Постанова № 71687820, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/7699/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Богдан А.О.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.06.2017 у справі №161/5723/17 за позовом ОСОБА_2 до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення неправомірним та зобов’язання вчинити дії (суддя І інстанції – Подзіров А.О., місце ухвалення: м. Луцьк, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 08.06.2017),

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 (надалі – ОСОБА_2, позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (надалі - відповідач, управління) про визнання неправомірним рішення від 03 березня 2017 року про відмову позивачу у призначенні пенсії та визначенні розміру пенсії зарахування у страховий стаж період роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці період роботи у виконавчому комітеті Волинської області ради з 14 лютого 1995 року по 02 січня 1996 року включено; про зобов’язання відповідача зарахувати ОСОБА_2 у страховий стаж період вищенаведеної роботи.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.06.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_2 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при зверненні до відповідача із заявою про зарахування до його трудового стажу спірного періоду, останній не роз’яснив апелянту та не надав відповідну заяву для її заповнення відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», хоча зобов’язаний був це зробити, натомість розглянув подану заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян». А тому відповідь відповідача від 03.03.2017 про відмову у зарахуванні при призначенні ОСОБА_2 періоду роботи у виконавчому комітеті Волинської обласної ОСОБА_3 з 14.02.1995 по 02.01.1996 включно, є рішенням в розумінні рішення органу, наділеного владними повноваженнями, і підлягає оскарженню в порядку КАС України. Вказує також, що подавав управлінню всі підтверджуючі документи щодо спірного страхового стажу, та зазначене підтверджується показами свідків, опитаних в судовому засіданні.

Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області подало заперечення на апеляційну скаргу позивача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вважає незрозумілим та необґрунтованим твердження апелянта про визнання неправомірним та скасування рішення Луцького об’єднаного УПФУ Волинської області про відмову гр. ОСОБА_2 при призначенні пенсії та визначенні розміру пенсії зарахування у страховий період роботи з 14.02.1995 р. по 02.01.1996 р., оскільки гр. ОСОБА_2 було відомо що при призначенні пенсії не буде зарахований період роботи з 14.02.1995 р. по 02.01.1996 р. (про це свідчить особиста заява позивача від 04.10.2011 року). Таким чином, Луцьким об’єднаним УПФУ Волинської області жодного Рішення про результати розгляду заяви щодо проведення чи відмови у проведенні перерахунку пенсії (а саме – у зарахуванні чи відмові у зарахуванні вищезазначеного періоду роботи) не приймалося. Наголошує також на пропуску строку звернення до суду.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.

ОСОБА_2 перебуває на обліку у Луцькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області як одержувач пенсії за віком. Під час призначення пенсії у 2011 році йому не було зараховано до трудового стажу період роботи у виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14 лютого 1995 року по 02 січня 1996 року у зв’язку з відсутністю печатки в трудовій книжці при звільненні.

В подальшому, а саме - 20 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій вимагав зараховувати вказаний трудовий стаж до пенсії. Судом встановлено, що вказана заява написала позивачем від руки та не за формою, яка встановлена у додатку №2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.

Листом від 03 березня 2017 року №114/к-01 управління повідомило позивачу, що він може надати підтверджуючі документи з зазначенням номерів та дати наказів про прийняття, звільнення, перейменування підприємства за вищевказаний період роботи.

Вважаючи таку відповідь пенсійного органу рішенням про відмову в зарахуванні спірного періоду до трудового стажу, позивач оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, керувався тим, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки він не звертався до управління ПФУ із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог статті 44 Закону № 1058-IV та необхідним пакетом документів, що підтверджує наявність додаткового трудового стажу, а відтак, територіальний орган ПФУ не приймав рішення про відмову в перерахунку позивачу пенсії.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, на позивача розповсюджується дія норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку подання та оформлення документів для призначення їй пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Згідно з п.4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Вказаним додатком встановлено форму заяви, з якою має звертатися особа, яка просить про призначення (перерахунок) їй пенсії.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п.4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає памятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший.

Таким чином, в органу Пенсійного фонду обов'язок прийняти рішення виникає за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій вказаним Порядком.

При цьому, наведеними вище нормами чинного законодавства, а сааме - вказаним Порядком передбачено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Без їх дотримання усі наступні дії щодо призначення пенсії є передчасними, оскільки суд здійснює захист порушеного права, а не права, яке може бути порушено в майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач – ОСОБА_2 20 лютого 2017 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив зарахувати до трудового стажу період його роботи у виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14 лютого 1995 року по 02 січня 1996 року.

Судами встановлено, що зазначена вище заява не відповідає затвердженій формі для заяв про перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Отже, у відповідача обов'язок прийняти рішення щодо перерахунку чи відмови у перерахунку пенсії не виник, оскільки відповідна заява у встановленій вимогами Порядку формі позивачем подана не була.

Як вбачається з матеріалів справи, на вказану заяву позивача від 20.02.2017 року відповідач надав відповідь у порядку розгляду звернень громадян на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Для прийняття пенсійним органом рішення щодо зарахування спірного періоду роботи до трудового стажу та перерахунку пенсії позивачу необхідно подати до управління заяву встановленого зразка відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Колегія судів звертає увагу на те, що адміністративний суд у відповідності до вимог ст.2 КАС України перевіряє законність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим, рішення про відмову в перерахунку пенсії Луцьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області не приймалось.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентій практиці пов'язує визначення ефективного судового захисту саме з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, поновлюючи порушене право, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити лише такі дії, які передбачені законом.

Разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту в частині позовних вимог про визнання дій управління Пенсійного фонду протиправними у такий спосіб за своїм змістом не відповідає визначеному законом способу захисту порушеного права, оскільки суперечить вищевказаному підходу.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, оскільки у відповідача обов'язок прийняти рішення щодо перерахунку чи відмови у перерахунку пенсії не виник, так як відповідна заява у встановленій вимогами Порядку формі позивачем подана не була.

Доводи апелянта є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Щодо тверджень відповідача у поданому запереченні на апеляційну скаргу про пропуск строку звернення до суду, колегія суддів вважає безпідставними та погоджується з позицією суду першої інстанції, оскільки в даному випадку позивач не оскаржує рішення органів Пенсійного фонду України про неврахування йому трудового стажу під час призначення пенсії у 2011 році. А відповідно до заяви, поданої у лютому 2017 року, просив фактично перерахувати пенсію та в подальшому нараховувати йому пенсію з врахуванням раніше неврахованого стажу. До суду ж звернувся 10.04.2017 року, тобто з дотриманням встановлених ст. 99 КАС України строків.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.06.2017 у справі №161/5723/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_3 Повне судове рішення складено 18.01.2018.