Ухвала суду № 71692993, 16.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

16.01.2018м. ДніпроСправа № 904/404/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.

за участю представників сторін:

від кредитора: - представник ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" Клещ О.В. за довіреністю №617 від 05.12.2017р.;

- представник ТОВ "Смартінвест Груп" Дробот Д.М. за довіреністю б/н від 01.12.20107р.;

від боржника: ліквідатор Штельманчук М.С.

за участю: представник ПАТ "Дельта Банк" Комерзан О.О. за довіреністю б/н від 29.12.2017р.

за заявою Дочірнього підприємства "Будівельне управління "СТАЛЬМОНТАЖ-104" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-10", м. Кам'янське

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП", м. Павлоград, вул. Промислова, 1/1, код ЄДРПОУ 35113476

про визнання банкрутом

Полєв Д.М.

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП», м. Павлоград, вул. Промислова, 1/1, код ЄДРПОУ 35113476 порушено 10.02.2015р. за заявою Дочірнього підприємства «Будівельне управління «СТАЛЬМОНТАЖ-104» Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-10», м. Кам'янське.

Постановою від 21.01.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП», м. Павлоград, вул. Промислова, 1/1, код ЄДРПОУ 35113476 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі.

Ухвалою суду від 17.05.2016р. ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСА-СТІЛ ГРУП», м. Павлоград призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С., свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 194 від 28.02.2013р.

Розглядаються:

- заяви ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» про виключення з ліквідаційної маси майна заявника; про заборону продажу або інше відчуження майна банкрута

09.03.2016р. до cуду зі сторони ПАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк подано заяву від 08.02.2016р. про зобов'язання ліквідатора банкрута не включати до ліквідаційної маси майна, що передано останнім до банкрута на підставі договорів зберігання.

З врахуванням уточнення до заяви та пояснення від 08.08.2016р., зареєстрованого 11.08.2016р. ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» просить суд зобов'язати ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Штельманчука М.С., майно передане банкруту за договорами зберігання №26629дс від 09.07.2012р. та №308975 від 11.07.2012р. не включати до ліквідаційної маси.

14.09.2016р. від ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» на адресу суду подано заяву про заборону продажу або інше відчуження майна банкрута до розгляду вищезазначеної заяви.

04.10.2016р. до суду з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» подані доповнення від 30.09.2016р. відповідно до яких, ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» просить суд зобов'язати ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Штельманчука М.С., майно, передане банкруту за Договорами зберігання №266дс від 09.07.2012р. та №308975 від 11.07.2012р. не включати до ліквідаційної маси; заборонити будь-яке відчуження, передачу у користування та інше третім особам майна, яке було передане банкруту за договорами зберігання №266дс від 09.07.2012р. та №308975 від 11.07.2012р.; зобов'язати ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Штельманчука М.С. майно, передане банкруту за Договорами зберігання №266дс від 09.07.2012р. та №308975 від 11.07.2012р. та виявленому під час звіряння про що складений відповідний акт від 26.09.2016р. повернути заявнику.

Розглянувши вимоги вищезазначених заяв ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», дослідивши обставини у справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

01.06.2016р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив арбітражного керуючого ліквідатора банкрута Штельманчука М.С. від 01.06.2016р. №02-01/03-06 на заяву ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» від 08.02.2016р. у якому ліквідатор банкрута просив у задоволенні заяви відмовити у зв'язку із її необґрунтованістю та відсутності належних та допустимих доказів щодо факту дійсного укладання договорів зберігання та наявності факту права власності на таке майно за ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод».

Ухвалою від 13.09.2016р. зобов'язано ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» з'явитись за місцезнаходженням банкрута для проведення звірки наявності спірного майна, яке підлягає виключенню з ліквідаційної маси, акт звірки надати до судового засідання.

Зобов'язано ліквідатора банкрута забезпечити проведення звіряння представників ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» наявності спірного майна.

