Рішення № 71690359, 18.01.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3513/17

провадження № 2/753/3185/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Леонтьєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, діюча в інтересах ОСОБА_3, до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки й піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації без згоди батька дитини, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, діюча в інтересах малолітного сина ОСОБА_3, звернулась до суду з позовом до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки й піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації без згоди батька дитини. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона та її малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. В червні 2016 року вона як матір, на утриманні якої знаходиться дитина, з метою покращення житлово-побутових умов, медичного обслуговування, навчання сина, відвідування ним гуртків та секцій в місті Києві, змінили своє місце проживання з адреси: АДРЕСА_1, на адресу місця проживання її батьків, де у володінні її матері перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_2, попередньо отримавши згоду власника квартири - її матері та батька, зареєстрованих у ній осіб. Проте, на зміну місця реєстрації не надав батько дитини -ОСОБА_4 та Дарницька районна в м. Києві державної адміністрація як адміністративний ороан, посилаючись на формальні підстави. Так, у зв»язку зі зміною фактичного місця проживання та постійного провивання у місті Києві у неї виникла необхідність знятися разом із сином з реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1, та зареєструватися за новою в місті Києві адресою, однак реалізувати це право вона не може, оскільки батько дитини не надав такий дозвіл, демонструючи мовчазну незгоду, а Дарницька районна в м. Києві державної адміністрація відмовляє їй у реєстрації, посилаючись на відсутність згоди батька дитини, порушуючи тим самим права дитини.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8, діюча на підставі договору про надання правової допомоги від 06 грудня 2016 року (а.с.40), позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, тим самим поновивши права малолітнього сина позивачки на реєстрацію за місцем фактичного проживання.

В судовому засіданні представник Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Червонописька Л.А., діюча на підставі довіреності, позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на відсутність підстав для зняття дитини з попереднього місця реєстрації та реєстрацію за новою адресою.

В судовому засіданні представник Орган опіки й піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Кулініч І.О., діюча на підставі довіреності, позовні вимоги відтримала та просила їх задовольнити, тим самим поновивши права дитини на зміну місця реєстрації, надавши висновок комісії з питань захисту прав дитини Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 26.10.2017 року про надання згоди щодо зняття з реєстрації міця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, та реєстрації його місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 84-85).

Відповідач в судове засідання повторно не з»явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на сайті суду. Судом вживалися неодноразові заходи для відкладення розгляду справи за його заявою для забезпечення процесуальних прав в ході розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась, належним чином повідомлена про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомлення про вручення, звернулась до суду із нотаріально посвідченою заявою про розгляд справи за її відсутності з підтриманням позовних вимог (а.с.73).

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, звернувся до суду із нотаріально посвідченою заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог (а.с.75). Й в ході розгляду справи судом вчинена процесуальна дія щодо виключення вказаної особи зі складу третіх осіб у зв»язку з його мертю ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 80). Проте, суд приймає до уваги висловлену ним за життя позицію щодо підтримання позовних вимог позивачки.

Третя особа - служба у справах дітей Бориспільської міської ради Київської областів судове засідання повторно не з»явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення. Звернувся до суду із заявою про можливий розгляд справи за відсутності його представника.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких підстав суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності вказаного відповідача та третіх осіб, які належним чином відомлялись судом про час та місце розгляду справи, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та за погодженням сторін.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачка та її малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві власності належить позивачці ОСОБА_2 та ОСОБА_11 (бабусі дитини/матері позивачки). В червні 2016 року позивачка як матір, на утриманні якої знаходиться дитина, з метою покращення житлово-побутових умов, медичного обслуговування, навчання сина, відвідування ним гуртків та секцій в місті Києві, змінили своє місце проживання з адреси: АДРЕСА_1, на адресу місця проживання її батьків, у володінні її матері перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_2, попередньо отримавши згоду власника квартири - її матері та батька, зареєстрованих у ній осіб. Проте, на зміну місця реєстрації не надав батько дитини - відповідач ОСОБА_4 та Дарницька районна в м. Києві державної адміністрація, посилаючись на формальні підстави.

Так, до суду із нотаріально посвідченими заявами звернулись ОСОБА_11 як власниця кв. АДРЕСА_1, та за життя її чоловік ОСОБА_6, як зареєстрований мешканець вказаної квартири,з підтриманням позовних вимог (а.с.75, 78), тим самим погодивши свою згоду на реєстрацію позивачки та її малолітнього сина.

Наразі позивачка та її син постійно проживають у квартирі АДРЕСА_1. Під час обстеження житлово-побутових умов, проведених службою у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, встановлено, що квартира у гарному стані, дитина має окрему кімнату, яка облаштована всіх необхідним для проживання, навчання та відпочинку. Дитина навчається у ІІІ-му класі загальноосвітньої школи № 160 Дарницького району м. Києва, що підтверджується довідкою зі шкоди від 28.09.2017 року за № 480.

З метою забезпечення інтересів дитини вказаний колегіальний орган не заперечує щодо зняття з реєстрації міця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, та реєстрації його місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 84-85).

У зв»язку зі зміною фактичного місця проживання та постійного проживання у місті Києві у позивачки виникла необхідність знятися разом із сином з реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1, та зареєструватися за новою в місті Києві, однак реалізувати це право вона не може, оскільки батько дитини не надав такий дозвіл, демонструючи мовчазну незгоду, а Дарницька районна в м. Києві державної адміністрація відмовляє їй у реєстрації, посилаючись на відсутність згоди батька дитини, порушуючи тим самим права дитини.

Оскільки нормативно-правовими актами не врегульоване питання реєстрації/зняття з реєстрації осіб, які не досягли 14 років без згоди законного предсатьвника дитини (батька/матері), є необхідність застосування анологію закону.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Батьківські права, відповідно до ч.ч.2, 1 ст.155 СК України, не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов»язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч.4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи охорони здоров»я, в якому вона проживає.

Як вбачається із довідки, виданої навчальним закладом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно навчається в загальноосвітній школі № 160 Дарницького району м. Києва (а.с.12), а згідно довідки з місця фактичного проживання позивачки та дитини встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проживають за адресою: АДРЕСА_2, без реєстрації з 14.07.2016 року й сплачують комунальні послуги (а.с.13).

Відтак, судом встановлений факт постійного проживання позивачки ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2, з 14.07.2016 року без реєстрації.

Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов»язки щодо своїх дітей. Предметом основої турботи та основним обов»язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.10 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").

Реєстрація місця проживання дитини за фактичним місцем проживання матері, ніяким чином не порушить права дитини, дитина буде зареєстрована за місцем проживання матері, що передбачено ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства». При цьому, матір»ю дитини про нове місце проживання дитини повідомлений як батько, так і Служба у спрвах дітей в м. Борисполі.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання абао оспорення (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Обов»язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Контитуції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрутованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб»єктивних прав та обов»язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов»язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Контитуції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов»язаний надати суб»єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Зважаючи на встановлені правовідносини суд, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини органу опіки й піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, й з метою забезпечення прав та інтересів дитини вважає за необхідне надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2, з одночасним зняттям з реєстрації з попереднього місця проживання: АДРЕСА_1, - без згоди батька - ОСОБА_4.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ч.4 ст. 29 ЦК України, ч.ч.2, 1 ст.155 СК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ч.1 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2, діюча в інтересах ОСОБА_3, до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки й піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини з одночасним зняттям з попереднього місця реєстрації без згоди батька дитини, - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_2, з одночасним зняттям з реєстрації з попереднього місця проживання: АДРЕСА_1, - без згоди батька - ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 640 (шістсот сорок) грн. 00 (нуль) коп. - судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Суддя: Коренюк А.М.