Ухвала суду № 71687229, 15.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8481/17 Номер провадження 11-сс/786/33/18Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді Гонтар А.А.

суддів Рябішина А.О., Захожая О.І.

з секретарем судового засідання Сорочинською І.В.

за участі

прокурора Мішуровського В.В.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №42016170000000332 від 25 листопада 2016 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.12.2017 року

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню №42016170000000332 від 25.11.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України стосовно:

громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4,

та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю строком на 60 діб з 25.12.2017 року з 18.год.05 хв. по 27.02.2018 року 18.год.05 хв. включно.

Своє рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчий суддя обґрунтував тим, що слідчим та прокурором не дотримані вимоги статей 184,199 КПК України. Зокрема, слідчий суддя вказав, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою не аргументовані ризики, які дають підстави слідчому вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, слідчий суддя послався на те, що іншим підозрюваним в цьому ж кримінальному провадженні було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, яку останні внесли та вважаються такими, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді застави. Дійшовши висновку про те, що прокурор не довів, що до ОСОБА_3 не може бути застосований більш м’який запобіжний захід – слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри та з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_3 своїх процесуальних обов’язків застосував щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Зі змісту апеляційної скарги прокурора вбачається, що він не згодний з ухвалою слідчого судді, просить її скасувати, як незаконну та постановити нову, якою задовольнити клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою строком на 60 діб, визначивши альтернативний запобіжний захід – заставу у розмірі 128 000 грн. Вважає, що висновки, викладені в ухвалі слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та вимогам кримінального процесуального закону щодо вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою. Наголошує на тому, що ризики якими керувався слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що слідчий суддя припустився помилки при визначенні початку та закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора Мішуровського В.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення проти її задоволення підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, перевіривши дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою визначені змістом ст. 199 КПК України.

Зокрема, у відповідності до положень ч.5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, кримінальним процесуальним законом фактично передбачено лише два рішення слідчого судді, які він може прийняти за результатами розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, а саме задовольнити клопотання, або відмовити у його задоволенні.

Разом з тим, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 вийшов за межі кримінального процесуального закону та відмовивши в задоволенні клопотання застосував щодо підозрюваного інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, не зважаючи на те, що ні слідчий та прокурор у порядку передбаченому ст. 200 КПК України, ні підозрюваний згідно положень ст. 201 КПК України, не заявляли клопотання про зміну запобіжного заходу.

За цих обставин, постанова слідчого суді є незаконною, підлягає скасуванню з постановленням нової постанови судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30.10.2017 року щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 18.05 год. 25.12.2017 року із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 128000 грн.

Постановою від 21.12.2017 року, заступник прокурора Полтавської області Савенко О.А. продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до чотирьох місяців, а саме до 27.02.2018 року.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 слідчий обґрунтував своє клопотання тим, що в межах продовженого строку досудового розслідування необхідно отримати висновки ряду експертних досліджень, розсекретити матеріали негласних слідчих (розшукових)дій, отримати інформацію щодо телефонних з‘єднань підозрюваних між собою та іншими особами, вирішити питання щодо повідомлення про кінцеву підозру, виконати вимоги ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім обставин, визначених у ст.177КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Враховуючи, що ОСОБА_3 разом із двома іншими особами підозрюється у вчиненні тяжкого злочину пов’язаного, з незаконним поводженням із зброєю та бойовими припасами, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК на даний момент не зменшилися. А саме, колегія суддів вважає, що слідчим доведено , що на даний час продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати досудовому слідству іншим чином.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги пояснення прокурора про те, що з трьох підозрюваних в цьому кримінальному провадженні саме ОСОБА_3 безпосередньо знає особу свідка, якому безпосередньо збував вогнепальну зброю та бойові припаси та може незаконно впливати на цього свідка.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами прокурора, що місцеперебування ОСОБА_3 підлягає постійному контролю з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, про що просить сторона захисту, не можливо.

З врахуванням викладених обставини, що підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3

Водночас, з огляду на те, що розмір застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу вже був визначений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30.10.2017 року, колегія суддів не вбачає необхідності повторно визначати розмір застави.

З огляду на те, що колегією суддів вирішено питання щодо продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, доводи апелянта щодо неправильного визначення слідчим суддею строків домашнього арешту не заслуговують на увагу.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 407, 409, 411 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.12.2017 року щодо ОСОБА_3 –скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого з ОВС СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 та продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою строком на 60 днів, а саме до 18 год.05 хв. 27.02.2018 року.

ОСОБА_3 взяти під вартою негайно в залі суду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.А.Гонтар

Судді: О.І.Захожай

ОСОБА_6