Ухвала суду № 71686362, 16.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/476/16-ц Номер провадження 22-ц/786/127/18Головуючий у 1-й інстанції Лисенко Н. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Пилипчук Л.І.,

суддів: Бондаревської С.М., Кривчун Т.О.,

секретар: Рибак О.О.

за участю: позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, його представника – адвоката ОСОБА_4, представника відповідачки ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2

на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2017 року та на додаткове рішення від 03 листопада 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо спору, ОСОБА_8, ТОВ «Нова Пошта» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, який уточнив 28.07.2016 року, до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення коштів з кожного по 69 918 грн. у відшкодування недостачі, допущеної з їх вини при виконанні роботи по прийманню замовлень, обслуговуючи товарні та грошові цінності на підставі трудового договору. /а.с.39 т.1/

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Великобагачанського району Полтавської області від 03.11.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_4 в сумі 6000 грн.

В апеляційній скарзі на рішення, позивач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вважає, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги письмові розписки відповідачів, яким вони підтвердили факти зникнення грошей, які вони обслуговували та до яких мали доступ, а також їх власноручні письмові пояснення. Крім того, факт нестачі з вини відповідачів підтверджується актами інвентаризації та ревізії, які відповідачами не оспорені.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення ОСОБА_2 посилається на неповне з’ясування обставин та недоведеність заявлених витрат.

В суді апеляційної інстанції позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та стягнення з відповідачів завданої йому шкоди недостачею товарно-матеріальних цінностей. Відповідач ОСОБА_3 та його представник – адвокат ОСОБА_4 М,С. проти апеляційних скарг заперечували, підтримуючи рішення суду першої інстанції.

Представник відповідачки ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечувала, вважала відсутніми підстави для стягнення заявлених позивачем сум.

Третя особа – ОСОБА_8 підтримала апеляційні скарги позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем./а.с.12 т.1/

01.04.2015 року ФОП ОСОБА_2О.(виконавець) уклав з ТОВ «Нова пошта» (замовником) договір №У/17-23 про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець надає послуги: приймання відправлень від замовника для доставки відправлень територією України та видача прийнятих відправлень клієнтам замовника (одержувачам відправлень); приймання відправлень від клієнтів замовника (відправників відправлень) для доставки відправлень замовнику; доставки відправлень клієнтам замовника (одержувачам відправлень) та інш. Надання виконавцем послуг за цим договором здійснюється за території Великої ОСОБА_9, Великобагачанського району Полтавської області ( пункти 1.2., 1.4 Договору). Відповідно до п.1.3 договору під відправленням в рамках даного договору сторони розуміють вантаж або пошту. /а.с.136 т.1/

Згідно повідомлення ТОВ «Нова пошта» №1133-16 від 14.09.2016 року діяльність партнерського відділення щодо приймання, забору, зберігання відправлень та інш., повністю забезпечується ФОП ОСОБА_2 на підставі договору про надання послуг, який самостійно орендує приміщення, наймає працівників, придбаває необхідне обладнання./а.с.156 т.1/

2 березня 2015 року фізична особа – підприємець ОСОБА_2 уклав з працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з кожним окремо, безстрокові трудові договори (відповідно №4 та №5). /а.с.4,5, 6 т.1/

Пунктом 2 вказаних договорів передбачено обов’язок працівника виконувати обов’язки приймальника замовлень від населення, а фізична особа - підприємець зобов'язався оплачувати працю працівника у розмірі 1250,00 грн. на місяць. В цьому ж пункті зазначено, що приймальник замовлень несе відповідальність за завдані матеріальні збитки в межах, встановлених чинним кримінальним, адміністративним та цивільним законодавством.

Відповідно до п.7 вказаних трудових договорів при вирішенні питань, не передбачених цими договорами, сторони керуються загальними нормами законодавства про працю України.

11 травня 2016 року комісією у складі інспектора по роботі з партнерами відділу безпеки Центрального регіону ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_2, територіального менеджера по роботі з партнерами ОСОБА_11 під час проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на партнерському відділенні №1 ТОВ «Нова Пошта» в сел. Велика Багачка Полтавської області встановлено нестачу/крадіжку/пошкодження товарно-матеріальних цінностей, яка виникла в результаті дій працівників партнерського відділення в сел. Велика Багачка Полтавської області ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Матеріальний збиток, завданий ОСОБА_2 в результаті дій працівників партнерського відділення в смт. Велика Багачка Полтавської області ОСОБА_5 та ОСОБА_3 складає 106836 грн. /т.1 а.с.43-45, 42/.

