Ухвала суду № 71690750, 19.01.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4187/17

2/705/930/18

У Х В А Л А

19 січня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Мазуренко Ю.В,

за участі секретаря судового засідання Щербакової Л.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним та скасування запису про реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним та скасування запису про реєстрацію права власності. В якості відповідача в позові вказана - ОСОБА_2. В якості третіх осіб в позові вказані: ОСОБА_3 та Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 17.10.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним та скасування запису про реєстрацію права власності було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 27.10.2017 року.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 27.10.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним та скасування запису про реєстрацію права власності було повернуто позивачеві у зв'язку з не усуненням недоліків.

08.11.2017 року позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 27.10.2017 року.

05 грудня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Черкаської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу судді Уманського міськрайонного суду від 27.10.2017 року було скасовано, а справу було передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі. В ухвалі зазначено, що позивач скерувала до суду заяву про виправлення недоліків позовної заяви поштою у межах наданого для неї судом строку, тому процесуальна дія суду про повернення позову була здійснена передчасно, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Для виконання вимог ухвали Апеляційного суду Черкаської області, та згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному судді від 21.12.2017 року, справу фактично передано судді Мазуренко Ю.В.19.01.2018 року, в зв'язку з перебуванням головуючої у справі судді у відпустці з 02 січня 2018 року по 18 січня 2018 року, згідно наказів № 189-В та 190-В від 07.12.2017 року про надання відпустки суддям.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2017 року на адресу Уманського міськрайонного суду позивач ОСОБА_1 направила заяву про відвід судді Мазуренко Ю.В. В своїй заяві позивач посилаєтьсяна те, що суддею при винесені ухвали про залишення позову без руху були порушені норми процесуального законодавства України та дана ухвала є необгрунтованою. ОСОБА_1 в заяві вказує, що суддею не було дотримано принципи здійснення правосуддя неупередженим та не зацікавленим судом на засадах рівності всіх перед законом і судом.

Відповідно до п.п.11 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд, з ціллю не затягування розгляду справи, вважає за можливе розглянути заяву про відвід без участі сторін по справі та до відкриття провадження, що відповідає вимогам ст.40 ЦПК України.

У зв'язку з тим, що розгляд заяви здійснюється судом за відсутності учасників справи, які на підставі ч. 8 ст. 40 ЦПК України не повідомлялися про судове засідання та суд не вбачає підстав для ініціювання цього питання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Підстави для заяви відводу судді передбачені ст. ст. 36,37 ЦПК України.

Так, статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст. 40 ЦПК України.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді, оскільки заявник ґрунтує свої висновки тільки на припущеннях та формальних міркуваннях.

Разом з тим, при розгляді заяви про відвід суд виходить з суб'єктивної оцінки стороною у справі дій головуючої. При визначенні наявності підстав для відводу судом має бути враховано наступні положення.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року) у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Суд (судді), зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, ст.ст. 2, 8 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді даного позову. Так, наявність вищевказаних правових норм, та того факту, що у позивача є сумніви з приводу об'єктивності судді, - є підставою для висновку, що можливості забезпечення умов, за яких у сторін, в першу чергу у позивача, не виникало б будь-яких сумніві у безсторонності судді - не має.

Суд враховує, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

На підставі викладеного, з метою виключення підстав та мотивів для сумніву в неупередженості та об'єктивності головуючої по справі судді Мазуренко Ю.В., суд вважає, що заява про відвід підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ст. 33 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає за необхідне передати матеріали справи до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення іншого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 41, 259, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді задовольнити.

Відвести головуючого суддю Мазуренко Ю.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним та скасування запису про реєстрацію права власності.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним та скасування запису про реєстрацію права власності передати до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Мазуренко