Постанова № 71687716, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/7695/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Богдан А.О.

представника позивача Ступінського Я.В.

представника відповідача Сахмана П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 в справі №809/270/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геомакс-Ресурс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (суддя І інстанції - Гундяк В.Д., місце ухвалення: м. Івано-Франківськ, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 12.06.2017),

встановив:

У лютому 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Геомакс-Ресурс» (надалі - позивач, ТзОВ «Геомакс-Ресурс») звернулося в суд з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000074813 від 06.01.2016.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000074813 від 06.01.2016 року; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказує, зокрема, на те, що порушенням порядку оприбуткування готівки є як невідображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК), так і несвоєчасне та неточне здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО на підставі Z-звіту; незважаючи на збій програмного забезпечення, в книзі обліку розрахункових операцій сума готівкової виручки повинна бути внесена 25.10.2016, а не 26.10.2016.

У судовому засіданні пердсатвник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив за їх безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.

12.12.2016 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до направлень за №№4373, 4374 від 09.12.2016 було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОМАКС-РЕСУРС».

За результатами перевірки ГУ ДФС Дніпропетровській області складено акт №000315 від 12.12.2016 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України за № 637 від 15.12.2004 року.

Як вбачається з вищевказаного акта, від його підпису та отримання працівник позивача відмовилася.

На підставі акта перевірки 06.01.2017 року Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000074813, відповідно до якого позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 476 032,3 грн.

Не погоджуючись із вказаним вище рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення, оскільки позивачем дотримано вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 2.6 розділу 2 постанови Правління Національного банк України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої існатнції та вважає їх правильними з наступних мотивів.

Вирішуючи спір по суті, слід зазначити, що визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).

Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1.2 Положення та статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно з пунктом 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 № 436, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - штраф у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність і абз. 3 п. 1 Указу.

Вищевказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року, винесеній з підстав усунення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах,

Окрім зазначеного, колегія суддів звертує увагу також на положення пункту 9 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якими визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги), зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

З врахуванням зазначених вище норм колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції про те, що якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово, то фіскальні звітні чеки, відповідно до вимог закону, повинні роздруковуватися щодоби на момент закінчення зміни, початок та закінчення якої встановлює підприємство самостійно.

Матеріалами справи підтверджується, що АЗС розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, просп. Аношкіна, 8А, перевірку якої здійснено ГУ ДФС в Дніпропетровській області, працює цілодобово.

Дослідженою судом в якості письмового доказу книги обліку розрахункових операцій підтверджується, що позивачем у період з 01.10.2016 року по 24.10.2016 року Z-звіти роздруковувалися та обліковувалися у КОРО щодоби у межах 24 годин після початку роботи касового апарату (проведення першої розрахункової операції).

Відповідно до записів в розділі 4 КОРО та пояснень позивача о 23 год. 30 хв. 25.10.2016 року реєстратор розрахункових операцій, який знаходиться на належній ТзОВ «Геомакс-Ресурс» АЗС в м. Кам'янське, пр. Аношкіна, 8А вийшов з ладу, а технічне обслуговування, гарантійний і післягарантійний ремонт РРО відповідно до укладеного позивачем договору за №113/17 від 01.05.2016 року здійснює ТзОВ «Дельфін-Д». Зазначені обставини підтверджуються поясненнями працівника ТзОВ «Дельфін-Д», який здійснював усунення неполадок РРО «POS Petrol System «LeoCAS-500U», що виникли в результаті одиничного збою бази даних програмного забезпечення. Виїзд за адресою знаходження РРО не здійснювався, оскільки усунення зазначених неполадок було здійснено шляхом віддаленого доступу через мережу «Інтернет». Відновлення роботи програмного забезпечення виконано в термін з 23.30 год. 25.10.2016 по 00.10 год. 26.10.2016, про що наступного робочого дня було внесено запис у розділ 4 КОРО.

Вказане спростовує сумніви апелянта, про які він зазначає в апеляційній скарзі, щодо неможливості виїзду працівників ТзОВ «Дельфін-Д» в нічний час та здійснення сервісного обслуговування. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Питання введення в експлуатацію, виконання технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту реєстраторів передбачено в Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 601.

Зокрема, п. 23, 29 Положення № 601 встановлено, що строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту узгоджується сторонами, але не може перевищувати 72 години. А після виконання робіт з гарантійного (післягарантійного) ремонту представник центру сервісного обслуговування вносить дані про ці роботи до відповідного розділу експлуатаційного документа та до книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Відповідно до наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень, які залишились неспростованими відповідачем, на період виходу з ладу РРО реалізація товарів не здійснювалась. А після відновлення роботи програмного забезпечення о 00:10 год. 26.10.2016 було роздруковано Z-звіти в автоматичному режимі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 2.6 розділу 2 постанови Правління Національного банк України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а висновок податкового органу про порушення порядку оприбуткування готівки є необґрунтованим.

Крім того, оскаржуване рішення датується 06.01.2016 року, натомість фактичне проведення перевірки, за результатами якої прийняте рішення, відбулося 12.12.2016 року.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 в справі №809/270/17 - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М. В. Костів судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 18.01.2018.