Постанова № 71689770, 11.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 552/4146/17 Головуючий суддя І інстанції Самсонова О.А.

Провадження № 22-ц/790/763/18 Суддя доповідач Карімова Л. В.

Категорія: договірні

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року колегія суддів Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Колесник О.Е.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом,Ж в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 34781,17 грн. Посилалася на те, що 14 січня 2015 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Горохівської філії та її батьком ОСОБА_4 було укладено депозитний договір №11306902 (вклад класичний) терміном на 6 місяців та був відкритий депозитний рахунок НОМЕР_1.

На виконання умов договору ОСОБА_4 на вищевказаний рахунок було покладено грошову суму у розмірі 12000 грн., а банк зобов'язався виплачувати щомісячні відсотки, виходячи з відсоткової ставки 18% річних.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2016 року, виданого державним нотаріусом Горохівської державної нотаріальної контори Островською Т.В., вона, ОСОБА_3, успадкувала вклад свого батька ОСОБА_4 у ПАТ «Державний ощадний банк України», що знаходився на депозитному рахунку № НОМЕР_2.

24 лютого 2017 року на адресу Горохівської філії банку позиваченею було надіслано заяву про переказ грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку в сумі 12000 грн., на її картковий рахунок, відкритий у цьому ж банку.

02 березня 2017 року банк отримав вищевказану заяву, але протягом п'яти днів як це передбачено депозитний договором, кошти не перерахував. Кошти в сумі 11507 грн. вона отримала лише 14 червня 2017 року на рахунок, який була вимушена відкрити у найближчому відділенні банку.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання вважала, що банк має сплатити пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення в сумі 34200 грн., 3% річних згідно ст.. 625 ЦК України в сумі 93,69 грн. та інфляційні втрати в сумі 486,17 грн.

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 26 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду першої інстанції про те, що нею не було дотримано порядку дострокового повернення грошового вкладу, суперечать наявним в матеріалах справи доказам.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності встановлення факту звернення ОСОБА_3 до банку із заявою про повернення вкладу до 09 червня 2017 року та порушення її прав відповідачем, оскільки відповідач кошти з депозитного рахунку НОМЕР_1 зарахував на рахунок позивача протягом п'яти робочих днів з дня одержання її заяви від 09 червня 2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , оскільки вони відповідають вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до п.5 ч.1ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч.1ст. 1058 ЦК України).

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену ч. 5ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи 14 січня 2015 року між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 укладено договір №11306902 на вклад «Класичний», за умовами якого вкладник вносить, а ПАТ «Ощадбанк» приймає на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 на умовах цього договору кошти в сумі 12000 грн. Процентна ставка за договором сторонами встановлена у розмірі 18% річних, її розмір збільшується згідно з умовами депозитної складової пакету послуг «Ексклюзивний». Сплата процентів за даним договором здійснюється щомісячно на поточний рахунок НОМЕР_3, відкритий у Філії Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_4.

Вказаний договір є строковим та укладений на шість місяців з умовою пролонгації, останнім днем повернення депозиту є 14 липня 2015 року.

Згідно п.2.7. цього договору передбачено автоматичне продовження його дії на шість місяців на умовах та за процентною ставкою , що діятимуть у банку по даному виду вкладу на момент продовження, якщо вкладник в день повернення депозиту не з'явиться в установу банку для одержання депозиту.

Згідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4, виданого Виконавчим комітетом Скобелевської сільської ради Горохівського району Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.

Після його смерті згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2016 року, виданого державним нотаріусом Горохівської державної нотаріальної контори Островською Т.В., ОСОБА_3 успадкувала грошовий вклад свого батька ОСОБА_4 у ПАТ «Державний ощадний банк України», що знаходився на депозитному рахунку № НОМЕР_2.

Згідно пункту 2.6. договору витребування всієї суми депозиту або його частини до закінчення строку дії договору здійснюється на підставі заяви вкладника, поданої в банк відповідно до п.3.4.2. договору.

Пункт 3.4.2. договору в свою чергу передбачає, що при намірі витребування з рахунку всієї суми депозиту або його частини до закінчення строку дії договору, вкладник має письмово повідомити банк про дату та розмір витребування коштів з рахунку не менше, ніж за п'ять робочих днів до дня витребування.

Крім того, пунктом 3.3.1. договору передбачено обов'язок банку повернути депозит шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_3, відкритий у філії Волинське обласне управління АТ Ощадбанк м. Луцьк, та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_3.

24 лютого 2017 року на адресу Горохівської філії банку ОСОБА_3 було надіслано заяву про переказ грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку в сумі 12000 грн., на її картковий рахунок, відкритий у цьому ж банку.

Таким чином на момент звернення ОСОБА_3 до банку із заявою про повернення суми вкладу за депозитним договором, вказаний договір був пролонгований на 6 місяців.

Будь-яких доказів у розумінні вимог ст. ст. 77-78 ЦПК України (в ред..2004 року) того, що 14 січня 2017 року ОСОБА_3 з'явилась в установу банку для одержання депозиту відповідно до вимог п.2.7. договору, або що вона іншим чином повідомляла ПАТ «Ощадбанк» про відмову від пролонгації договору, до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи в частині невиконання позивачем належним чином умов по поверненню грошової суми за договором банківського вкладу, то вони судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

За договором №11306902 на вклад «Класичний» на ім'я фізичної особи, укладеним 14 січня 2015 року між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4, чітко передбачено порядок повернення депозиту та сплати відсотків.

Заява ОСОБА_3 від 24 лютого 2017 року містить вимогу про перерахування грошових коштів з депозитного рахунку НОМЕР_1 на її платіжну картку НОМЕР_5, що суперечить вимогам пункту 3.3.1. договору.

Крім того, як вбачається з наведеної заяви та квитанції УДППЗ «Укрпошта», вказаний лист позивача було направлено за адресою: АДРЕСА_1

Але в договорі №11306902, зазначена Філія-Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Інформація з сервісу «Укрпошти» «Відстеження пересилання поштових відправлень» не містить даних про те, кому саме було вручено дане поштове відправлення, чи отримала вказане відправлення уповноважена особа АТ «Ощадбанк» чи іншої особи за адресою: АДРЕСА_1 та чи було вказане відправлення доставлено за належністю.

Таким чином ОСОБА_3 не надано належних доказів того, що до 09 червня 2017 року вона зверталась до ПАТ «Ощадбанк» із заявою про витребування суми депозиту, оформленою відповідно до умов договору №11306902.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача на її користь пені, а також інфляційних втрат та 3% річних згідно ст.625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Полтави від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 16 січня 2018 року.

Головуючий:

Судді: