

Іменем України

"17" січня 2018 р. м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Овчарика В.М.

за участю секретаря Панахно Л.В.,

позивача ОСОБА_1 та

представника відповідача Слюсар Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борзнянського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у переході на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» протиправними, зобов»язати відповідача зарахувати йому до стажу державної служби період роботи на посаді міського голови з 25.04.2006 року по 17.04.2014 року, час проходження військової служби з 02.05.1973 року по 03.05.1975 року, зобов»язати відповідача перевести його на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 27.11.2017 року, посилаючись на те, що він перебуває на обліку у Борзнянському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 25.11.2014 року. Маючи загальний страховий стаж роботи понад 44 роки та стаж служби в органах місцевого самоврядування та на державній службі 26 років, 2 роки військової служби, а всього 28 років станом на 01.05.2016 року, тобто достатнього для призначення пенсії за віком, він 27 листопада 2017 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком на пенсію державного службовця, так як досягнув пенсійного віку, у задоволенні якої йому безпідставно було відмовлено з посиланням на відсутність 20 річного стажу державної служби.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник відповідачаБорзнянського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що станом на 1 травня 2016 року позивач не мав стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців і не займав посаду державного службовця, тому права на переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» немає.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Борзнянському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 25.11.2014 року.

Останній вернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за вислугою років на пенсію державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», однак листом № 2681/05 від 05 грудня 2017 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», посилаючись на відсутність 20 річного стажу державного службовця. У той же час періоди на посаді міського голови з 25.04.2006 року по 17.04.2014 року не зараховані до стажу, оскільки з 04.07.2001 року вказана посада є посадою органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Статтею 2 цього Закону визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування, зокрема, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування є:

виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;

виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (ст. 3 Закону № 2493-III)

Згідно статті 21 Закону № 2493-III, зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону від 16.12.1993 № 3723-XII.

Водночас, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктом 10-12 Прикінцевих положень цього закону.

Так, відповідно до п. 10-12 Прикінцевих положень Закон України «Про державну службу» в редакції від 10.12.2015 року № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон №1058), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином, підставами для призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначену віку.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну службу» основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Загальний страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 44 роки 1 місяць 8 днів, при цьому стаж роботи останнього на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби за період з 1983 року по 2000 рік складає 18 років 9 місяців 20 днів, що не заперечується сторонами, при цьому з копії трудової книжки видно, що позивач працював з 25.04.2006 року по 17.04.2014 року Ічнянським міським головою (а.с. 12 - на звороті).

Згідно п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМ України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМ України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів.

З урахуванням викладеного, період роботи позивача на посаді міського голови з 25.04.2006 року по 17.04.2014 року зараховується до стажу державної служби, тому відмова відповідача у призначенні пенсії державного службовця є протиправною.

Крім того, частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї станом за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язані із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Як вбачається з копії трудової книжки та копії військового квитка позивач проходив військову службу з 02.05.1973 року по 03.05.1975 (а.с. 10, 15-17).

Таким чином, чинним законодавством України передбачено зарахування часу проходження військової служби до стажу державної служби, тому відповідач протиправно не зарахував час проходження позивачем військової служби до його стажу державної служби.

Отже, враховуючи, що позивач при зверненні до відповідача мав необхідний стаж державного службовця на одержання пенсії державного службовця, суд приходить до висновку про протиправність дії відповідача щодо відмови позивачеві в переході на пенсію державного службовця у відповідності до Закону України «Про державну службу» та не зарахування до стажу державної служби період роботи на посаді міського голови з 25 квітня 2006 року по 17 квітня 2014 року та час проходження військової служби з 02 травня 1973 року по 03 травня 1975 року.

Разом з тим позивач просив зобов»язати відповідача перевести його на пенсію державного службовця 27.11.2017 року, тобто з дня, коли він звернувся з відповідною заявою до останнього, однак доказів цьому не надав, тому суд вважає позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково та зобов»язати відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця з 04 грудня 2017 року, тобто з дня відмови йому у такому переведенні (а.с. 9).

Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 32, 72, 77, 90, 241-243, 250 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Борзнянського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у переході на пенсію державного службовця згідно Закону України «Про державну службу».

Зобов»язати Борзнянське об»єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посаді міського голови з 25 квітня 2006 року по 17 квітня 2014 року та час проходження військової служби з 02 травня 1973 року по 03 травня 1975 року.

Зобовязати Борзнянське об»єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 04 грудня 2017 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Борзнянського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя В.М.Овчарик