
Справа № 815/210/18
УХВАЛА
19 січня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_2 соціального страхування України в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності, виплати одноразової допомоги шляхом стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_2 соціального страхування України в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області, ідентифікаційний код 40108740, яка полягає щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання пов’язаного з проходженням служби в поліції; виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в поліції шляхом стягнення з ОСОБА_2 соціального страхування України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання пов’язаного з проходженням служби в поліції в розмірі 108 500 грн., витрат на правову допомогу в сумі 3200 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
Разом з тим, позивач помилково зазначає найменування суду Одеський адміністративний суд замість Одеський окружний адміністративний суд.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, позовна заява не містить реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта позивача.
Крім того, в позовній заяві позивачем визначено одним із відповідачів ОСОБА_2 соціального страхування України в Одеській області та зазначено ідентифікаційний код 41322052, адреса місця знаходження – 65014, м. Одеса, вул. Лідерсівський бул. 3 б. Разом з тим, на підтвердження існування такої юридичної особи та її знаходження за вказаною адресою матеріали позовної заяви не містять, оскільки згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських об’єднань, за пошуком по ідентифікаційному коду 41322052 містяться дані щодо управління виконавчої дирекції ОСОБА_2 соціального страхування України в Одеській області, місцезнаходження юридичної особи - 65014, Одеська область, місто Одеса, Лідерсівський бульвар, будинок 17.
Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно п. п.2-4 ч. 2 ст. 245 КАС України (у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
Позовна вимога, викладена в пункті 2 прохальної частини позову, а саме: виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в поліції шляхом стягнення з ОСОБА_2 соціального страхування України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання пов’язаного з проходженням служби в поліції в розмірі 108 500 грн., витрат на правову допомогу в сумі 3200 гривень, не відповідає вимогам статті 5 КАС України, оскільки вона не містить даних про особу, до якої адресована вимога позивача - виплатити одноразову грошову допомогу.
Відповідно до п. 4, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Так, відповідачами в даному адміністративному позові позивачем визначено Головне управління Національної поліції в Одеській області та ОСОБА_2 соціального страхування України в Одеській області, проте позивач не зазначає зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, не обґрунтовує який з відповідачів яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушив права, свободи та інтереси позивача.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, позивач зазначає, що наказом начальника ГУНП в Одеській області № 137 о/с від 07.11.2015 року, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» її було призначено слідчим Суворовського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в області, присвоївши спеціальне звання майор поліції, в порядку переатестування, проте, доказів на підтвердження викладених обставин до суду не надано, враховуючи, що зазначені документи стосуються безпосередньо позивача.
Також, позивач вказує, що 09.08.2017 року медичною військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України в Одеській області, на підставі протоколу МВЛК №512 від 07.08.2017 року, видано постанову № 514, де вказано, що захворювання – так, пов’язане з проходженням служби в поліції, Постанову по причинному зв'язку з свідоцтва про хворобу № 417/2 від 17.10.2016 року – відмінити. Разом з тим, ані постанови № 514 від 09.08.2017 року, ані протоколу № 512 від 07.08.2017 року позивачем до позовної заяви не додано.
Крім того, позивач визначає суму стягнення грошової допомоги у розмірі 108500 гривень, яка обчислюється за формулою 70*1550 гривень, проте вказуючи розрахунок вирахування суми яка підлягає стягненню, позивач в обґрунтування цього розрахунку не зазначає визначення його складових, а саме, що означають вказані нею « 70» та « 1550 грн.».
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Проте, позивачем не виконано обов’язок щодо надання до позовної заяви належним чином засвідчених копій письмових доказів, не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів. Крім того, позивачем не надано всіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, також позивачем письмово не повідомлено про неможливість надання доказів, не зазначено причин, з яких такі докази не можуть бути подані, крім того, позивачем не надано докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з даної позовної заяви ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру, таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову складає 1409,6 грн., з розрахунку (1762*0,4)*2.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви надано заяву про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування якої зазначено, що враховуючи важке фінансове становище та особливості способу життя, як інваліда третьої групи та матері малолітньої дитини не має можливості здійснити сплату судового збору, проте, позивачем не зазначено та не надано суду доказів неможливості сплати судового збору з урахуванням її важкого фінансового становища та свідчили б про наявність підстав, які мали б виключний характер для відстрочення позивачу розміру судового збору за подання даного адміністративного позову.
Пунктом 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, всупереч зазначеним приписам КАС України, надана позовна заява вказаного письмового підтвердження позивача не містить.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачам строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом зазначення найменування суду першої інстанції, до якого подається позовна заява, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта позивача, повного найменування другого відповідача, його місцезнаходження, поштового індексу та ідентифікаційного коду юридичної особи відповідно до відомостей зазначених щодо нього в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, належним чином визначення позовних вимог та відповідачів, з урахуванням вимог ст. ст. 5, 245 КАС України та зазначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, надання доказів неможливості сплати судового збору, документу, який свідчить про наявність пільг у позивача щодо сплати судового збору, або документу про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, письмового підтвердження про те, що позивачами не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також шляхом надання копій позовної заяви після усунення недоліків разом з копіями документів, що надаються до суду відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_2 соціального страхування України в Одеській області про визнання протиправної бездіяльності, виплати одноразової допомоги шляхом стягнення, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук
Судове рішення № 71693126, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/210/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: