Постанова № 71693226, 17.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1059/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, ухвалену в порядку письмового провадження в м. Миколаєві, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправним та не чинним рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та нечинним рішення, яке оформлене наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 р. № 42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними"; визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо визнання нікчемним правочину по перерахуванню коштів 19.05.2016 року з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 60885,23 грн.; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на його рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 60885,23 грн.; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення додаткової суми гарантованої виплати у розмірі 60885,23 грн., що належить ОСОБА_1 до виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кожному вкладнику банку - фізичній особі гарантовано відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на його рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 60885,23 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович надали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ОСОБА_1 просить змінити оскаржувану постанову в частині задоволеної позовної вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на його рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» в розмірі 60885,23 грн. - шляхом зазначення в мотивувальній частині постанови про те, що в розумінні Цивільного Кодексу та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач є вкладником, а кошти, які надійшли на його поточний рахунок є вкладом в розуміумінні цього ж Закону та підлягають відшкодуванню; скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський»; ухвалити в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» у повному обсязі.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначено, що суд дійшов хибного висновку, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 року №5390, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад банківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №5390, віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника - може бути застосований для правоовідносин, що склалися між позивачем, Банком та Фондом гарантування фізичних осіб. За наведеного, дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», щодо визнання відповідних транзакцій нікчемними є такими, що не відповідають визначеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак вважаються такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання їх протиправними.

Доводами апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича зазначено, що позивач не є вкладником проблемного банку, адже правовідносини, що склались між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» не мають відношення до вкладу. Суд не встановив та не вірно дослідив дійсні обставини справи, що саме позивачу були повернуті грошові кошти на поточний рахунок за договором позики, який не є договором банківського вкладу (депозиту), у зв'язку з чим позивач не є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». В силу положень Закону на уповноважену особу покладено обов'язок, щодо підтвердження законності дій Позивача та те, що такі дії не мають на меті штучного збільшення витрат Фонду на суму гарантованого відшкодування позивачу. Кошти за таким вкладом позивача можуть бути виплачені виключно після проведення аналізу та підтвердження відсутності ознак штучного збільшення витрат Фонду. Фактично грошові кошти як на рахунки вищезазначених юридичних осіб, так і на рахунки фізичних осіб не перераховувались за відсутності грошових коштів в такій кількості на рахунку ПАТ «Банк Михайлівський», натомість, вищезазначені операції проводились _щдяхом здійснення відповідних проводок в балансі, що підтверджується даними статистичної звітності ПАТ «Банк Михайлівський» за формою №1Д «Баланс банку» станом на 19 травня 2016 року, а також поданими до суду апеляційної інстанції належним чином засвідченими копіями Звіту (висновку) про результати перевірки електронних документів по операціях, проведених за період з 19 по 23 травня 2016 року, акту за результатами вибіркової перевірки відповідності факту здійснення операцій з готівковими коштами через каси відділень банку даним АБС Б2 від 22 березня 2017 року, висновку за матеріалами службового розслідування за фактами проведення банківських проводок без достатньої правової підстави та повідомлення працівниками ПАТ «Банк Михайлівський» клієнтів банку про необхідність сплати заборгованості на користь третіх осіб, затвердженого 01 серпня 2016 року. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги Закону України № 4452-УІ та неправомірно прирівняв до вкладу кошти, які залучені від позивача як позика до небанківської фінансової установа «Інвестиційно-Розрахунковий Центр»'), де банк (ДАТ «Банк Михайлівський») не виступав повіреним за відповідним договором. Крім, того, на даний чає діє наказ Уповноваженої особи Фонду №42/2 від 01.06.201 затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», відповідно до якого затверджені висновки комісії щодо нікчемності перерахування коштів на рахунок позивача. Зазначений наказ не визнано протиправним та не скасовано судом першої інстанції, що унеможливлює вчинення будь-яких дій Уповноваженою особою Фонду щодо подання додаткової інформації про позивача до Фонду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

В судове засідання з`явилась представник позивача - ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі ст.. 57 ч.2 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" № 980-067-000000928, відповідно до якого Банк відкриває Клієнту на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

28.04.2016 ОСОБА_1 поклав через касу банку на поточний рахунок НОМЕР_2 60000,00 гривень.

Таким чином, позивач набув прав вкладника з 28.04.2016 року.

Також 28.04.2016 року, між Позивачем (Сторона-1) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (Сторона-2) було укладено Договір №9 80-067- 000229953 (далі - Договір, арк. с. 14-15).

Згідно п. 1.1. Договору Позивач передає Стороні-2 у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Умовами п.1.2. Договору визначено, що Сторона-2 приймає від Позивача у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 60000 гривень (шістдесят тисяч гривень); строк користування коштами - 186 днів; Сторона-2 повертає Позивачу кошти у безготівковій формі на рахунок Позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ", код Банку 380935.

19 травня 2016 року ТОВ " Кредитно-Інвестиційний центр " було повернуто на поточний рахунок ОСОБА_1 суму його вкладу в розмірі 60000,00 грн. , та 885,23 грн. оплати процентів по договору № 980-067-000229953 від 28.04.2016 року.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 року по 22 липня 2016 року включно.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" було призначено Ірклієнка Ю.П.

