Ухвала суду № 71688261, 16.01.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3814/17

провадження №1-кп/619/146/18

УХВАЛА

16 січня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіОСОБА_1за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 представника потерпілогоОСОБА_4 обвинуваченогоОСОБА_5 захисникаОСОБА_6 обвинуваченогоОСОБА_7 захисникаОСОБА_8 обвинуваченогоОСОБА_9 розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12017220280001424 по обвинуваченню: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5;у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8;у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

встановив

До суду надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017220280001424 від 23.08.2017.

Під час підготовчого судового засідання надійшло клопотання прокурора про продовження тримання обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 під вартою.

Представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8, обвинувачений ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши клопотання та думку присутніх осіб, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбачені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних мотивів.

Ухвалою суду від 28 листопада 2017 року продовжено строк тримання під вартою обвинувачених по 25 січня 2018 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Більш того, у п.48 рішення «Чеботарі проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У п.36 рішення «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.05.2010 року Європейський Суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява №33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 умисного тяжкого злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про осіб обвинувачених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.

Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Суд вважає, що наявні обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, оскільки є достатньо підстав вважати, що обвинувачені з огляду на його моральні якості можуть ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

У зв’язку з викладеним, суд продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 заявив клопотання про призначення захисника, оскільки він не може самостійно його залучити.

Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши клопотання та думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про його задоволення, з наступних мотивів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КПК України суд зобов’язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно.

На підставі викладеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_9 захисника.

Відповідно до ч.2 ст.49 КПК України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Згідно ч.3 ст.20 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

Згідно ч.6 ст.19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» №3460-VI від 02 червня 2011 року, у разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний негайно призначити захисника.

Керуючись ст.ст. 49, 176, 177, 183, 194, 197, 199, 315, 316, 392 КПК України, ч.6 ст.19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», суд -

постановив

Доручити директору Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях призначити адвоката для захисту ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, по обвинуваченню у вчиненню злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за призначенням і забезпечити його явку в судове засідання, яке відбудеться о 15 год. 00 хв. 13 лютого 2018 року у залі судових засідань №2 приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.

З метою надання якісно та в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги запропонувати призначеному адвокату ознайомитися з матеріалами кримінального провадження до початку проведення підготовчого судового засідання.

Копію ухвали направити в Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях для негайного виконання.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» по 15 березня 2018 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» по 15 березня 2018 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, у Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» по 15 березня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя Є. А. Болибок