Нестачу товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 106836 грн. на партнерському відділенні ТОВ «Нова Пошта» в сел. ОСОБА_9 повністю відшкодована 11 травня 2016 року ФОП ОСОБА_2 / т.1 а.с.156/.

Постановою слідчого СВ Великобагачанського ВП ГУНП в Полтавській області від 10.10.2017 року закрито кримінальне провадження, внесене до ЄДРД за №12016170120000188 від 16 травня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України за фактом крадіжки грошових коштів у Великобагачанському відділенні ТОВ «Нова пошта» у зв’язку з відсутністю в діянні ОСОБА_5 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України./а.с.15-16 т.4/

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що відсутні підстави для відшкодування в порядку передбаченому КЗпП України, в повному обсязі завданої відповідачами шкоди, на яку посилається в позові позивач. Боргові розписки відповідачів не є доказом заподіяння шкоди, оскільки встановлено та не заперечується позивачем, що грошові кошти, зазначені в розписках він в позику не надавав.

Ухвалюючи додаткове рішення та стягуючи 6000грн. на користь відповідача ОСОБА_3 у відшкодування витрат на оплату правової допомоги, суд виходив з наданого адвокатом розрахунку таких витрат та квитанції від 24.08.2017 року.

Колегія суддів не погоджується з викладеними висновками районного суду, враховуючи наступне.

Згідно ст.119 ЦПК України в редакції, чинній на час прийняття рішення, підставами позову, які відповідно до ст.ст.31,215 ЦПК України суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону. При цьому цивільний процесуальний закон не вимагає від позивача визначення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню.

Зі змісту позовної заяви та уточненої позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовував свої вимоги про стягнення з відповідачів коштів, як шкоди, заподіяної ними при виконанні ними трудових обов’язків, вважаючи, що їх матеріальна відповідальність має бути повною.

Випадки повної матеріальної відповідальності працівників передбачені ст.134 КЗпП України, зокрема, відповідно до пункту 3 - коли шкоди завдано діями працівника , які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; пункту 5 - коли шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини та дослідивши надані сторонами докази, зробив правильний висновок про відсутність підстав, передбачених пунктами 3 та 5 ст.134 КЗпП України, для повної матеріальної відповідальності відповідачів, однак помилково не врахував загальні підстави та умови матеріальної відповідальності працівників, що з урахуванням вірно встановлених фактичних обставин дає підстави для покладення на відповідачів матеріальної відповідальності у межах іх середнього місячного заробітку.

Статтею 131 КЗпП України закріплено загальне правило про обов’язок працівників бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Згідно ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Враховуючи, що відповідачі перебували у трудових відносинах з позивачем та внаслідок неналежного виконання ними трудових обов’язків у ФОП ОСОБА_2 виникла недостача товарно-матеріальних цінностей, за відсутності договору про повну матеріальну відповідальність з працівниками та відсутності доказів вчинення ними кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про застосування норми ст.132 КЗпП України та покладення на відповідачів матеріальної відповідальності у межах їх середнього місячного заробітку, який згідно трудових договорів становить 1250 грн.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а тому рішення та додаткове рішення суду першої інстанції необхідно скасувати.

Доводи апеляційної скарги щодо доведеності заподіяної відповідачами шкоди у повному обсязі з посиланням на їх письмові розписки та пояснення від 11.05.2016р., якими вони визнали свою вину у встановленому ревізією розмірі недостачі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказані розписки та пояснення не є належними та допустимими доказами для покладення на працівника обов’язку повної матеріальної відповідальності. Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов’язків , а підстави та розмір її відшкодування чітко визначений Кодексом законів про працю України, який підлягає застосуванню.

В порядку п.3 ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають частковому відшкодуванню судові витрати по оплаті судового збору, а саме по 42,55грн.

Керуючись ст.ст.367,368,376,382,383,384,390,391 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2017 року та додаткове рішення від 03 листопада 2017 року – скасувати та постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 по 1250 грн.(одна тисяча двісті п’ятдесят грн.) у відшкодування матеріальної шкоди, завданої при виконанні трудових обов’язків.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 по 42,55 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 19.01.2018 року.

Головуючий суддя: Л.І. Пилипчук

Судді: /підписи/ ОСОБА_12

ОСОБА_13

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1