Постанова № 71684230, 18.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року справа №428/9690/17

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Сухарька М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року (повний текст складено 25 жовтня 2017 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 428/9690/17 (суддя в 1 інстанції – Юзефович І.О.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо припинення виплати пенсії, зобов'язання відновити виплату пенсії з дня припинення, з 01.04.2017 та виплатити виниклу заборгованість, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – ОСОБА_1) про визнання протиправними дії щодо припинення виплати пенсії, зобов’язання відновити виплату пенсії з дня припинення, з 01.04.2017 та виплатити виниклу заборгованість, мотивуючи вимоги тим , що позивач ОСОБА_2 здобула право на отримання пенсії за віком. З 13.02.2015 позивач перебуває на обліку в ОСОБА_1. Однак, з квітня 2017 року відповідач перестав виплачувати позивачу належну їй пенсію. Будь-які повідомлення ОСОБА_2 від ОСОБА_1 про підстави припинення їй виплат пенсії не надходили. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії протиправною. Тому, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до суду і просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_1 щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов’язати ОСОБА_1 відновити виплату пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дня припинення, а саме з 01.04.2017 та виплатити виниклу заборгованість; допустити до негайного стягнення постанову суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року у справі № 428/9690/17 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ОСОБА_1 в частині припинення виплати пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов’язано ОСОБА_1 поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дня припинення - 01.04.2017 та виплатити виниклу заборгованість.

Постанова мотивована тим, що позивач як внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території міста Сєвєродонецьк Луганської області (вказаний факт підтверджується відповідною довідкою), має право на поновлення виплати пенсії за віком, починаючи з квітня 2017 року. Посилання відповідача на лист №3147/02 від 27.03.2017 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відсутність за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб та про призупинення з 01.04.2017 виплати пенсій вказаним особам, до яких також віднесено позивача, є звуженням прав громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Судом першої інстанції встановлено, що виплата пенсії ОСОБА_2 зупинена без винесення певного рішення відповідачем, тобто вчинені дії, які порушують право позивача на соціальний захист.

Щодо посилань відповідача на те, що позовні вимоги не містять чітко визначеного періоду із зазначенням кінцевої дати, в який були порушені права позивача, то суд зазначає, що пенсія згідно із розпорядженням №80929 від 13.02.2015 була призначена позивачу довічно, а отже покладення на відповідача зобов’язань щодо призначення та виплати пенсії позивачу без вказівки на кінцеву дату не призведе до вирішення судом вимог на майбутнє та відповідатиме характеру спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій ОСОБА_1 в частині припинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року. Також є обґрунтованими і підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача ОСОБА_1 поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 та сплатити заборгованість, починаючи з квітня 2017 року.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що 24.12.2014 позивач звернулась до ОСОБА_1 з заявою про взяття на облік пенсійної справи. З 01.08.2014 позивача взято на облік до ОСОБА_1, згідно розпорядження №80929 від 13.02.2015 ОСОБА_1 отримало інформацію з Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області (лист від 27.03.2017р. №3147/02) про відсутність за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб та про призупинення з 01.04.2017 виплати пенсій вказаним особам, до яких також віднесено позивача. Із заявою про поновлення виплати пенсії згідно Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку 22-1, позивач до ОСОБА_1 не звертався, тому ОСОБА_1 не мало правових підстав вирішувати питання про поновлення чи відмову у поновленні виплати пенсії позивача та жодного рішення з цього приводу відповідачем прийнято не було. З огляду на вищенаведене, відповідач просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка відповідно до посвідчення серії ААЄ №509761 є пенсіонеркою за віком (а.с.6).

Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_1 з 13.02.2015 на підставі електронної пенсійної справи, яка надійшла до ОСОБА_1 та отримує пенсію за віком.

Згідно з довідкою від 09.12.2014 № 919027737 ОСОБА_2 є внутрішньо-переміщеною особою, що фактичним місцем проживання є наступна адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т. ХіміковАДРЕСА_1 (а.с. 5).

Отже, позивач набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою, доказів скасування цієї довідки відповідачем до справи не надано.

З 1 квітня 2017 року відповідач припинив виплачувати позивачу належну пенсію. Будь-які повідомлення позивачу від ОСОБА_1 про підстави призупинення виплат пенсії на адресу позивача не надходили.

Відповідно з наданою на звернення відповіді ОСОБА_1 від 21.08.2017 №241/К-5, вбачається, що ОСОБА_2 призупинено виплату пенсії з 01.04.2017 з урахуванням тривалої відсутності за місцем проживання.

ОСОБА_1 отримало інформацію з Головного ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Луганській області (лист від 27.03.2017 №3147/02) про відсутність за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб та про призупинення з 1 квітня 2017 року виплати пенсії вказаним особам, до яких також віднесено позивача.

На підставі вищевикладеного, спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року на підставі не підтвердження її місця перебування.

Відповідно до статті 7 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Закон № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

{Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не приймало жодних рішень про припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017.

В письмових поясненнях відповідач посилається на застосування пункту 5 частини першої статті 49 Закону № 1058-VI, зазначаючи також приписи Закону № 1706-VII.

Однак, цей пункт відсилає виключно до випадків, передбачених законом, тобто, вказані правовідносини не можуть бути врегульовані іншими нормативно-правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, які відносяться до підзаконних нормативних актів.

В той же час, Закон № 1706-VII не встановлює жодних випадків для припинення виплати пенсії. Більш того, ані цей Закон, ані будь-який інший закон не встановлює таку підставу для припинення виплати пенсії, як скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи, зміна місця проживання тощо.

Інші пункти ч.1 ст. 49 Закону № 1058-VI в спірних правовідносинах також не мають місця. Зміна місця проживання не свідчить про те, що призначення пенсії відбулось на підставі недостовірних документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію за віком з квітня 2017 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_2, в тому числі шляхом зобов'язання поновити виплату пенсії та виплатити виниклу заборгованість з 1 квітня 2017 року.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області – залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року у справі № 428/9690/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дії щодо припинення виплати пенсії, зобов'язання відновити виплату пенсії з дня припинення, з 01.04.2017 та виплатити виниклу заборгованість – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В.Сіваченко

Судді О.О.Шишов

ОСОБА_4