Ухвала суду № 71687266, 18.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 січня 2018 року справа №805/3515/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

ОСОБА_1 Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 805/3515/17-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/3515/17-а з апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З матеріалів справи встановлено, що апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 805/3515/17-а подана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року, яка дії з 15.12.2017 року.

Таким чином, відповідно до п. 12 ч. 1 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) до зазначеної апеляційної скарги застосовуються вимоги ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року).

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно ч. 6 ст. 187 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог ст.3 Закону України “Про судовий збір” в даному випадку об’єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції прийнятої в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” ( в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) пункт 3.2 за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 3.1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1600,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем заявлена 1 вимога немайнового характеру.

Таким чином, при поданні позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1600 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1760 грн (1600 грн*110%).

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір”, код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1760 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій обл.; код банку отримувача (МФО) 834016; рахунок отримувача 31211206781059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України, Донецький апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34511611 та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду.

Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є врахування майнового стану сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Отже, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочити йому сплату судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 1760 грн.

Керуючись статтею 298, частиною 3 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 805/3515/17-а - залишити без руху.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз’яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ОСОБА_1 ОСОБА_2