Вирок № 71685084, 16.01.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 647/1932/17 Головуючий у 1-й інстанції: Миргород В.С.

Номер провадження: 11-кп/791/60/18 Доповідач: Калініна О.В.

Категорія: ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Коломієць Н.О.

Калініченка І.С.

при секретарі: Набоці А.А.

за участю прокурора: Безушко Т.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2017 року щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ольгівка Бериславського району Херсонської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 3 місяців арешту; за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі п.п.1,2. ч.1 ст. 76 КК України, покладено обов'язки: періодично з'являтися під час іспитового строку на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну свого місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Вирішено питання про судові витрати та долю речових доказів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2:

1.02.04.2017 року, близько 19-00 години, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_3, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м, розміром вічка 45*45 мм., виготовлену з низько вуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №1358-МТ від 28.04.2017 року становить 300 гривень за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, продавши сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

2. повторно, 04.04.2017 року, близько 19-00 години, з метою незаконного заволодіння чужим майном,таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., розміром вічка 45*45 мм., виготовлену з низько вуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №1358-МТ від 28.04.2017 року становить 300 гривень за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, продавши сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

3. повторно, 06.04.2017 року, близько 19-00 години, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., розміром вічка 45*45 мм., виготовлену з низько вуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №1358-МТ від 28.04.2017 року становить 300 гривень за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, продавши сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

4. повторно, 08.04.2017 року, близько 19-00 години, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., розміром вічка 45*45 мм., виготовлену з низько вуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №1358-МТ від 28.04.2017 року становить 300 гривень за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, продавши сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

5. повторно, 10.04.2017 року, близько 19-00 години, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., розміром вічка 45*45 мм., виготовлену з низько вуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №1358-МТ від 28.04.2017 року становить 300 гривень за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, продавши сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

6. повторно, 12.04.2017 року, близько 19-00 години, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., розміром вічка 45*45 мм., виготовлену з низько вуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №1358-МТ від 28.04.2017 року становить 300 гривень за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, продавши сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

7. повторно, 14.04.2017 року, близько 19-00 години, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., розміром вічка 45*45 мм., виготовлену з низько вуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №1358-МТ від 28.04.2017 року становить 300 гривень за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, продавши сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

8.повторно, 15.04.2017 року, близько 19-00 години, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., розміром вічка 45*45 мм., виготовлену з низько вуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №1358-МТ від 28.04.2017 року становить 300 гривень за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 гривень, яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, продавши сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Дії обвинуваченого суд кваліфікував за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 2 ст. 185 КК України яктаємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Херсонської області просить вирок у частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

Ухвалити новий вирок та призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді 3 місяців арешту; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 6 місяців арешту. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді 6 місяців арешту.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме вимоги ст.75 КК України, у зв'язку з чим ОСОБА_2 призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого внаслідок м'якості.

Судом першої інстанції не взято до уваги те, що ОСОБА_2 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 05.05.2006 Бериславським районним судом його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України строком на 1 рік, 20.09.2016 цим же судом звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі ч. 3 цієї ж статті КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив ряд умисних злочинів (8 епізодів), передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, які відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості.

Завдані потерпілій матеріальні збитки відшкодовано лише у зв'язку з викриттям злочинної діяльності ОСОБА_2 працівниками правоохоронних органів.

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо, офіційно непрацевлаштований.

Зазначене, на думку апелянта, свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_2, у зв'язку з чим призначене судом покарання останньому із застосуванням вимог ст.75 КК України є занадто м'яким.

Також, суд у порушення вимог ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку взагалі не зазначив, яким чином пом'якшуючі обставини дають можливість звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, а не призначити йому покарання з реальним його відбуттям.

Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за встановлених і викладених у вироку обставин та кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються.

В апеляційному порядку вирок колегією суддів відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України переглядається лише в частині призначеного обвинуваченому покарання в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає встановленим, що :

02.04.2017 року близько 19-00 год., ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, таємно із земельної ділянкиіз земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку, довжиною 10 м, виготовлену з низьковуглецевого термічного обробленого без покриття дроту, діаметром дроту 1,6 мм., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку експертизи від 28.04.2017 року становить 300 грн. за 10 погонних метрів, на загальну суму 300 грн., чим завдав потерпілій матеріальний збиток на вказану суму.

