Постанова № 71684718, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/41059/17 Суддя (судді) першої інстанції: Савицький Олег Антонович

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оброни України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо відмови у оформленні та призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії;

2) зобов'язати Київський міський військовий комісаріат надати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975;

3) зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 16.05.2017 має право на отримання одноразової грошової допомоги як інвалід II групи, тому звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року повернено позовну заяву позивачу.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, апелянт посилався на те, що усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що в силу положень частини другої статті 20 КАС України даний позов має розглядатись окружним адміністративним судом.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виходячи з предмету спору та суб'єктного складу сторін, заявлені позивачем вимоги підсудні окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду, тому наявні підстави для повернення позовної заяви.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є помилковою, з огляду на наступне.

Так, Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України) (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), визначає можливість звернення до місцевого загального суду як адміністративного суду.

Згідно з п. 4 частини першої ст. 18 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Пунктом 1 частини другої ст. 18 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Разом з тим, відповідно до частини першої ст. 24 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач звертається з вимогами до Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату.

При цьому, предметом спору є саме призначення й виплата суб'єктом владних повноважень (органом державної влади) одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, яка належить до соціальних виплат.

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначено підстави соціального захисту військовослужбовців, інвалідність яких настала після звільнення зі служби, зокрема виплату одноразової грошової допомоги.

Зазначена допомога є складовою проголошеного Конституцією України соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Зважаючи на наведені положення, саме місцевим загальним судам як адміністративним судам за п. 4 частини першої ст. 18 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) належить розглядати спори з приводу призначення соціальних виплат та допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.10.2015 (справа №К/800/15929/15).

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року - скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 19 січня 2018 року.