Рішення № 71684116, 18.01.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 р. справа № 814/1773/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ 8, 01008

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Райдус", вул. Шевченка, 63, м. Миколаїв, 54001

треті особи:Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655

про:подовження дії спеціальної санкції,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (надалі – Міністерство або позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Райдус» (надалі - відповідач) про подовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Міністерства від 02.11.2016 № 1844 до відповідача на термін до усунення порушення статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач у 2016 допустив порушення вимог Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (надалі – Закон № 185), в зв’язку з чим Міністерство, на підставі подання Державної фіскальної служби України (надалі – ДФС), відповідно до статті 37 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність” (надалі – Закон № 959), наказом від 02.11.2016 № 1844 “Про застосування спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності – до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України” (надалі – ОСОБА_1 № 1844) застосувало до відповідача спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. ДФС направила до Міністерства пропозиції щодо подовження відносно відповідача дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки, згідно зі статтею 37 Закону № 959, подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду, Міністерство 29.08.2017 р. (в останній день встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку, який, на думку позивача, розпочався 28.02.2017 – наступного дня після отримання пропозицій ДФС) звернулося до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.09.2017 року залучено у справу в якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 фіскальну службу.

Від третьої особи до суду надійшли пояснення, згідно яких ДФС України підтримує позов Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та просить продовжити дії спеціальної санкції.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач та третя особа в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про дату,час,і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Так, третьою особою отримано повістку – повідомлення від 14.12.2017 р. про призначення судового засідання на 11.01.2018 р. о 11:00 год.

Повістка –повідомлення від 14.12.2017 р. направлена на адресу відповідача, повернута до суду відділенням зв’язку з позначкою “за закінченням встановленого строку зберігання” (ар. с. 70-72).

Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

05.10.2016 р. ДФС направила до Міністерства подання, відповідно до статті 37 Закону № 959, щодо застосування до 96 українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (в тому числі до ТОВ «Райдус») та до 129 іноземного суб’єкта господарської діяльності спеціальних санкцій (№ 17234/15/99-99-14-06-16, ар. с. 13).

02.11.2016 ОСОБА_1 № 1844 Міністерство за порушення пов’язаних із Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у 40-денний строк з дня набрання чинності наказом застосувало до відповідача спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності (ар. с. 11).

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону № 959, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов’язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

20.01.2017 р. Міністерство звернулося до ДФС з листом щодо розгляду питання доцільності скасування або подовження дії спеціальної санкції (ар. с. 95).

24.02.2017 р. ДФС, у відповідь на звернення Міністерства, повідомила про доцільність подовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що була застосована позивачем до відповідача ОСОБА_1 № 1844 (вих. № 2966/5/99-99-14-06-16, ар. с. 16-21).

Тримісячний строк дії спеціальної санкції закінчився 02.02.2017 р.

З адміністративним позовом про подовження дії спеціальної санкції Міністерство, як вказано вище, звернулося 29.08.2017 р.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано у частині першій статті 37 Закону № 959, за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з цим або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами цього Закону та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 959, після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб’єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду. При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції (частини сьома, восьма, дев’ята статті 37 Закону № 959).

ОСОБА_1 Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 52 було затверджено Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (надалі – Положення).

Згідно з пунктом 4.9 Положення, при застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до ініціатора подання застосування такої санкції запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. На підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом позовної роботи готують відповідну позовну заяву до суду. З метою забезпечення позову Міністерство економічного розвитку і торгівлі України може робити клопотання щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на період розгляду справи. У разі, якщо судом дане клопотання буде незадоволено, а також якщо інформація на запит Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності від ініціатора подання застосування санкції не надійде в термін за 10 днів до закінчення його дії або надійде з пропозицією щодо недоцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, Міністерством економічного розвитку і торгівлі видається наказ про зміну виду спеціальних санкцій, яким скасовується дія тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та одночасно застосовується індивідуальний режим ліцензування.

Таким чином, подовження дії спеціальної санкції могло бути здійснено до закінчення строку її дії, а не півроку по тому, в зв’язку з чим у суду немає законних підстав для задоволення позову.

Відсутність станом на 02.02.2017 р. судового рішення про подовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 959 та пункту 4.9 Положення, мало б своїм наслідком видання Міністерством наказу про зміну виду спеціальних санкцій: про скасування дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та про застосування до Підприємства індивідуального режиму ліцензування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 1600,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7263 від 09.08.2017 р. (ар. с. 4). Так як позовні вимоги задоволенню не підлягають, судові втрати позивачу не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 241, 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ 8,01008, ідентифікаційний код 37508596) до товариства з обмеженою відповідальністю "Райдус" (вул. Шевченка, 63, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) , відмовити.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в порядку, визначеному ст. ст. 295-297, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя А. О. Мороз