14.09.2016р. від ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» подано заяву про заборону продажу або інше відчуження майна банкрута, з врахуванням доповнень від 30.09.2016р., що надані до суду 04.10.2016 яка вмотивована тим, що з боку ліквідатора банкрута ухиляється від виконання ухвали суду про проведення звірки про наявність у банкрута спірного майна, затягуючи вирішення заяви ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» по суті, а також з підстав вжиття ліквідатором банкрута заходів по продажу майна в порядку визначеного Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, на виконання вимог суду, з боку ліквідатора банкрута та ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» було надано копії акту звірки від 26.09.2016р.

У судовому засіданні, що відбулось 04.10.2016р. представники ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» повідомлено, що під час проведення звірки, з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» не виявлено всього майна у зв'язку із зачиненими приміщеннями.

У той же час, від ліквідатора Банкрута, до суду надійшли пояснення від 04.10.2016р. №01-34/07-10 з доданим до нього копією акту звірки від 26.09.2016р.

За змістом даних пояснень ліквідатора вбачається, що майно банкрута, з якого сформовано ліквідаційну масу за назвою та інвентарними номерами не співпадають з інформацією про майно, що зазначені у договорах зберігання, на підставі яких заявлені вимоги ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», а також зазначив, що під час проведення звірки було виявлено майно, що на думку представників ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» є їх власністю однак таке майно не є тотожним щодо майна, яке входить до ліквідаційної маси, з огляду на що ліквідатор банкрута зазначає у поясненнях що майна, яке б належало ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» та яке б входило до ліквідаційної маси виявлено не було.

Тобто, суд вбачав наявність розбіжностей між поясненнями сторін щодо акту звірки від 26.09.2016р. та змістом самого акту звірки від 26.09.2016р.

Так, наданий до суду акт звірки від 26.09.2016р. не містить в собі обставин на які посилається представник ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», а саме яке саме майно за наведеним переліком не виявлено по факту проведеної звірки взагалі, а яке майно за наведеним переліком не виявлено у зв'язку із неможливістю потрапити у приміщення банкрута.

Враховуючи зазначене, суд своєю ухвалою від 04.10.2016р. зобов'язав ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» з'явитись 25.10.2016р. за місцезнаходженням банкрута для проведення повторної повної звірки наявності спірного майна, яке підлягає виключенню з ліквідаційної маси, з врахуванням зауважень суду, а ліквідатора забезпечити проведення повторного звіряння представниками ПАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» наявності спірного майна.

01.11.2016р. з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» до суду надано лист від 28.10.2016 б/н із долученими до нього актом звірки від 25.10.2016 та актом про відмову ліквідатора Банкрута підписувати даний акт.

З боку ліквідатора банкрута, до суду надані пояснення від 13.07.2017р. №01-34/32-07 до яких долучено копію акту повторної повної звірки від 25.10.2016р. та копію акту про відмову від підписання акту повторної повної звірки від 25.10.2016р. з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод».

За змістом акту повторної повної звірки від 25.10.2016р. поданого ліквідатором банкрута вбачаються зауваження ліквідатора Банкрута, а саме, наведені інвентарні номери за дійсним актом не кореспондуються із номерами зазначених у актах приймання передачі до договорів зберігання №26629дс від 09.07.2012р. та №308975 від 11.07.2012р., за вказаною назвою та інвентарним номером не виявлено майна, що входить до ліквідаційної маси Банкрута та яке б перебувало на реалізації з прилюдних торгів, жодного право установчого документу, з боку представників ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» під час проведення звірки ліквідатору банкрута не надано.

При цьому, представники ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» від підписання акту повторної повної звірки від 25.10.2016р. відмовились про що ліквідатором банкрута складено відповідний акт.

Мотиви відмови від підписання акту повторної повної звірки від 25.10.2016р., відмови від зазначення зауважень до такого акту, а також відмови представників ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» від підписання акту про відмову від підписання акту повторної повної звірки від 25.10.2016р. із наведенням своєї позиції у відповідних документах відсутні.

Зазначені пояснення не надані з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» й до суду.

