Рішення № 71690895, 15.01.2018, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/52/18

ЄУН: 714/844/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2018 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді ОСОБА_1 з участі: секретаря судових засіданьОСОБА_2. представника позивачівОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Тернавської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами як спільне майно подружжя та в порядку спадкування, –

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом в якому зазначили, що ОСОБА_4, тобто позивачка за час шлюбу із ОСОБА_6 у 1972 році побудували житловий будинок, що в с. Тернавка по вул. Штефана Валикого № 383 Герцаївського району Чернівецької області та звели до нього господарські будівлі та споруди. Зазначений житловий будинок з часу забудови зареєстрований у сільській раді за ОСОБА_6, проте як такого свідоцтва про право власності на вказане нерухоме майно останнім отримано не було.

04 листопада 2006 року ОСОБА_6 помер, після смерті якого відкрилася спадщина.

ОСОБА_5 – донька, як спадкоємиця за заповітом та ОСОБА_4, як дружина, що пережила чоловіка, протягом строку для прийняття спадщини звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, проте через відсутність правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину. Тому ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на 1/2 частку спірного житлового будинку як спільне майно подружжя та на 1/12 як обов’язкову частку, а ОСОБА_5 просила визнати за нею право власності на 5/12 частин спірного домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.

Представник позивачів ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві які просив задовольнити.

Тернавська сільська рада Герцаївського району будучі належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи в судове засідання свого представника не направила, тому суд з урахуванням думки представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних матеріалів справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачів та дослідивши письмові докази, встановив наступне.

З матеріалів справи, вбачається, що в с. Тернавка по вул. Штефана Валикого №383 Герцаївського району Чернівецької області розташовано житловий будинок. Згідно даних погосподарської книги Тернавської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області, вказаний житловий будинок зареєстрований у сільській раді за ОСОБА_6 з 1972 року (а.с.8).

Відповідно до статті 86 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час побудови спірного жилого будинку, право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Судом встановлено, що 13 жовтня 1968 року позивачка ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_7, який був зареєстрований у виконкомі Тернавської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-МИ № 060471 (а.с.7).

Нормою ст. 60 СК України, передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Аналогічна норма закону містилася у ст. 125 Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР від 1926 року (чинного на час забудови будинку).

Отже, за змістом вищевказаних норм закону, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відтак, зважаючи на те, що житловий будинок, який розташований в с. Тернавка по вул. Штефана Валикого № 383 Герцаївського району був побудований на відведеній в установленому порядку земельній ділянці та зареєстрований в сільській раді з 1972 року за ОСОБА_6, тобто на час коли останній перебував у шлюбі із ОСОБА_4, то з того часу останні стали його співвласниками в рівних частках, тобто по 1/2 частки.

04 листопада 2006 року ОСОБА_6помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим виконкомом Тернавської сільської ради серії І-МИ № 022434 (а.с.14).

Таким чином, після смерті останнього відкрилася спадщина на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку з господарськими спорудами.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від неї, право на спадкування одержують спадкоємці за законом (ст. 1223 ЦК України).

Частинами 2, 3 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частини його обов’язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.

Спадкодавець ОСОБА_6 все майно яке належало йому на день смерті на випадок своєї смерті заповів позивачці ОСОБА_5 згідно заповіту від 21 серпня 2003 року посвідченого секретарем Тернавської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області та зареєстрований в реєстрі за № 90 (а.с.17).

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За даними Тернавської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 своєчасно прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6, так як постійно проживали разом із останнім у спірному господарстві (а.с.18).

Частиною 1 ст. 1241, визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Згідно роз'яснень, викладених в п.19 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», той зі спадкоємців, який має право на обов’язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов’язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_6, ОСОБА_4 – дружина та ОСОБА_5 – донька, 09 та 10 жовтня 2017 року відповідно звернулися до приватного нотаріуса Герцаївського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_8 із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 (а.с. 36, 42,) проте, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, постановами нотаріуса від 10 жовтня 2017 року їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та заповітом, в т.ч. і щодо 1/2 частки як спільного майна подружжя (зворот а.с. 48-51).

Водночас, на час смерті ОСОБА_6, його дружина ОСОБА_4, була непрацездатною за віком. Відтак, в силу ст. 1241 ЦК України вона має право на обов'язкову частку у спадщині, так як від неї у встановлений законом 6-місячний строк не відмовилась.

З урахуванням кількості спадкоємців першої черги які мали право на спадкування після смерті ОСОБА_6, дружина – ОСОБА_4 та двоє дітей: позивачка ОСОБА_5 та ОСОБА_9, то обов’язкова частка дружини, яку вона успадкувала складає 1/12 частину.

Інших спадкоємців які би мали право на спадщину в т.ч. і обов’язкову частку, після смерті ОСОБА_6 судом не встановлено, підтвердженням чого є спадкова справа заведена щодо померлої (а.34-51).

У відповідності до ч.1 ст. 71 Закону України «Про нотаріат», у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

За вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки на момент смерті спадкодавця ОСОБА_6, останньому належала 1/2 частка спірного житлового будинку, а позивачі прийняли спадщину, проте з незалежних від них обставин не можуть оформити своє право на спадкове майно, то їх вимоги про визнання права власності на спірне домоволодіння, а саме за позивачкою ОСОБА_4 1/2 частку як спільне майно подружжя та 1/12 обов’язкової частки та за позивачкою ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом на 5/12 частин (1/2 частина яка належала спадкодавцю - 1/12 обов’язкова частка яка належить ОСОБА_4Г.) підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.1216, 1217, 1220-1223, 1261, 1268-1270, 1273, 1275 ЦК України, ст. 125 Кодексу законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР від 1926 року, ст. 71 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. ст. 3 12, 13, 89, 259, 264, 265, 280, 282 293, 315 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину, як спільне майно подружжя, на житловий будинку літ. “А” загальною площею 85,50 кв.м, в тому числі 50,70 кв.м жилої площі, літню кухню літ. “Б”, сараї літ. “В”, “Г”, “Д”, погріб літ. “Пг”, огорожу № 1, 2, що в с. Тернавка по вул. Штефана Великого, № 383 Герцаївського району Чернівецької області.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом (обов’язкова частка) на 1/12 частину житлового будинку літ. “А” загальною площею 85,50 кв.м, в тому числі 50,70 кв.м жилої площі, літню кухню літ. “Б”, сараї літ. “В”, “Г”, “Д”, погріб літ. “Пг”, огорожу № 1, 2, що в с. Тернавка по вул. Штефана Великого, № 383 Герцаївського району Чернівецької області.

Визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/12 частину житлового будинку літ. “А” загальною площею 85,50 кв.м, в тому числі 50,70 кв.м жилої площі, літню кухню літ. “Б”, сараї літ. “В”, “Г”, “Д”, погріб літ. “Пг”, огорожу № 1, 2, що в с. Тернавка по вул. Штефана Великого, № 383 Герцаївського району Чернівецької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя