Постанова № 71688352, 18.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року справа №805/3706/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,

секретар судового засідання – Чернявської К.Г.,

за участю позивача – не з’явився,

представника позивача – ОСОБА_1, ордер серії АА № 128406, витяг із договору про надання правової допомоги,

представника відповідача – ОСОБА_2, довіреність № 21/1-44 від 14.03.2017 року,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 805/3706/17-а (головуючий І інстанції Голуб В.А., складене в повному обсязі 01 грудня 2017 року в м. Слов’янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_3 до Управління поліції охорони в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.09.2017 року № 60 о/с в частині його звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Донецькій області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 28.09.2017 року № 60 о/с в частині його звільнення, поновлення на посаді поліцейського-водія взводу реагування Слов’янського МВ Управління поліції охорони в Донецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 16.09.2017 року відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення від 16.09.2017 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування автотранспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Наказом управління поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України від 28.09.2017 року № 60 о/с його було звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Позивач вважає зазначений наказ протиправним, оскільки постановою Краснолиманського міського суду Донецької області провадження відносно нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, було закрито.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 805/3706/17-а в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, встановила наступне.

У період з 07.11.2015 року по 29.09.2017 року ОСОБА_3В перебував на службі в національній поліції та працював на посаді поліцейського-водія взводу реагування Слов’янського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області (арк.справи 9, 10, 30, 57).

О 9 годині 10 хвилин 16.09.2017 року відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, згідно з протоколом позивач керував автомобілем марки «Форд «Скорпіо» (державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4І.) з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода). Від визначення стану сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та проходження медичного огляду відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При складанні протоколу в присутності свідків ОСОБА_3В відмовився від проходження повторного огляду на місці зупинки транспортного засобу, тоді як використанні алкотестеру були встановлені показники – алкогольне спяніння. Задля встановлення ступеня сп’яніння, працівники взводу № 5 ОСОБА_5 в Донецькій області запропонували позивачу пройти медичний огляд, проте ОСОБА_3В також відмовився (арк.справи 74).

Об 11 годині 10 хвилин ОСОБА_3 самостійно пройшов медичний огляд в КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська», що підтверджується довідкою № 926, в якій зазначено, що ознак сп’яніння не виявлено (арк.справи 12).

Реагуючи на скоєне позивачем правопорушення (відповідна інформація була отримана УПО Донецької області від Донецького управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, згідно листа від 19.09.2017 року № 1564/42-04/01-2017 (арк.справи 32) наказом начальника Управління поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України № 83 від 18.09.2017 року було призначено службове розслідування за фактом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 (арк.справи 33).

За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що за грубе порушення службової дисципліни - невиконання вимог ст. 1,7 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, в частині обов’язкового дотримання вимог чинного законодавства України, ст. 1,18 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», листа Департаменту поліції охорони від 14.04.2017 року № 1619/43/4/01-2017 «Про роботу мобільних груп по виявленню порушень транспортної дисципліни за 1 квартал 2017 року», скоєння адміністративного правопорушення, що виразилось в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння вирішено звільнити зі служби ОСОБА_3 (арк.справи 38-43).

Наказом Управління поліції охорони в Донецькій області від 27.09.2017 року № 61 за грубе порушення службової дисципліни - не виконання приписів п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та п.2.5. Правил дорожнього руху «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ОСОБА_3В звільнено зі служби в поліції (арк.справи 50-53).

У зв’язку з реалізацією вищевказаного наказу управлінням поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України позивача було звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (наказ № 60 о/с від 28.09.2017 року) (арк.справи 57).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону № 580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського, а саме поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ч. 4 вказаної статті Закону додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що проходження служби в органі поліції базується на дотриманні поліцейським вимог Закону та виконанні визначених Законом обов'язків.

Вчинення протиправного діяння поліцейським є підставою для його притягнення до дисциплінарного стягнення із подальшою реалізацією такого стягнення відповідним наказом про звільнення зі служби в органі поліції.

Згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед них є і звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 цього ж Статуту визначений порядок накладення таких дисциплінарних стягнень, а статтями 16 та 18 - строк їх накладення та виконання відповідно.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що працівники поліції мають спеціальний правовий статус, відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до їх службово-трудових обов'язків; приймаючи присягу поліцейського позивач склав клятву «вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов’язки» (арк.справи 31).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року № 1306, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПДР) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.09.2017 року позивач відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду в найближчому закладі охорони здоров’я (арк.справи 74). Факт відмови позивач також підтвердив у своїх письмових поясненнях (арк.справи 34) та на засіданні поліцейської комісії (арк.справи 47).

Частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за три самостійних види правопорушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вже є складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП. Про обов’язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд зазначено і в п. 2.5. ПДР, у зв’язку з порушенням якого і було складено відносно позивача протокол.

А отже, колегія суддів приходить до висновку, що в діях позивача наявне порушення Присяги на вірність Українському народові, яка була складена ОСОБА_3 14.04.2016 року (арк.справи 31).

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача була надана постанова Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.11.2017 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрито. Постанова набрала законної сили 05.12.2017 року.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови, ОСОБА_3 формально дійсно порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, порушення позивачем вимог п. 2.5 ПДР знайшло своє підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що звільнення ОСОБА_3 проведено не тільки за керування транспортним засобом у стані сп’яніння та відмову від проходження медичного огляду, а і за фактом недотримання вимог чинного законодавства – не виконання законних вимог працівників поліції. Описана поведінка є скоєнням вчинку, що підриває авторитет поліції, і подальше притягнення (не притягнення) його до адміністративної відповідальності не впливає на правильність прийнятого рішення про звільнення. Відсутність факту притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність проступку в його діях.

Аналізуючи доводи відповідача щодо правомірності спірного наказу начальника управління поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України від 28.09.2017 року № 60 о/с щодо звільнення позивача з поліції колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке. Наказом № 60 о/с від 28.09.2017 року введено в дію дисциплінарне стягнення, накладене відповідно до наказу від 27.09.2017 року № 61, а отже спірний наказ № 60 лише реалізує визначене стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку що відповідачем правомірно винесено наказ № 60 о/с від 28.09.2017 року про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_3В з поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

На підставі зазначеного, вимоги позивача про поновлення на службі в поліції на посаді поліцейського-водія взводу реагування Слов’янського МВ Управління поліції охорони в Донецькій області та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 805/3706/17-а – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 805/3706/17-а – залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 19 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_6