Він же , повторно, 04.04.2017 року, близько 19-00 год., умисно, з корисливих мотивів, таємно із земельної ділянки, по АДРЕСА_2 за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., висотою 1,5 метри, яка належить ОСОБА_4, вартість якої згідно висновку експерта від 28.04.2017 року становить 300 грн. , яку обернув на свою користь чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.

Він же , повторно, 06.04.2017 року, близько 19-00 години, умисно, з корисливих мотивів, таємно із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., вартістю згідно висновку експерта від 28.04.2017 року 300 грн., яку обернув на свою користь, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.

08.04.2017 року, близько 19-00 години, умисно, з корисливих мотивів, таємно із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав повторно виготовлену з низьковуглецевого термічного обробленого без покриття дроту металеву сітку, вартість якої згідно висновку експертизи від 28.04.2017 року становить 300 грн., чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Він же , повторно, 10.04.2017 року, близько 19-00 години, умисно, таємно з корисливих мотивів, із земельної ділянки, в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., вартістю згідно висновку експерта від 28.04.2017 року 300 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.

Він же 12.04.2017 року,повторно близько 19-00 години, таємно, умисно, з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., вартістю згідно висновку експерта від 28.04.2017 року 300 грн. , чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.

14.04.2017 року, близько 19-00 години, умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю 10 м., вартістю 300 грн., яку обернув на свою користь та розпорядився нею на власний розсуд, завдавши ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.

Він же 15.04.2017 року, близько 19-00 години, таємно, умисно, повторно з корисливих мотивів, із земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2, за допомогою заздалегідь заготовленої тачки «кравчучки», шляхом демонтажу огорожі, викрав бувшу у використанні металеву сітку рабицю, довжиною 10 м., вартістю згідно висновку експерта від 28.04.2017 року 300 грн. завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 2 ст. 185 КК України яктаємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Аналізуючи доводи апелянта щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому покарання, колегія суддів враховує наступне.

Вбачається, що призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії невеликої та середньої тяжкості , щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання , посередню характеристику та дійшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Свій висновок щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням суд взагалі не вмотивував.

Суд фактично не дав оцінку, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні 8 епізодів крадіжок, що свідчить про його схильність до скоєння кримінальних правопорушень, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча в силу ст. 89 КК України на даний час вважається таким, що не має судимості, характеризується за місцем проживання посередньо, як особа, яка зловживає алкогольними напоями, не працює, суспільно- корисною діяльністю не займається, завдану шкоду потерпілій не відшкодував, постійного місця роботи не має .

За таких обставин, на думку судової колегії у суду були відсутні підстави для застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 через неможливість досягнення мети покарання без реального його відбування обвинуваченим.

Визнання обвинуваченим вини у скоєнні інкримінованого злочину, щире каяття враховані при призначені виду і міри покарання і ці обставини одночасно не можуть слугувати підставою для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбуття призначеного судом покарання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання, звільнення від його відбування з випробуванням не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому він в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Вид та міру призначеного покарання за ч. 1 ст. 185 КК України прокурор у поданій апеляційній скарзі не оспорює.

Разом із тим апелянт вказує, що для виправлення обвинуваченого достатнім буде призначення йому покарання у виді арешту і за ч 2 ст. 185 КК України.

Колегія суддів погоджується із такими доводами апеляційної скарги , та призначаючи ОСОБА_2 покарання, колегія суддів відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України враховує, що обвинувачений скоїв злочини невеликої та середньої тяжкості проти власності, дані про особу обвинуваченого, який має незадовільну репутацію, кількість епізодів злочинної діяльності, відсутність обставин, що обтяжують покарання, визнання вини, обвинуваченим , його щире каятя, повернення потерпілій частини викраденого майна і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді арешту з реальним відбуванням призначеного покарання.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 404, 407,409, 420 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Херсонської області Циганка С.В. задовольнити.

Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2017 року в частині призначеного ОСОБА_2 покарання та звільнення від його відбування з випробуванням скасувати, ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 3 місяців арешту; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 6 місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді 6 місяців арешту.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_2 в порядку виконання вироку.

У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного криімнального суду Верховного суду.

Судді: (три підписи)

О.В. Калініна Н.О. Коломієць І.С. Калініченко

Копія вірна, вирок набирає законної сили 16.01.2018 року

Суддя: О.В. Калініна