Ухвала суду № 71696236, 11.12.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/21828/17

1-кс/522/23598/17

УХВАЛА

Іменем України

11 грудня 2017 року м.Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Терзі І.Г.,при секретарі Десятник Д.В., за участю прокурора Голубкова М.В. розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Голубкова М.В. про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання прокурора у провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017162030000145 від 14.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_2, що призвело до тяжких наслідків.

В ході досудового розслідування встановлено що ОСОБА_2 16.09.2016 здійснено поділ об'єкту нерухомості - квартири, мансарди площею 230,3 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, яке зареєстроване за громадянином ОСОБА_3, та перебувало в іпотеці ЗАТ «ПроКредитБанк» із сумою грошового забовязання в 480 000 доларів США, та відкрито нові розділи на 2 приміщення - мансарда квартири площею 13,1 кв. м. якій присвоєна адреса АДРЕСА_1 та квартира площею 219,5 кв.м. якій присвоєна адреса АДРЕСА_2. При поділі вищезазначеного об'єкта нерухомості, що перебував в іпотеці, державним реєстратором ОСОБА_2 перенесено відомості щодо іпотеки на новостворений об'єкт нерухомості 13,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, а відомості щодо іпотеки на новостворений об'єкт нерухомості площею 219,5 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 умисно не вніс. Що в подальшому дозволило громадянину ОСОБА_3 здійснити відчуження об'єкту нерухомості площею 219,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, що фактично перебувало в іпотеці ЗАТ «ПроКредитБанк», на користь ОСОБА_4, згідно договору дарування №1502 від 21.10.2016 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5

Відповідно до п. 2 ч. 2. Ст. 14 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об'єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений об'єкт. Також згідно пп. 3 п. 20 Інструкції «Про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі коли відкриття розділу у Державному реєстрі прав здійснюється у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб'єктів цих прав щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з новостворених об'єктів нерухомого майна

Таким чином на теперішній час достатні підстави вважати що державним реєстратором ОСОБА_2, всупереч встановленому законом порядку здійснення реєстраційних дій, умисно не перенесено відомості щодо іпотеки, при відкритті розділу, на приміщення площею 219,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, що призвело до подальшого незаконного його відчуження та незаконного використання..

Прокурор зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою п.1-збереження речових доказів, п.2-спеціальної конфіскації, п.3-конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, п.4 відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Так ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено що з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати що воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином об'єкт нерухомого майна площею 219,5 кв.м, якому присвоєно адресу АДРЕСА_2, є об'єктом кримінально протиправних дій, право на яке набуте протиправним шляхом та зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене на зазначене майно виникла необхідність накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування , підставою якого є те що існують безспірні підстави та підозри що воно є доказом злочину, було предметом вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На теперішній час існує необхідність проведення інженерно-технічної експертизи, для якої необхідно представити об'єкт нерухомого майна площею 219,5 кв.м, якому присвоєно адресу АДРЕСА_2, в тому вигляді в якому він перебуває, однак особи які фігурують в зазначеному кримінальному провадженні обізнані про факт проведення досудового розслідування, розуміють важливість дослідження доказів саме в тому вигляді в якому вони є на теперішній час, та для уникнення кримінальної відповідальності можуть спотворити, зіпсувати або знищити вказане майно.

Також приміщення площею 219,5 кв.м, якому присвоєно адресу АДРЕСА_2 на теперішній час незаконно відчужено згідно договору дарування громадянином ОСОБА_3 громадянці ОСОБА_4, яка є його матір'ю, та з його слів померла, що свідчить про факти намагання приховати незаконні реєстраційні дії, та не накладання арешту може призвести до подальших спроб відчуження майна, яке незаконно виведено з іпотеки ПАТ «ПроКредитБанк».

Вилучене майно можливо та необхідно використати у кримінальному провадженні, як доказ, а не накладання арешту може призвезти до його спотворення, зіпсування, знищення, відчуження та неможливості встановлення важливих фактів та обставин що обов'язково необхідно встановити під час кримінального провадження.

Беручи до уваги все вищевикладене та враховуючи, що у досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно набуто кримінально протиправним шляхом, може бути відчужене, знищене або пошкоджене, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вказаний об'єкт нерухомості без виклику особи у володінні якої воно перебуває.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання та заслухавши прокурора, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За умовами ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на вищевказане майно, яке за обставинами кримінального провадження може бути речовим доказом, з метою забезпечення його збереження.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про необхідність розгляду вказаного клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене без повідомлення власника майна з метою забезпечення його арешту, оскільки така необхідність обумовлюється наявністю достатніх підстав, передбачених ст..170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на об'єкт нерухомості площею 219,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2, право власності на яке зареєстровано за громадянкою ОСОБА_4

Копію ухвали про арешт майна направити прокурору та зацікавленим особам.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

11.12.2017