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".

На підставі Рішення НБУ № 124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016 року, згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року.

Листом від 30.03.2017 року № 34-036-6904/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що за інформацією, отриманою від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Пат "Банк Михайлівський" в ході перевірки правочинів щодо договору позивача № 980-067-000000928 від 11.04.2016 року була встановлена нікчемність правочинів (транзакцій) з перерахування коштів від ТОВ "Кредитно-Інвестиційний Центр" та від ТОВ "Кредитно-Інвестиційний Центр" на поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий за вищезазначеним договором.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", навіть з прийняттям змін до законодавства, не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що свідчить про його протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на його рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 60885,23 грн. Разом з тим суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та нечинним рішення, яке оформлене наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 р. № 42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними"; визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо визнання нікчемним правочину по перерахуванню коштів 19.05.2016 року з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 60885,23 грн. не підлягають задоволенню, оскільки права та інтереси позивача порушено кінцевим результатом таких дій та рішення - невключенням до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Щодо вимог, заявлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд першої інстанції врахував, що відповідно до ч.5 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою переліків вкладників. Оскільки, ОСОБА_1 не був включений Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то Фонд позбавлений можливості включити позивача до вказаного реєстру вкладників, тому у задоволенні позову в цій частині за передчасністю заявлених вимог.також відмовив.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із положеннями статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»:

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до статті 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не мас права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не маг права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За частинами 1, 2 статті 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняті Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини З статті 27 Закону, Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

За частиною 6 статті 27 Закону Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 нього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 27 протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність". - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 28 Закону передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам. їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти. що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" га на своєму офіційному веб-сайті про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

З наведеного вбачається, що повноваження щодо формування Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та щодо визначення сум, що підлягають відшкодуванню покладені на уповноважену особу Фонду.

Частиною 1 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на уповноважену особу Фонду гарантування покладено обов'язок забезпечити збереження активів та документації' банку.

З цією метою протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду гарантування зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), шо є нікчемними.

За змістом частини 4 статті 38 Закону Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно зі статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування, зокрема, має право: продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчинянти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку, та інші права.

Отже, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить імперативну норму, якою в обов'язковому порядку зобов'язує уповноважену особу Фонду забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що вже є нікчемними, та повідомити сторін таких договорів про їх нікчемність, а також вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу наведених норм у сукупності вбачається, шо необхідність здійснювати інші дії для визнання правочину нікчемним відсутні.

Правочин є нікчемним, у зв'язку з порушенням нормативно - правових актів в момент його укладення, а не через необхідність визнавати його таким. Нікчемність правочину підлягає виявленню, а не визнанню, саме тому законодавцем у Законі і зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними, в силу приписів Закону.

Тобто, Законом передбачено право Уповноваженої'особи Фонду виявляти нікчемні правочини, а саме ті правочини, які були проведені з порушенням норм чинного законодавства України та повідомляти сторони договору про нікчемність такого правочину.

Дані обставини щодо нікчемності правочину повністю узгоджуються з вимогами Цивільного кодексу України.

Згідно частини 2 статті 215 ЦК України, визнання такого нікчемного правочину у судовому порядку недійсним не вимагається.

Нікчемним правочин є не в силу рішення Уповноваженої особи та не з моменту прийняття такого рішення, а є нікчемним в силу Закону та з моменту укладення (проведення) правочину.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року по справі № 21-422а14, реєстраційний номер рішення 41735920.

Таким чином, положення статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначають обов'язок забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком потягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації на предмет визначення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За приписами частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Таким чином, грошові перекази є діями осіб, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто їж можна віднести до правочинів у розумінні Цивільного кодексу України.

По-перше, переказ коштів від 28.04.2016 року укладено під час дії обмежень відповідно до постанови Правління НБУ № 917/БТ від 22.12.2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних»

Так, 22.12.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних».

27 квітня 2016 року, постановою Правління Національного банку України № 295/БТ "Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 року № 917/БТ встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Постанова № 295) обмеження в діяльності, в тому числі не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

З матеріалів справи вбачається. що на час перерахунку грошових коштів позивачу від ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр», постановою Правління Національного банку України було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, правочини, які вчинено у період заборони банку вчиняти будь-які операції є нікчемними з підстав, встановлених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме пунктом 7, 9, відповідно до якого:

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Оскільки перерахування коштів від третіх осіб - дійсних клієнтів Банку та укладання між Банком та фізичними особами після 22.12.2015 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних та юридичних осіб, які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду, з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним/юридичним особам переваги перед іншими кредиторами.

Прн цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування через третіх осіб.

Як вбачається з Акту Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 01.06.2016 р. в ході перевірки виявлено, що Банком 19.05.2016 року виконано платіжні документи ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр»з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів (а.с. 116).

Крім того, враховуючи, що спірний правочин укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, яка була обов'язкова до вконання, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича - задовольнити повністю.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає оскарженню до Верховного Суду у порядку ст. ст. 328, 329 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик