Вирок № 71686988, 19.01.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3529/17

Провадження № 1-кп/545/84/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Потетій А.Г.,

при секретарі Астапкович А.Ю.

за участю прокурора Запорожець Н.О.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12015170300000775, від 04.06.2015 року, який надійшов з Полтавської місцевої прокуратури відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, інваліда І групи, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 194-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03.06.2015 року, близько 01год.00хв., ОСОБА_3, маючи єдиний умисел, спрямований на умисне пошкодження об’єктів електроенергетики, діючи умисно, з корисливих мотивів, в цілях власної наживи, прийшов на околицю села Карпусі Полтавського району до високовольтної лінії електропередач ЛР - 71 на опору № 47 ПЛ -10 кВ, фідер «Кірово» та шляхом демонтажу за допомогою інструментів, демонтував кабельні муфти та кабель.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, перейшовши на іншу високовольтну лінію електропередач, опору № 48 ПЛ-10 кВ,. фідер «Кірово», продовжив демонтувати кабель, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх необхідних дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки наблизившись на недопустиму відстань до діючих струмовідних частин електромережі, був уражений електрострумом, після чого втратив свідомість та був виявлений працівниками ВАТ «Полтаваобленерго».

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 194-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками- незакінчений замах на умисне пошкодження об’єктів електроенергетики, які призвели до порушення нормальної роботи цих об’єктів.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в обвинувальному акті. Щиро розкаявся, та прохав звільнити від відбування покарання відповідно до п. «г» ст.. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він являється інвалідом І групи.

Захисник ОСОБА_1, представник потерпілого ОСОБА_2 не заперечили проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Суд переконавшись в тому, що всі учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, обмежує дослідження доказів допитом обвинуваченого щодо фактичних обставин по справі та дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого відповідно до положень ст.349 КПК України.

Згідно довідки УІТ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 раніше не судимий.

Згідно медичного висновку та довідок з диспансерів ОСОБА_3Г являється інвалідом 1 групи, загальне захворювання, потребує постійного стороннього догляду.

Обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_3, передбачені ст.. 66 КК України є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме - те, що ОСОБА_3 вчинив злочини середньої тяжкості (ч.1 ст. 194-1 КК України), категорично пообіцяв не скоювати злочинів, а також особу винного, пом’якшуючі покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів міру покарання необхідно призначити у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.

Підстав для застосування ст.. 69 КК України суд не вбачає.

Одночасно суд вважає клопотання ОСОБА_3 щодо застосування п.«г» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» № 1810-УІІІ від 22.12.2016 року таким, що підлягає до задоволення оскільки наявність у обвинуваченого інвалідності 1 групи підтверджена належними доказами.

Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого не обирати.

Керуючись ст.ст. 368, 370,371,373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 194-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1700 грн.

Звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання на підставі п.«г» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» № 1810-УІІІ від 22.12.2016 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Судові витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: А.Г.Потетій