З огляду на зазначене, спростовуються твердження ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» про ухилення ліквідатора банкрута від проведення звірок, що покладено в обґрунтування заяви від 14.09.2016р. (з доповненнями) про заборону продажу або інше відчуження майна банкрута, оскільки з боку ліквідатора банкрута були вжиті всі належні від нього дії, визначених відповідними ухвалами суду.

При цьому, ліквідатором банкрута неодноразово зауважувалось про необхідність надання з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» право установчих документів та крайній необхідності у встановлені тотожності реквізитів між майном, що увійшло до ліквідаційної маси банкрута та яке реалізується в порядку визначеного Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та майном, що передано ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» до Банкрута за Договорами зберігання №26629дс від 09.07.2012р. та №308975 від 11.07.2012р. і відповідно яке (майно) належить ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод».

Відповідних дій з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» вчинено не було, жодних доказів тотожності між майном, що увійшло до ліквідаційної маси Банкрута та яке реалізується в порядку визначеного Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та майном, що передано ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» до банкрута за Договорами зберігання №26629дс від 09.07.2012р. та №308975 від 11.07.2012р. з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» ані до суду ані до ліквідатора банкрута надано не було.

При цьому, документи, що надані разом із доповненнями до заяви ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» від 30.09.2016р. не підтверджують тотожність, тобто ідентичність між майном, що увійшло до ліквідаційної маси банкрута та яке реалізується в порядку визначеного Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та майном, що передано ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» до банкрута за договорами зберігання №26629дс від 09.07.2012р. та №308975 від 11.07.2012р. з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод».

Частиною 2 ст. 42 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ст. 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів (ч. 1 ст. 42 Закону); об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку (ч. 1 ст. 42 Закону); індивідуально визначеного майна, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання (ч. 3 ст. 42 Закону); майна банкрута, що є предметом забезпечення (ч. 4 ст. 42 Закону); активів, включених до складу іпотечного покриття (ч. 7 ст. 42 Закону); державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута (ч. 9 ст. 42 Закону); майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за державною науковою (науково-дослідною, науково-технологічною, науково-технічною, науково-практичною) установою або державним університетом, академією, інститутом (ч. 11 ст. 42 Закону).

Положеннями ч. 2 ст. 42 Закону про банкрутство, визначено, що майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Частиною 8 ст. 42 Закону про банкрутство, визначено, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності визначений ст. 317 ЦК України, відповідно до якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК України).

15.12.2017р. набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пп. 9 п. 1 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство

Частиною 1 ст. 9 Закону про банкрутство встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, як передбачено ч. 1 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною 2 ст. 80 ГПК України на позивача покладено обов'язок подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Як передбачено ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ст. 79 ГПК України).

Разом з цим, з боку ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» не долучено до матеріалів справи докази, що визначають та підтверджують право власності ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» саме на те майно, що увійшло до ліквідаційної маси банкрута та яке реалізується в порядку визначеного Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на зазначене, оспорюючи правомірність віднесення майна до ліквідаційної маси або звертаючись із вимогою про не включення такого майна до ліквідаційної маси, ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» повинен підтвердити належність їй саме такого майна, що увійшло до ліквідаційної маси банкрута та яке реалізується в порядку визначеного Законом про банкрутство (на праві власності або господарського відання) шляхом надання відповідних доказів.

З огляду на зазначене та враховуючи положення ст. 42 Закону про банкрутство, якою визначено обов'язок ліквідатора банкрута щодо формування ліквідаційної маси банкрута шляхом включення до її складу усіх видів майнових активів банкрута (майна та майнових прав), які належали йому на праві власності або повного господарського відання та наступного виявленого майна банкрута в ході ліквідаційної процедури, відсутність належних та допустимих доказів що підтверджують право власності саме на те майно, що увійшло до ліквідаційної маси банкрута та реалізується в порядку визначеного Законом про банкрутство за ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» заява ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» про виключення з ліквідаційної маси майна заявника та заява ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» про заборону продажу або інше відчуження майна банкрута з врахуванням доповнень до них не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» про виключення з ліквідаційної маси майна заявника; про заборону продажу або інше відчуження майна банкрута відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає чинності 16.01.2018р. та може буди оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Д.М. Полєв