Ухвала суду № 71684034, 19.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 січня 2018 р. справа № 804/6154/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Головко О.В.,

перевіривши у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року в адміністративній справі № 804/6154/17.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, відповідно до приписів статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір», пільги щодо сплати судового збору передбачені статтею 5 вказаного Закону, яка не містить положень щодо звільнення від сплати судового збору осіб у справах щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається апелянт, захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Суддя зазначає, що вказаний Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області щодо невжиття заходів реагування за скаргами ОСОБА_1 щодо порушень Обласним комунальним підприємством «Фармація», Товариством з обмеженою відповідністю «Аптека низьких цін Дніпро» та зобов’язати Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області перевірити викладені у скарзі факти та надати Обласному комунальному підприємству «Фармація» та Товариству з обмеженою відповідністю «Аптека низьких цін Дніпро» приписи про усунення порушень шляхом припинення розповсюдження недобросовісної реклами у вигляді позначень «Соціальна аптека» та «Аптека низьких ц».

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів» державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року за № 465/2011, встановлено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року за № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Відповідачем в даній адміністративній справі є територіальний орган Держпродспоживслужби, який здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу у сфері агропромислового комплексу, ветеринарної медицини, охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва тощо, тоді як центральним органом виконавчої влади, що здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

З огляду на предмет спору та суб’єктний склад даної адміністративної справи, суддя доходить висновку, що положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, адже питання щодо якості надання реклами не є предметом регулювання Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору, що підлягає сплаті становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року - 1600 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, становить 704 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Статтею 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому вона підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року в адміністративній справі № 804/6154/17 залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 704 грн. 00 коп. за реквізитами: отримувач коштів УК у Шевченківському районі м. Дніпра, КБКД 22030101, ЄДРПОУ 37989274, р/р 31217206781004, МФО 805012, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська.

Якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунені в зазначений строк, апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з 19 січня 2018 року та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Головко